Ані військової необхідності, ані переваги на полі бою: правова оцінка обстрілів 10 жовтня юристами МІПЛ
Масований удар російських військ по цивільній інфраструктурі 10 жовтня є порушенням міжнародного права, до якого країна-агресорка вдається регулярно. Експерти МІПЛ дали юридичну оцінку діям РФ та звернули увагу на нюанси, які важливі у кваліфікації цих дій.
«З точки зору військової необхідності сьогоднішня атака немає ніякого сенсу, оскільки не створює навіть натяку на якусь перевагу на полі бою», – зазначає експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас.
Вирва від ракети на перехресті бульвару Шевченка і Володимирської у Києві. Фото: Сергій Нужненко / Радіо Свобода
В результаті цієї атаки постраждало лише цивільне населення та цивільна інфраструктура міст, які знаходяться у глибокому тилу.
«Таким чином, про будь-яку пропорційність таких атак і говорити не доводиться», – додає Кіккас.
Адвокат АО «Амбрела» та аналітик МІПЛ Андрій Яковлєв пояснює, що під час збройного конфлікту сторони можуть завдавати ударів лише по воєнних цілях. Ними може бути все, що надає військову перевагу. Іноді це може бути й цивільна інфраструктура, але її можна атакувати лише за умови, що військова перевага більша за шкоду цивільним.
У Слов’янську від обстрілу постраждали приватні будинки цивільних мешканців. Фото: Донбас Реалії
Юристи зазначають, що напад на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання або будівлі чи їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів забороняє Римський статут.
З точки зору українського кримінального права у цьому випадку є ознаки злочину за ст. 438 – Порушення законів та звичаїв війни.
Андрій Яковлєв наголошує, що зараз важливо задокументувати усі обстріляні росіянами об‘єкти і зібрати докази порушень міжнародного гуманітарного права – злочинів проти людяності чи воєнного злочину.
Постраждалі від обстрілу біля столичного вокзалу. Фото: hromadske
У політичній площині, на думку Миколи Кіккаса, можна говорити про вимоги посилення санкційного тиску на РФ, а також підвищення рівня військової допомоги Україні, в тому числі надання більш далекобійної зброї (ракет ATACMS).
«Дієвість будь-яких юридичних та політичних засобів покаже лише час. Але до них у будь-якому випадку треба вдаватися», – каже Кіккас.
Варто зазначити, росіяни не визнають, що атакують саме цивільних людей в українських містах, натомість відверто заявляють, що б‘ють по об‘єктах теплової та енергетичної інфраструктури.
На думку Яковлєва, навіть якщо вважати, що росіяни ціляться виключно по таких об‘єктах, це все одно є порушенням міжнародного гуманітарного права.
«Атаки на об‘єкти тепло- та електроенергетики заборонені, оскільки військова перевага не зможе перевищити шкоду, яка завдається цивільним, особливо перед опалювальним сезоном», – наголошує юрист.
Він вважає, що росіяни тиснуть на Україну та на світ, створюючи для свого внутрішнього споживача нову картину після ряду програшів.
«Разом з тим вони підвищують рівень ескалації, намагаючись змусити рахуватися з їхніми інтересами. Важливо, якою буде як наша відповідь, так і відповідь з боку союзників», – додає Яковлєв.
Микола Кіккас уточнює, що не слід скидати з рахунків бажання російської влади якомога сильніше пошкодити енергетичну, теплову, водопостачальну інфраструктуру України перед настанням зими.
«Вони теж використовують це як інструмент шантажу і спонукання до поступок їм. При цьому не розуміють, що ефектом буде лише підвищення мотивації до опору та збільшення суми остаточних репарацій», – наголошує аналітик.
Що сталося?
Як відомо, росіяни 10 жовтня завдали десятків ракетних ударів по кількох містах України, зокрема і по центру Києва.
Один з вибухів прийшовся на проїзну частину, після чого загорілися автомобілі та пошкоджені цивільні об‘єкти. Від удару загинули люди, а також є постраждалі. Їхня кількість уточнюється.
Вже відомо, що росіяни випустили понад 70 ракет за кілька годин. Більшу частину з них збили засоби ППО, але також відбулося багато влучань по будинках та інших цивільних об‘єктах.
