Send Lette
Війна і правосуддя

“Білі плями” справи: суд за держзраду у Кропивницькому

У Кропивницькому суд визнав винним у держзраді 50-річного місцевого жителя Віталія і засудив його до 15 років ув’язнення. Обвинувачений вирок назвав несправедливим. Його адвокат наголосив, що провина клієнта не доведена. МІПЛ відстежувала судовий процес та розповідає, як доводили провину засудженого.

Віталій жив у Кропивницькому з різноманітних підробітків: лагодив машини, продавав електрообігрівачі й кондиціонери на місцевому складі. Раніше вже мав проблеми з законом — через зберігання наркотиків і керування авто у стані наркотичного сп’яніння і без водійського посвідчення.

За обвинуваченням у держзраді чоловіка затримали у червні минулого року. Розслідування встановило, що 25 травня 2023-го він написав на російський номер повідомлення із текстом: “Бос, це Віталік, я на зв’язку, готовий працювати”. Як зазначив прокурор, це нетиповий приклад, оскільки Віталій сам вийшов на росіянина. В інших подібних справах пропозиції про співпрацю надходили від росіяни. 

Співрозмовник, який, за даними слідства, є невстановленим представником Росії, доручив чоловіку збирати інформацію про військову інфраструктуру в області, місця, де збирається багато українських військових.

Слідство зафіксувало кілька епізодів передачі таких даних. На судових засіданнях Володимир Лещенко, прокурор Кіровоградської обласної прокуратури, повідомив, що впродовж травня-червня 2023 року обвинувачений передав через Telegram інформацію про розташування місцевих військкоматів та графік їхньої роботи, відео техніки, що рухалася до військової частини у Кропивницькому, фасад місцевої льотної академії та цивільний аеропорт поруч, а також відео під’їзду до військової частини неподалік обласного центру.

Як встановило слідство, для цього Віталій використовував два мобільні телефони. За допомогою основного знімав об’єкти, а з другого переписувався у Telegram.

Скриншоти переписок обвинуваченого Віталія в Telegram. Фото: Суспільне Кропивницького

Відомості про листування обвинуваченого слідство отримало в рамках негласних розшукових дій. За ухвалою суду від 9 червня слідчі мали доступ до переписок Віталія та відстежували його дії.

У червні на рахунки чоловіка надходили платежі від 400 до 1300 гривень. За інформацією прокурора Лещенка, дати транзакцій збігаються з днями, коли Віталій надсилав відомості про військову та критичну інфраструктуру.

Ще один доказ у справі — розшифровка даних від оператора мобільного зв’язку Vodafone про телефонні з’єднання та переміщення смартфонів. Обвинувачення заявило, що ці відомості доводять перебування обох телефонів у Віталія мінімум із кінця травня, кілька разів у них переставляли місцями сім-карти.

Натомість Вадим Бондаренко, адвокат обвинуваченого від Центру безоплатної правової допомоги, висловив недовіру до протоколу представника СБУ. Мовляв, слідчий зробив упереджений висновок, що обидва телефони були в одному місці в один час. Адвокат клопотав про виклик до суду працівника мобільного оператора, аби той дав роз’яснення. Суд клопотання задовольнив, але обов’язок запросити такого працівника поклав на адвоката. На суді 6 березня Бондаренко повідомив, що знайти такого фахівця не зміг.

Розшифрувати спеціалізовану інформацію прокурор запросив слідчого з СБУ, який складав протокол огляду цих даних. Судячи з його пояснень, обидва телефони фіксували базові станції стільникового зв’язку в певних мікрорайонах міста. Тобто йдеться не про конкретну адресу розміщення телефону, а розташування базової станції стільникового зв’язку, до якої у певному радіусі поряд із нею під’єднується телефон.  

Наприклад, за словами слідчого СБУ, з кінця травня обидва телефони фіксували одночасно базові станції в одному з мікрорайонів міста, зокрема за адресою проживання Віталія. Технічна інформація підтверджує, що між обома телефонами змінювали сім-карти.

Ще технічні дані демонструють, що з одного з телефонів переписувалися з абонентом, який мав російський номер. Адвокат Бондаренко уточнив у слідчого, чи зафіксовано, звідки працювала російська сім-карта. Слідчий зазначив, що згідно з інформацією від мобільного оператора, цей російський номер ніколи не фіксували в Україні. На питання адвоката, чи могли російську картку використовувати лише для ведення Telegram із комп’ютера, співробітник СБУ сказав, що в такому разі картка все одно мала би “засвітитися” в режимі роумінгу в Україні.

Як зазначив прокурор Лещенко, обвинуваченого затримали 25 червня 2023 року на місцевій заправці під час спроби передати відео під’їзду до військової частини, яке він відзняв перед тим. Слідчі СБУ фіксували поїздку Віталія до військової частини в рамках негласних слідчих розшукових дій.

На телефоні чоловіка знайшли чотири відео та фото польової дороги до частини, її паркан. У листуванні, яке демонстрували на суді, вказано, що Віталій того дня скаржився, що не може переслати велике відео, а співрозмовник пропонував надіслати скриншот, завивши, що “запустить процес переводу коштів, поки відео вантажиться”. Чоловік це зробив. Юридичною мовою: завершив злочинний намір.

Знайдений телефон та інші версії

На судових засіданнях Віталій заявляв про невинуватість і розповідав свою версію подій. Зі слів чоловіка, телефон із перепискою з російським абонентом він знайшов 21 червня під лавкою на зупинці неподалік дитячого садка на вулиці Пацаєва, коли чекав знайомого на ім’я Віталік. Мовляв, мав ремонтувати йому машину. Знайдений телефон поклав до своєї машини та “забув” про нього аж до затримання 25 червня.

Стверджував, що у день затримання він їздив до села неподалік Кропивницького на зустріч щодо придбання машини. Але продавець не приїхав. Тож, перебуваючи неподалік батьківського села, вирішив поїхати туди і подивитися, бо “говорили, що все село зникло”.

Засуджений за державну зраду Віталій. Фото: МІПЛ

На питання прокурора Лещенка, чи не боявся Віталій загрузнути на невеликому Nissan Micra в полях, адже того дня пройшов дощ, обвинувачений заперечив і доводив, що дорога була накатана. На уточнення, для чого він знімав на відео під’їзд до військової частини, чоловік розповів, що зняв на пам’ять лише своє село і дорогу, а не військовий об’єкт.

Також Віталій доводив, що знімав не льотну академію і аеропорт, а робив на пам’ять відео з прогулянки зі знайомою. На уточнення судді, чому на відео окрім нього й фасаду льотки, навчального літака, місцевого вокзалу та парковки нікого немає, надати пояснень не зміг. Як і не назвав імені супутниці. Лиш розповів, що жінка буцімто з 2014 року служить в армії і нині перебуває у війську. Чоловік пояснював, що це відео переслав лише своєму клієнту Віталіку, аби показати зайнятість, бо той постійно телефонував і просив про допомогу з авто. 

Транзакції на картці Віталій пояснював зарахуваннями відсотків від продажу електрообігрівачів, встановлення кондиціонерів та за ремонти авто. Переконував, що деякі гроші скидали не йому, а тому ж знайомому Віталіку. Мовляв, у того заблоковані картки й він просив дозволу перерахувати призначені йому гроші на картку, щоб потім зняти готівку.

Зі слів Віталія, тезка також міг користуватися його мобільним телефоном, часто брав зателефонувати комусь. Обвинувачений припустив, що саме Віталік міг переставляти сім-картки в телефоні, поки він “був під машиною”. Натомість вказаний знайомий на суді це заперечив.

Ще адвокат звертав увагу, що слідство не надало інформацію, хто і звідки надсилав кошти, які, за даними обвинувачення, призначені за оплату розвідданих. Прокурор Лещенко пояснював, що вдалося лише зафіксувати спосіб переказу коштів — термінал iBox, але технічно неможливо встановити, з якого саме терміналу їх переказали.

Дебати

Судові дебати у справі відбулися 3 квітня. Прокурор Лещенко просив, щоб суд призначив Віталію 15 років в’язниці. 

— Одинадцятий рік іде війна, із них третій — повномасштабне вторгнення. Наслідки усі ми знаємо, — сказав він. — Все ж маємо факти, коли деякі громадяни України продовжують підтримувати країну-агресора, допомагати підривній діяльності проти України. Вважаю, що вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом. Треба врахувати вік і стан здоров’я, але покарання має бути справедливим — позбавлення волі на суттєвий термін.

Адвокат Бондаренко наголосив на низці фактів, які, на його думку, свідчать, що докази проти клієнта сумнівні:

— Немає жодного прямого доказу, що обвинувачений листувався саме з представником розвідувального органу РФ. Прокурор не надав жодного доказу щодо проведення ідентифікації цих представників. Це припущення, а тому має тлумачитися виключно на користь обвинуваченого.

Також захисник зазначив, що слідство не ідентифікувало, звідки переказували кошти його клієнтові. Він звернув увагу, що зарахування були в гривнях, а не в рублях.

— Згідно з матеріалами справи, він передав координати Терцентрів комплектування, льотної академії та військової частини, — сказав захисник. — Однак обвинувачення не надало доказів розміщення за координатами цих об’єктів. Лише зазначено, що за такими даними можна переглянути об’єкти в інтернеті. Однак під час пошуку за цими координатами в Google не вбачається, що це саме ті об’єкти, які зазначені в протоколах.

У Кропивницькому суд визнав винним у держзраді 50-річного місцевого жителя Віталія і засудив його до 15 років ув’язнення. Фото: МІПЛ

Він підкреслив:

— На відео видно територію льотної академії, парковку, цивільний аеропорт, якусь сільську місцевість, яка не ідентифікована під час розгляду. Академія є в інтернеті, цю інформацію можна переглянути на Google-мапі. Тобто ця інформація не є секретною.

Адвокат поставив під сумнів твердження обвинувачення, що обидва телефони перебували за місцем проживання його клієнта. Він сказав, що з розглянутих відомостей від Vodafone випливає, що телефони фіксували вежі мобільного зв’язку у мікрорайонах неподалік житла його клієнта, але немає інформації, де конкретно.  

— Відсутні вхідні та вихідні дзвінки обвинуваченого з основного номера телефону. Таблиця з даними від оператора піддається редагуванню. Можна допустити, що таку інформацію відкоригували, щоб не можна було відстежити одночасну роботу іншого телефона, з якого велася переписка з представниками країни-агресора, — зауважив захисник Бондаренко.

Адвокат просив суд про визнання його клієнта невинуватим у держзраді. А у випадку ухвалення рішення про винуватість клопотав про зміну кваліфікації обвинувачення на статтю щодо несанкціонованого поширення інформації про ЗСУ, яка передбачає менший строк ув’язнення.

У своєму поясненні обвинувачений укотре сказав, що провину не визнає. Наполягав, що другий телефон знайшов незадовго до затримання, але водночас наголошував — не доведено, що російський абонент, з яким було листування на цьому телефоні, є представником спецслужб РФ. Ще він згадав про травмування голови, за його словами, під час затримання. Мовляв, його мали обстежити через провали в пам’яті. Зазначимо, що на попередніх судових засіданнях він не заявляв про потребу в медичній допомозі.

В останньому слові Віталій сказав:

— Вину не визнаю. Я не є носієм держтаємниці, не маю інформації про об’єкти з обмеженим доступом. Я не перейшов на бік ворога та не проводив підривну діяльність.

Колегія суддів у складі судді Руслана Бурка, Наталії Іванової та Людмили Кулінко визнали обвинуваченого винним у держзраді, що вчинена в умовах воєнного стану та призначили покарання 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Захист має 30 днів на апеляцію.

На прохання прокоментувати вирок Віталій лише сказав: “Вважаю його несправедливим”.

Мотиви суду

У повному тексті вироку суду вказані мотиви ухвалення рішення про винуватість Віталія. Так, суд узяв до уваги файли, які пересилали з одного із телефонів співрозмовнику з російським номером. 

Зокрема, скриншоти з відео від 25 червня, на якому знято під’їзд до військової частини. На них видно польову дорогу, дерева, кущі, колючий дріт. Ці файли чоловік переслав через Telegram на російський номер. 

На самих відео, з яких зроблені скрини — рух дорогами Н-14 та М-30, із яких за дорожніми знаками можна зробити висновок про населені пункти на шляху до військової частини. На другому відео видно, що чоловік вийшов із авто, зняв посадку, колючий дріт у хащах і траншею. Віталій випадково зафіксував і себе у боковому дзеркалі авто, а також одяг та взуття, в якому був під час затримання. Після цього він зняв, як їде польовою дорогою до села, де розташована військова частина. 

Серед інших доказів, які суд узяв до уваги — перекази на картку обвинуваченого, які надходили з 3 по 24 червня через платіжні системи CITY24PAY та EasyPay. Зарахування були у ті ж дні, коли, згідно з матеріалами НСРД, чоловік просив оплату в абонента з російським номером.

Ще суд взяв до уваги відомості від оператора мобільного зв’язку, згідно з якими обидва телефони, вилучені у Віталія, були поряд з 7 червня й між ними змінювали сім-картки. 

Дослідження доказів у справі. Фото: МІПЛ

Також суд вказав, що провина підсудного доведена листуванням з російським абонентом, доступ до якого в рамках НСРД отримали слідчі. Наприклад, у переписці, яка починається 25 травня, з телефона Віталія на російський номер відправлене повідомлення про готовність працювати. У відповідь йому відписали російською: “Велика країна Росія на звʼязку”. 

Надалі співрозмовник попросив про координати об’єктів критичної інфраструктури. У листуванні від 9 червня зафіксовано передачу Віталієм відзнятого відео місцевого автовокзалу, льотної академії з гуртожитками, учбового літака Іл-76 на летовищі та пам’ятника у формі літака поблизу. На цьому відео видно обличчя підсудного, який випадково зафільмував і себе. При цьому Віталій писав, що аеродром не працює і його використовували для навчання студентів.

Суд наголосив, що твердження чоловіка про знайдений телефон спростовані матеріалами слідства, а тези на захист про зарахування на картці за послуги з встановлення кондиціонерів нічим не підтверджені.  

Висновки МІПЛ

МІПЛ уточнила у прокурора обвинувачення, чому не ідентифікували представника спецслужб РФ, який, згідно з матеріалами справи, давав завдання підсудному. Володимир Лещенко сказав, що це не завжди можливо. Втім, якщо виправдовувати підсудних лише на підставі відсутності такої ідентифікації, зазначив він, це може стати “лазівкою” для уникнення відповідальності у подібних справах.

Проте виявляється, що в управлінні СБУ у Кіровоградській області, яке вело слідство у цій справі, є відомості, ким був співрозмовник підсудного. Принаймні після оголошення вироку пресслужба СБУ випустила пресреліз про результати розгляду справи. Серед іншого там вказано, що це був кадровий співробітник 5-ї служби ФСБ з тимчасово окупованого Криму.

Крім цього, у пресрелізі вказали, що оплату підсудному надсилали у криптовалюті, хоча в матеріалах справи, принаймні досліджених у суді, про це не було ні слова.

Під час моніторингу судових процесів МІПЛ неодноразово фіксувала, що у подібних справах як доказ, що об’єкт або інформація мають оборонне значення, надавали підтвердження від представників військових частин чи командування. Під час розгляду цієї справи не надавали будь-якого підтвердження, що об’єкти, знімки яких були в телефоні підсудного, належать до оборонної інфраструктури.

Врешті, у справах щодо злочинів проти національної безпеки є свої “білі плями” і те, наскільки суд уважно їх розглядає, свідчить про якість судочинства та справедливість процесу.

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій