Send Lette
Інші воєнні злочини

АТОвці — не комбатанти, їх затримання — воєнний злочин. Як росіяни на чотири місяці полонили голову «Спілки ветеранів АТО» з Херсонщини

17 березня цього року російські військові у Херсоні викрали з дому начальника управління гуманітарної політики Херсонської РДА Олександра Зарівного. Він має статус учасника АТО та очолював ГО «Спілка ветеранів АТО» Олешківського району.

Росіяни тримають чоловіка в неволі вже чотири місяці, тоді як його рідні не можуть отримати навіть офіційного повідомлення від російської сторони про те, де саме утримують Олександра Зарівного.

Водночас юристи наголошують: учасники АТО/ООС, які не беруть участі в бойових діях після повномасштабного вторгнення, не є комбатантами і їх не можна брати в полон.  

Прийшли додому, назвали на ім’я 

Олександр Зарівний за освітою вчитель. 15 років працював директором Цюрупинського дитячого будинку і не мав жодного стосунку до військової справи. У 2015 році його мобілізували в АТО. А наступного, 2016 року, чоловік звільнився в запас. Відтоді він працював на державній службі та займався громадською роботою.

Озброєні люди увірвалися в будинок Зарівного 17 березня. Назвали його прізвище, ім’я та по-батькові. Забрали телефон та службове посвідчення. Олександра затримали, не пояснивши причину. Але пообіцяли, що найближчим часом його повернуть додому. 

Як вдалося з’ясувати рідним, деякий час після затримання Олександра Зарівного утримували в Херсонському ізоляторі тимчасового тримання, а згодом перевезли до Сімферопольського СІЗО. За їхніми даними, чоловік має важкі травми через побиття. 

«Ми отримали інформацію, що його збираються засудити за злочини проти російськомовного народу Донбасу», — кажуть у коментарі МІПЛ рідні Олександра.

Вони наголошують: в чоловіка хворе серце, йому щодня потрібно приймати ліки. Напередодні повномасштабного вторгнення він збирався лягати в лікарню, аби зробити операцію на серці. 

«Ми не знаємо достовірно, чи живий він. У такому стані без нормального, цивілізованого лікування він довго не протримається. Ми маємо все зробити, аби його повернути», — кажуть рідні.

Викрадення АТОвців — воєнний злочин 

Учасники АТО/ООС не є комбатантами під час нинішніх бойових дій, якщо вони не беруть безпосередньої участі в них і не належать зараз до Збройних сил України. На цьому наголошує експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас. Він проаналізував кейс Олександра Зарівного та говорить про численні порушення міжнародного гуманітарного права.

«Статус комбатанта визначається виключно за наявності критеріїв, закріплених в МГП, а саме в Гаазькому положенні 1907 року (додаток до Гаазької конвенції 1907 про закони та звичаї війни на суходолі) та Женевській конвенції про поводження з військовополоненими», — пояснює Микола Кіккас. 

Серед цих критеріїв:

  • належність до особового складу збройних сил сторони конфлікту; 
  • знаки розрізнення; 
  • відкрите носіння зброї; 
  • перебування під відповідальним командуванням. 

«Відповідно, — каже юрист, — участь в АТО в минулому та наявність статусу УБД у разі, якщо особа звільнена з лав збройних сил, не робить її комбатантом». 

Учасники АТО/ООС, яких викрадають росіяни, не є військовополоненими. Оскільки військовополоненими є захоплені супротивником комбатанти. 

Статус АТОвця, що звільнений з війська і перебуває на окупованій території — особа, захищена відповідно до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. 

«Щодо таких осіб заборонене свавільне позбавлення волі. Порушення цієї заборони є воєнним злочином згідно ст. 438 КК України, а також згідно Римського статуту МКС», — пояснює Кіккас. 

Щодо ймовірних намірів засудити Олександра Зарівного «за злочини проти населення Донбасу», експерт наголошує: на момент участі в АТО чоловік мав статус комбатанта і відповідно мав бойовий імунітет. 

Це означає, що він не підлягає кримінальному переслідуванню за саму участь у збройному конфлікті. Комбатанта можна судити лише за вчинені ним воєнні злочини, а не за участь у бойових діях як таких.

Артур Пріхно, журналіст МІПЛ

__________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
В Україні задокументовано 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами — міністр Сибіга

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляє, що станом на червень цього року в Україні зафіксували 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами. Серед постраждалих — 236 чоловіків, 94 жінки, десять дівчат і двоє хлопців.

10 Грудня 2024

Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій