Британський музикант випустив трек, основою якого стала історія полону Максима Буткевича
Call Me Maks (“Називай мене Макс”) — це перший реліз рамках кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення тисяч українських військовополонених та цивільних, які перебувають у російській неволі.
Називай мене Макс
Після Call Me Maks — історія двох друзів: британського музиканта Лемеза Ловаса та українського журналіста і борця за мир Максима Буткевича, співзасновника Центру прав людини ZMINA та незалежної медіаорганізації “Громадське радіо”. Максим – правозахисник, який разом з тисячами інших добровольців вступив до лав ЗСУ, коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне російське вторгнення в Україну. Його відправили на передову, де через кілька місяців Максим потрапив у полон. Його утримували на окупованій Луганщині й засудили до 13 років позбавлення волі за сфабрикованим звинуваченням в “обстрілі житлового будинку”.
Друзі вперше зустрілися в Лондоні у 2003 році, коли Буткевич працював журналістом у BBC World Service Radio в українському відділі, а Лемез керував гуртом “Oi Va Voi” – новаторським світовим музичним колективом (який увійшов до десятки найкращих альбомів 2003 року за версією NY Times). Коли Макс поїхав з Лондона у 2006 році, вони стежили за роботою один одного в інтернеті.
“Одного дня я побачив, що його акаунти в соціальних мережах зникли, — розповідає Лемез, — і зв’язався з нашою подругою Світланою, щоб запитати, чи не знає вона, що відбувається. Через кілька днів вона мені розповіла: Макса схопили. В шоці я запитав її, що ми можемо зробити. Вона відповіла: “Робіть те, що вмієте”. Ми познайомилися завдяки музиці, тож я спробував написати щось на основі його особистості, його мужності, його улюблених гуртів. Це була найважча річ, яку я коли-небудь намагався написати. Минали місяці, а новини про Макса ставали дедалі гіршими, і той факт, що я не міг закінчити цю пісню, сильно тиснув на мене. Перші два куплети вийшли за день: останній, що описує його життя у в’язниці, зайняв понад 6 місяців”.
Лемез Ловас, британський музикант
Завдяки допомозі співавторів — Юрія Гуржи (RotFront, Жадан/Гуржи), продюсера SneakyBeats (Jem), гітариста Тома Велхема (Thirteen Senses) та вокалістки Майї Джеймс (Kyoto Jazz Massive, Mark De Clive Lowe) – трек вдалося завершити в жовтні 2024 року.
Того місяця, в межах обміну полоненими з Росією, Максима Буткевича несподівано звільнили з полону після двох років і чотирьох місяців перебування в неволі. Зараз Максим продовжує свою правозахисну діяльність, допомагаючи поширювати інформацію про тисячі затриманих, як українських військовополонених, так і цивільних осіб, які залишаються в російському полоні.
“Почувши цю пісню вперше, — розповідає Максим, — я, напевно, вдруге після звільнення [з в’язниці] відчув, як сльози наповнюють мої очі й котяться. За невеликим винятком, все настільки точно, не тільки про обставини, а й про настрій, про те, що відбувалося не тільки зовні, а й всередині мене. Це сутність кожної людини — бути вільною. Зараз я це особливо відчуваю і розумію, що це стало можливим тільки завдяки всім цим людям, які боролися за моє звільнення. І тепер я збираюся всім серцем і всіма силами долучитися до боротьби за тих, хто досі перебуває в полоні, за моїх побратимів і посестер, яких я змушений був залишити. Вони не покинуті, ми визволимо їх якнайшвидше, їм це дуже потрібно, і їхнім родинам це потрібно. Тому третя частина пісні також дуже, дуже доречна. Дуже багато людей в Україні, сім’ї та друзі наших військовополонених і цивільних, які потрапили в полон, чекають цього”.
Максим Буткевиx, український правозахисник, військовослужбовець, колишній полонений. Фото: Еміль Дуке
Про кампанію
#TSWB The Stronger We Become — медіаарт кампанія, що проводиться у співпраці з українськими правозахисними організаціями ZMINA та Медійна ініціатива за права людини на підтримку родин військовополонених та цивільних осіб, яких утримують у російських в’язницях всупереч норм міжнародного гуманітарного права.
Мета кампанії — підвищити міжнародну обізнаність про українців, які перебувають у російському полоні, а також підтримати ув’язнених та їхні сім’ї піснями, щоб вони знали, що про них не забули. Ми закликаємо музикантів і митців з усього світу долучитися до акції. Приєднуйтесь до кампанії й діліться своєю музикою!
“Звільнення Максима Буткевича дає надію багатьом українцям, які чекають з російського полону своїх близьких та рідних, друзів і колег, — говорить голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. — Музика долає кордони і говорить універсальною мовою, достукується в серця багатьох людей в Україні і поза її межами, які вимагають визволення українських військовополонених і цивільних бранців. Ці голоси мають ставати сильнішими, і саме про людей, а не про корисні копалини має йтися у першу чергу під час будь-яких політичних перемовин щодо російсько-української війни”.
Тетяна Печончик, голова Центру прав людини ZMINA
“МІПЛ опитала десятки звільнених з полону українців. Ми бачимо, як Росія використовує музику як інструмент тиску та катувань — змушує українських полонених вчити та співати гімн РФ, інші пропагандистські пісні, — наголошує Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини. – Але якщо в неволі їх намагаються зламати, то на волі мистецькі ініціативи можуть стати їхнім голосом. Пісні можуть нагадувати світові про тих, хто досі в полоні, і виборювати їхнє повернення”.
Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини
Долучайся! #TSWB
Журналіст/-ка? Візьми інтерв’ю в артистів / партнерів про пісню та кампанію
Продюсер/-ка / музикант/-ка? Напиши пісню / виконай трек / надішли її нам
Просто бажаєш допомогти? Поділись треком та інформацією / надішли донат ZMINA й МІПЛ
Посилання на сайт кампанії: https://bit.ly/call-me-maks-reel
Контакти:
Ірина Загородня, менеджерка з комунікацій, ZMINA: +380 68 905 8911, [email protected].
Анастасія Лоза, менеджерка з комунікацій МІПЛ: +380 93 832 19 48, Anastasiia Loza.
