Боровся за Україну і отримав довічне: в Росії помстилися грузину із ЗСУ

Марія Климик

• 11 Лютого 2025

2

36364

5 хвилин читання

Щонайменше 27 громадян Грузії у Росії заочно засудили за участь у війні на боці України. Ще двоє, потрапивши до полону, засуджені так званим вищим судом “ДНР” до довічного ув’язнення. Обох звинувачують у найманстві та замаху на життя військовослужбовців збройних сил РФ. Один із них — 23-річний Мамука Гацерелія. Хлопець потрапив до полону у травні 2022 року у Маріуполі, в лютому 2024-го його засудили до довічного ув’язнення у колонії особливого режиму.

“Ми його тричі подумки хоронили”

Родина Мамуки Гацерелії — вимушені переселенці з Абхазії, яку у 2008 році захопила Росія.

— Я знаю, що таке війна, всі члени моєї родини пройшли через це. Пам’ятаю, як українці допомагали нам, як на гелікоптерах вивозили наших хлопців, дітей, — розповідає Акакій Гацерелія, батько Мамуки.

У дитинстві Мамука захоплювався футболом, коли закінчив школу, підписав контракт зі збройними силами Грузії. Одного дня хлопець прийшов додому зі служби, по телевізору транслювали новини: Росія відкрито напала на Україну.

— Я ніколи цього не забуду. Я дивився новини, як російські ракети нищать мирні міста України, а син підходить і каже: “Батьку, дивився що вони витворяють?” Він коли побачив, як гинуть діти, був у шоці.

Мамука написав рапорт про звільнення зі служби, зібрав речі і поїхав воювати.

— Жодні батьки не хочуть, щоб їхні діти йшли на війну. А я знаю, що таке війна, там лише смерть. Ми відмовляли його, благали не їхати, але він не слухав, — говорить батько. — Він покинув своє життя тут, кар’єру і поїхав.

Військовослужбовець Мамука Гацерелія. Фото: сімейний архів

Спершу Гацерелія опинився у Львові, там познайомився з іншими чоловіками, які також бажали вступити до лав Збройних сил України. Разом вони поїхали до Києва.

Зв’язок із Мамукою був непостійний, 31 березня 2022 він зателефонував батькам і повідомив, що летить до Маріуполя, деталей не розповів.

— Я за новинами стежив, а після його дзвінка повідомили, що під Маріуполем збили український вертоліт, — каже батько. — Знаєте, з того часу ми його тричі подумки хоронили.

Вертоліт, який збили поблизу Маріуполя, повертався з Азовсталі з важкопораненими бійцями на борту. Ніхто не вижив. Перед цим Мамука разом зі своєю групою успішно потрапив на територію Азовсталі. Батькам він рідко що розповідав, говорив лише, що в місті м’ясорубка.

— У квітні росіяни скинули авіабомбу на бункер, де були важкопоранені, позиції сина були неподалік. Ми тоді знову подумали, що він загинув.

Мамука Гацарелія покинув стіни Азовсталі 20 травня 2022 року, це був останній день, коли Маріупольський гарнізон виходив у так званий почесний полон. Усіх захисників міста привезли до Волноваської колонії № 120, відомої як Оленівська. Сьогодні не є секретом, що зв’язок із полоненим у колонії був через телефони, які вони пронесли з собою. Тож Мамука час від часу надсилав батькам повідомлення.

— Коли у липні в колонії підірвали барак із азовцями, ми знову були подумали, що втратили сина. У перші дні інформації було не так багато. Але потім Мамука зателефонував, він не був у тому бараку, хоча й чув вибух і крики хлопців.

Батьки чоловіка зверталися у міжнародні організації, та ніхто не підтверджував, що їхній син перебуває в полоні. Представники Міжнародного комітету Червоного хреста також мовчали. Про те, що син у полоні, Акакію повірили лише коли той показав відео, яке Мамука надіслав із Маріуполя.

“Найманець” та “вбивця”

Тривалий час про хлопця не було звісток, та ж раптом він зателефонував.

— Того дня у нашій сім’ї були поминки, померла моя мама. Дві бабусі Мамуки померли, так його і не дочекавшись. Син подзвонив і сказав, що наступного дня у нього буде суд.

Хлопець запевнив батьків, що в нього все добре, Акакій намагався говорити з ним грузинською, запитував, як до нього ставляться, чи не б’ють. Але хлопець не схотів про це говорити, сказав, що розмовляти можна тільки російською.

Попри те що Мамука Гацерелія підписав контракт зі Збройними силами України, тобто офіційно є українським військовим, в Росії його дії розцінили як найманство. Через це хлопця звинуватили за статтею 359 кримінального кодексу РФ — участь найманця у збройному конфлікті. Йому також закидають зазіхання на життя військовослужбовця — це стаття 317 того ж кодексу.

Російські слідчі заявляють, що Гацерелія прибув у Маріуполь, де “брав участь у військових діях, внаслідок яких руйнувалася цивільна інфраструктура населених пунктів ДНР, наставала загибель мирного населення та військовослужбовців ДНР та ЗС РФ”. Також закидають, що він відкрив вогонь по чотирьох російських військових, троє з яких загинули.

20 лютого 2024 року Мамуку засудили до довічного ув’язнення з відбуванням покарання у колонії особливого режиму. На відео з зали суду батьки вперше за довгий час побачили сина.

— Він так схуд. До нього заходили якісь правозахисники, тож ми знаємо, що він важить десь 45 кілограмів і нирки в нього відбиті. Але морально він тримається, — каже батько хлопця.

Мамука Гацерелія за ґратами під час судового засідання над ним. Фото: російські медіа

За словами Акакія, сина утримували у виправній колонії № 7 міста Пакіно Володимирської області і у СІЗО № 2 Таганрогу Ростовської області. За останніми даними, хлопця етапували в одну з колоній Мордовії.

— Ми не можемо спілкуватися з ним через ЗонуТелеком, а листи приходять дуже рідко. Я йому більше 15 листів написав, але, думаю, він отримав близько двох. Останнім часом листи стали погано доходити, і дати стирають, щоб не зрозуміло було, коли він їх написав, — розповідає Акакій Гацерелія.

Чоловік вважає, що через політичну ситуацію в Грузії та стосунки між нею і Росією повернути сина буде вкрай важко:

— Думаю, вони показово дали пожиттєве моєму синові. Молодий хлопець, громадянин Грузії, який поїхав в оточений Маріуполь допомагати українцям. Так легко вони його не відпустять.

Родина Мамуки Гацерелії найбільше хвилюється за здоров’я хлопця, найперше через критичну втрату ваги.

За участь у війні комбатантів не судять

Найманство заборонено законами і звичаями війни. Найманець не має права на статус комбатанта, відповідно, його можуть судити за вбивство. Однак, згідно зі статтею 47 Додаткового протоколу 1 до Женевських конвенцій, ті особи, які входять до особового складу збройних сил сторін збройного конфлікту, не є найманцями. На цьому наголошує Андрій Яковлєв, адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт МІПЛ.

— Українське законодавство, зокрема закон “Про військовий обов’язок і військову службу”, дозволяє іноземцям служити за контрактом у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. Отже, громадянин Грузії, який підписав контракт із ЗСУ, брав законну участь у бойових діях та не мав статусу найманця, — говорить Яковлєв.

Адвокат додає, що Мамука Гацерелія під час бойових дій був захищений нормами Міжнародного гуманітарного права і мав законне право вбивати осіб, приналежних до ворожих бойових сил:

— Його судять незаконно, всупереч Міжнародному кримінальному праву, яке під час війни домінує над національними нормами. Піддаючи Мамуку, як і багатьох інших полонених, кримінальній відповідальності, Росія позбавляє їх права на справедливий суд. І це воєнний злочин.

Ситуація для громадян Грузії, які воюють на боці України, ускладнюється тим, що російські спецслужби спільно із спецслужбами Грузії розпочали їхнє кримінальне переслідування. Про це виданню The Insider розповів Мамука Мамулашвілі, командир Грузинського національного легіону. Цей підрозділ у червні 2024 року в Росії визнали терористичною організацією. Для громадян Грузії, яких Росія звинувачує в найманстві і яких оголосила в міжнародний розшук, шлях у Грузію закритий: там їх можуть арештувати та екстрадувати в Росію.

Наразі, за підрахунками МІПЛ, у російському полоні перебуває щонайменше 27 українських військових, засуджених до довічного ув’язнення. Мамука Гацерелія — серед них. Їх утримують у колоніях особливого режиму, таких як “Чорний Дельфін” та “Полярна Сова”.