Апеляційний суд залишив без змін вирок кримському “військовому комісару” Кабашному
Олександр Кабашний — “військовий комісар” із Криму, який проводив на півострові примусовий призов. Це забороняє стаття 51 IV Женевської Конвенції про захист цивільних під час війни. Дарницький райсуд виніс вирок заочно — вісім років ув’язнення за порушення законів та звичаїв війни. 10 липня Київський апеляційний суд розглянув скаргу захисту Кабашного. Журналістка МІПЛ була на засіданні та слухала аргументи сторін.
Захист вважає, що в суді першої інстанції не довели, що Кабашний дійсно примушував цивільних служити в російських збройних силах. Адвокат звернув увагу, що у вироку йдеться про “елемент примусу” і “примусове середовище” для призовників, яке створила на півострові російська окупаційна влада за допомогою пропаганди, правових санкцій, кримінального обвинувачення та штрафів.
— Примус як кваліфікуюча ознака вчиненого кримінального правопорушення має бути доведена фактичними даними у кримінальному провадженні — вчинення обвинуваченим саме фізичного чи психологічного впливу на людину шляхом застосування до неї фізичної сили, погроз, фізичного насильства, заподіяння моральної чи матеріальної шкоди. Вважаю, що у цьому кримінальному провадженні не доведено, що призовну кампанію обвинувачений здійснював із застосуванням фізичного насильства або психологічного примусу, — сказала Ольга Іваницька, захисниця.
На це суд поцікавився, чи не вважає адвокатка елементом примусу те, що Кабашний ініціював розшук тих, хто ухилявся від призовної комісії. Суддя-доповідачка зачитала уривок із протоколу огляду сторінки з російськомовного кримського сайту: “В призывном пункте военного комиссариата по городу Феодосия и Судак Республики Крым ежегодно проходит заседание комиссии. В ходе осеннего призыва 2019 года от прохождения комиссии уклонились 100 человек. В связи с этим в администрации состоялось совещание по вопросу розыска и уведомления”.
— На вашу думку, це не є елементом примусу? — запитала суддя.
Захисниця зауважила, що в справі немає даних потерпілих і цивільних позовів тих, кого примусили служити в збройних силах РФ. Адвокатка також поставила під сумнів доказ сторони обвинувачення, який врахував суд першої інстанції — копію повістки місцевому жителю, в які було приховано прізвище. На думку адвокатки, бракує процесуальних документів про те, як цей доказ отримали. На її думку, ця повістка та публікації в ЗМІ доводять лише сам факт проведення призовної кампанії.
— Сторона захисту вважає, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують вказаного обвинувачення, а сумніви щодо доведеності обвинувачення суд має тлумачити на користь обвинуваченого, — сказала захисниця та просила скасувати вирок Дарницького райсуду.
Державний обвинувач, прокурор Прокуратури АР Крим та Севастополя, зазначив, що в обвинувальному акті викладена загальна схема — як держава-окупант вчиняє злочин, який суперечить міжнародному гуманітарному праву на окупованій території. Тобто призначає посадових осіб, законодавчо регулює питання призову, структуру військових комісаріатів РФ на окупованій території, а також активні дії військових комісарів, в тому числі і Кабашного, для примусового призову. Особиста відповідальність, на думку прокурора, з представників влади за злочин не знімається.
— Окрім того, що здійснювався окремо примус, обвинуваченим Кабашним здійснювалася окремо ще й пропаганда, яка відповідно до норм МГП складає окремий склад злочину щодо порушення законів та звичаїв війни, — підкреслив прокурор.
Він також пояснив, що повістку як доказ отримав оперативний підрозділ під час досудового розслідування. І цей доказ підтверджує, що Кабашний — частина схеми, за якою РФ чинить злочин у Криму.
Оголошення рішення Київського апеляційного суду. Фото МІПЛ
— На мою думку, сторона захисту намагається звузити цей термін (примус, — МІІПЛ). Він не полягає виключно у фізичному чи моральному примусі шляхом застосування погроз. Він полягає у сукупності дій, які вчинені державою-агресором. І їх виконання забезпечується шляхом активних дій Кабашного (в тому числі, повістки), а також виступів у засобах масової інформації про необхідність з’являтися за викликами на службу і пропаганди щодо цієї діяльності, — сказав державний обвинувач.
Прокурор просив не задовольняти апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд зачитав резолютивну частину рішення і залишив вирок Дарницького районного суду Києва без змін — вісім років позбавлення волі. Це означає, що вирок окупаційному військовому комісару набрав законної сили. Впродовж трьох місяців на це рішення можна подати касаційну скаргу. Відбувати покарання Олександр Кабашний буде після того, як його затримають.
Більше про справу Кабашного читайте у матеріалі МІПЛ.
Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ
