Send Lette
Війна і правосуддя

Через наближення фронту суди Донеччини переїхали на Дніпропетровщину і це вплинуло на судочинство

З липня 2024 року місцеві суди Донецької області почали “переїздити” на Дніпропетровщину. Вища рада правосуддя змінила їхню територіальну підсудність через наближення бойових дій. З 2014-го це вже третє переміщення судів. МІПЛ дослідила, як це вплинуло на судочинство.

Нове переселення

Вперше суди Донеччини змінили підсудність у 2014 році після початку російської окупації сходу України. Наприклад, справи Донецького апеляційного суду тоді передали до Запорізького апеляційного. У 2015-му суд відновив роботу у Бахмуті, а в березні 2022 року знову змінив підсудність на Дніпровський апеляційний суд.

Впродовж 2022 року, окрім апеляційного, змінили підсудність ще 13 місцевих судів. 

Чергова хвиля переїздів судів сталася у 2024 році, коли фронт почав швидко просуватися в глибину Донецької області. Із липня 2024-го по лютий 2025-го Вища рада правосуддя змінила підсудність 11 судів. Станом на лютий у своїх містах залишаються працювати Слов’янський міськрайонний та Олександрівський районний суди Донецької області.

Деяким судам довелося переїжджати двічі. Так, у 2022 році Артемівський міськрайонний суд змінив підсудність на Дружківський міський суд. Утім через зміну підсудності тепер уже Дружківського суду його справи передали до Жовтневого райсуду Кривого Рогу Дніпропетровської області. 

Переїхати суд може через подання від колективу, голови суду або за вказівкою Державної судової адміністрації. Наприклад, колектив Дружківського суду подав заявку на зміну підсудності в жовтні 2024 року, коли від міста до лінії бойового зіткнення було 18 кілометрів. Акт про зміну підсудності Артемівського та Дружківського судів видала Вища рада правосуддя, обґрунтовуючи це загостренням на покровському напрямку.

Як це вплине на судочинство

На відміну від ситуації у 2014 та 2022 роках, коли деякі суди за лічені дні опинилися в окупації, наразі переїзд більш організований, є можливість вивезти справи й техніку. Водночас для правосуддя виникає низка проблем: збільшується навантаження на суддів, відповідно справи слухають повільніше, а ті провадження, які були в судах-“переселенцях”, починають розглядати заново.

Наталія Бєлікова, адвокатка, яка представляла клієнтів у судах Донеччини, розповідає:

— Йдеться про затягування процесу. Кримінальні справи не розглядають швидко, їх можуть слухати роками. Треба заслухати свідків, вивчити усі докази. А свідки ще й іноді виїжджають за кордон та не виходять на зв’язок. Тобто частина доказів може “втрачатися”.

Суди дозволяють сторонам процесу брати участь у засіданнях онлайн. І якщо в самому процесі адвокат може працювати активно, то конфіденційність спілкування з клієнтом певним чином нівелюється.

— Коли адвокат бере участь у процесі онлайн, він може звернутися до суду з проханням організувати конфіденційне спілкування з клієнтом. Тоді засідання не записують, — говорить Бєлікова. — Але не завжди можна перевірити, чи в цей момент прокурор не чує спілкування адвоката з підзахисним.

Зміна підсудності судів ускладнила роботу адвокатів ще й через логістичні проблеми. Зі слів Наталії Бєлікової, кілька разів через обстріли вона не могла виїхати з Донеччини на процесуальні дії за участі її клієнта у Дніпропетровській області. Тоді залучали іншого адвоката від Центру безоплатної правової допомоги.

На повторний розгляд підуть і всі провадження щодо злочинів проти основ національної безпеки — колабораціонізму, державної зради тощо. Наприклад, справа Вадима Грицюка. Він служив оператором роти протитанкових ракетних комплексів у ЗСУ. Слідство стверджує, що через проросійські погляди він передав росіянам через Telegram інформацію про розташування ЗСУ. Раніше СБУ повідомляла, що Грицюк разом із братом входив до агентурної мережі ФСБ. Брата затримали під час спроби розвідати позиції ППО на Тернопільщині. За версією слідства, їх курував їхній батько, котрий виїхав до Росії у 2023 році й дистанційно збирав розвіддані для ФСБ. У медіа писали, що батько входив до помісної баптистської церкви, був скандалістом, називав себе екстрасенсом і намагався влаштуватися на Тернопільщині пастором у місцевій церкві, але його не взяли, бо висловлював проросійські погляди, надсилав вірянам розпусні картинки.   

Спершу справу слухав Костянтинівський міськрайонний суд. Обвинувальний акт надійшов ще у травні 2024 року. Проте через зміну підсудності з лютого 2025 року провадження заново розглядатиме Бабушкінський райсуд Дніпра. І якщо спершу розгляд був відкритим, то у новому суді справу вирішили розглядати за зачиненими дверима.

Зміна підсудності в цифрах

Після зміни підсудності нерозглянуті справи скеровують до нового суду. Відповідно, навантаження на суддів збільшується. Аби його збалансувати, до цих судів мають переводити суддів на підставі відряджень. Втім, так стається не завжди.

На запит МІПЛ про зростання навантаження у судах після зміни підсудності, сім судів дали відповіді про ситуацію станом на лютий 2025 року.  

До Бабушкінського райсуду Дніпра восени 2024 року передали 400 справ із Димитровського міського суду та 1059 з Костянтинівського міськсуду. По п’ять суддів з обох судів перейшли на роботу до Бабушкінського суду, де до цього працювало 10 суддів. Наразі навантаження у суді зросло приблизно на 20%.

У Жовтневому райсуді Кривого Рогу повідомили, що на момент зміни підсудності у суді працювало 12 суддів. Станом на 6 лютого справи Великоновосілківського райсуду не передали та не перевели нових суддів. У суді додали, що навантаження вже збільшилося, проте оновленої статистичної інформації ще немає.

Жовтоводський райсуд Кривого Рогу наразі отримав 78 із 167 справ Великоновосілківського райсуду Донецької області. Навантаження на суд зросло вдвічі. До колективу з чотирьох суддів поки нікого не перевели.

До Кіровського райсуду Дніпра передали 625 нерозглянутих справ Селидівського міського суду Донецької області. Наразі в суді працює 11 суддів і нових не перевели. Порівняно із попереднім роком, навантаження зросло, але статистики ще немає.

В Апостолівському райсуді Дніпропетровської області повідомили, що до них ще не переводили суддів і не передавали справи з Селидівського міськсуду Донецької області. У суді працювало троє суддів, але у двох із них закінчились повноваження.

Довгинцівський райсуд Дніпропетровської області отримав 112 та очікує ще 2327 справ із Дружківського міськсуду Донецької області. Порівняно з минулим, цьогоріч навантаження зросло на 42%. У суді працює п’ятеро суддів, нових не перевели.

Індустріальний суд Дніпропетровської області, де працює 14 суддів, отримав 75 справ з Авдіївського міського суду Донецької області. Статистики про завантаженість у суді ще немає, нових суддів не переводили.

Відповіді від Амур-Нижньодніпровського і Самарського районних судів Дніпра, а також Заводського райсуду Кам’янського ми не отримали.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Заплановано суд над тими, хто хотів вбити Зеленського, Буданова та Малюка. І ще 102 судові справи

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з листа та з матеріалу з анонсами на сайті.

16 Травня 2025

Війна і правосуддя
У справі про держзраду колишнього контррозвідника ЗСУ допитали останніх свідків

Галицький районний суд Львова продовжує повторно розглядати справу колишнього контррозвідника ЗСУ Сергія Говорухи. Його підозрюють у державній зраді. За даними слідства, Сергій із власної ініціативи за 17 тисяч гривень передавав таємну інформацію російським спецслужбам ще до 24 лютого 2022 року. Ці дані стосувалися складів з боєприпасами і військових частин. З початком великої війни — аеродрому, який росіяни згодом обстріляли.

13 Травня 2025

Війна і правосуддя
У справі російського штурмовика переглянули відео з місця страти бійця ЗСУ

Суд у Запоріжжі продовжив вивчати докази у справі Дмитра Курашова, російського штурмовика, звинуваченого у воєнному злочині. За даними слідства, у січні 2024 року він розстріляв Віталія Годнюка, українського військового, який склав зброю.

12 Травня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Рідні зниклих безвісти і полонених 14 окремої механізованої бригади долають пішки 350 км

Пунктом призначення представниць спільноти родин зниклих безвісти та полонених 14 ОМБр стане Говерла. Маршрут почався з м. Володимир Волинської області і пролягає через Павлівку, Буськ, Рогатин, Бурштин, Івано-Франківськ, Надвірну, Ворохту. Участь у поході беруть Тетяна Римша, Олександра Римша та Інна Мисанюк. За сім днів пішки вони подолають близько 350 км.

19 Травня 2025

Війна і правосуддя
Заплановано суд над тими, хто хотів вбити Зеленського, Буданова та Малюка. І ще 102 судові справи

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з листа та з матеріалу з анонсами на сайті.

16 Травня 2025

Війна і правосуддя
У справі про держзраду колишнього контррозвідника ЗСУ допитали останніх свідків

Галицький районний суд Львова продовжує повторно розглядати справу колишнього контррозвідника ЗСУ Сергія Говорухи. Його підозрюють у державній зраді. За даними слідства, Сергій із власної ініціативи за 17 тисяч гривень передавав таємну інформацію російським спецслужбам ще до 24 лютого 2022 року. Ці дані стосувалися складів з боєприпасами і військових частин. З початком великої війни — аеродрому, який росіяни згодом обстріляли.

13 Травня 2025

Більше публікацій