Send Lette
Інші воєнні злочини

АТОвці — не комбатанти, їх затримання — воєнний злочин. Як росіяни на чотири місяці полонили голову «Спілки ветеранів АТО» з Херсонщини

17 березня цього року російські військові у Херсоні викрали з дому начальника управління гуманітарної політики Херсонської РДА Олександра Зарівного. Він має статус учасника АТО та очолював ГО «Спілка ветеранів АТО» Олешківського району.

Росіяни тримають чоловіка в неволі вже чотири місяці, тоді як його рідні не можуть отримати навіть офіційного повідомлення від російської сторони про те, де саме утримують Олександра Зарівного.

Водночас юристи наголошують: учасники АТО/ООС, які не беруть участі в бойових діях після повномасштабного вторгнення, не є комбатантами і їх не можна брати в полон.  

Прийшли додому, назвали на ім’я 

Олександр Зарівний за освітою вчитель. 15 років працював директором Цюрупинського дитячого будинку і не мав жодного стосунку до військової справи. У 2015 році його мобілізували в АТО. А наступного, 2016 року, чоловік звільнився в запас. Відтоді він працював на державній службі та займався громадською роботою.

Озброєні люди увірвалися в будинок Зарівного 17 березня. Назвали його прізвище, ім’я та по-батькові. Забрали телефон та службове посвідчення. Олександра затримали, не пояснивши причину. Але пообіцяли, що найближчим часом його повернуть додому. 

Як вдалося з’ясувати рідним, деякий час після затримання Олександра Зарівного утримували в Херсонському ізоляторі тимчасового тримання, а згодом перевезли до Сімферопольського СІЗО. За їхніми даними, чоловік має важкі травми через побиття. 

«Ми отримали інформацію, що його збираються засудити за злочини проти російськомовного народу Донбасу», — кажуть у коментарі МІПЛ рідні Олександра.

Вони наголошують: в чоловіка хворе серце, йому щодня потрібно приймати ліки. Напередодні повномасштабного вторгнення він збирався лягати в лікарню, аби зробити операцію на серці. 

«Ми не знаємо достовірно, чи живий він. У такому стані без нормального, цивілізованого лікування він довго не протримається. Ми маємо все зробити, аби його повернути», — кажуть рідні.

Викрадення АТОвців — воєнний злочин 

Учасники АТО/ООС не є комбатантами під час нинішніх бойових дій, якщо вони не беруть безпосередньої участі в них і не належать зараз до Збройних сил України. На цьому наголошує експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас. Він проаналізував кейс Олександра Зарівного та говорить про численні порушення міжнародного гуманітарного права.

«Статус комбатанта визначається виключно за наявності критеріїв, закріплених в МГП, а саме в Гаазькому положенні 1907 року (додаток до Гаазької конвенції 1907 про закони та звичаї війни на суходолі) та Женевській конвенції про поводження з військовополоненими», — пояснює Микола Кіккас. 

Серед цих критеріїв:

  • належність до особового складу збройних сил сторони конфлікту; 
  • знаки розрізнення; 
  • відкрите носіння зброї; 
  • перебування під відповідальним командуванням. 

«Відповідно, — каже юрист, — участь в АТО в минулому та наявність статусу УБД у разі, якщо особа звільнена з лав збройних сил, не робить її комбатантом». 

Учасники АТО/ООС, яких викрадають росіяни, не є військовополоненими. Оскільки військовополоненими є захоплені супротивником комбатанти. 

Статус АТОвця, що звільнений з війська і перебуває на окупованій території — особа, захищена відповідно до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. 

«Щодо таких осіб заборонене свавільне позбавлення волі. Порушення цієї заборони є воєнним злочином згідно ст. 438 КК України, а також згідно Римського статуту МКС», — пояснює Кіккас. 

Щодо ймовірних намірів засудити Олександра Зарівного «за злочини проти населення Донбасу», експерт наголошує: на момент участі в АТО чоловік мав статус комбатанта і відповідно мав бойовий імунітет. 

Це означає, що він не підлягає кримінальному переслідуванню за саму участь у збройному конфлікті. Комбатанта можна судити лише за вчинені ним воєнні злочини, а не за участь у бойових діях як таких.

Артур Пріхно, журналіст МІПЛ

__________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій