Send Lette
Війна і правосуддя

Чернігівський апеляційний суд не задовольнив скаргу адвоката Красноярцева, засудженого за воєнний злочин 

Майор Олександр Красноярцев — льотчик 1-го класу, начальник повітряної, вогневої та тактичної підготовки РФ. П’ятого березня 2022 він вилетів бомбардувати Чернігів. Літак збили, Красноярцев катапультувався і намагався втекти, проте його спіймали. Слідство встановило, що Красноярцев, тікаючи, убив Віталія Сергієнка з пістолета, а потім сховався в сусідньому будинку, де згодом його знайшли військові. Восени Красноярцева обміняли. Суд визнав його винним за статтею 438 КК України і призначив 14 років ув’язнення. Адвокат подав апеляцію. 

Восени 2022-го року начальник ГУР Кирило Буданов повідомив, що навесні Красноярцева обміняли на українських пілотів. Через це справу проти російського пілота Новозаводський районний суд Чернігова розглядав заочно. Красноярцева у суді представляв адвокат із Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Валентин Лєсков. Прокурор Кирило Пугачов наполягав на 15 роках ув’язнення за частиною 2 статті 438 КК України. Суд засудив Красноярцева до 14 років позбавлення волі та задовольнив цивільний позов Світлани Войтешенко, сестри вбитого Сергієнка, на 2 млн гривень моральної компенсації. Адвокат Валентин Лєсков подав апеляційну скаргу на рішення суду.

Виступ адвоката Валентина Лєскова під час розгляду апеляційної скарги на вирок російському льотчику Красноярцеву. Фото: МІПЛ

Двадцять другого січня Чернігівський апеляційний суд розглянув скаргу. Засідання відбулося без потерпілих. У заяві Лєсков прохав змінити вирок суду першої інстанції та перекваліфікувати дії Красноярцева за частиною 1 статті 115 КК України: мовляв, він убив цивільного, щоб врятуватися. Лєсков переконаний, що міра покарання надто сувора, звернув увагу на те, що пістолет, з якого стріляв Красноярцев, не додали до справи як доказ. 

Під час виступу в залі Лєсков сказав, що ставить під сумнів, чи справді вбитий Сергієнко не мав нічого, чим міг би погрожувати Красноярцеву. Останній в інтерв’ю заявляв, що Сергієнко йшов на нього з вилами.

Адвокат наголосив: для кваліфікації дії за статтею 438 КК України треба, щоб людина робила щось саме для окупації країни, а Красноярцев, мовляв, таких намірів не мав — він ніби просто захищався. Лєсков підкреслив, що Женевська конвенція захищає цивільних, які перебувають під владою окупанта, тоді як на той час Сергієнко не перебував під владою Красноярцева, адвокат припускає, що було навпаки. Саме тому, на його думку, вбивство Сергієнка не може бути порушенням законів і звичаїв війни. Тож Лєсков просив задовольнити апеляційну скаргу, змінити вирок суду першої інстанції, дії свого підзахисного перекваліфікувати за частиною 1 статті 115 КК України і пом’якшити йому міру покарання.

Натомість прокурор Пугачов повністю підтримав вирок суду першої інстанції. Він сказав, що пістолет як доказ не додали, бо не змогли вилучити: обвинувачення не мало до Красноярцева доступу ні під час затримання, ні надалі. Проте під час досудового слідства вилучили патрон із пораненого та гільзи на місці вбивства. Встановили, що українські військові не використовують патрони такої марки й року випуску, тож це міг бути лише російський патрон, а Красноярцев на той момент був єдиним російським військовим на тій території. Слідство допитало членів сім’ї Сергієнка, які сказали, що він виходив із дому з порожніми руками. Військовий ЗСУ, який першим виявив труп Сергієнка, зазначив, що жодних предметів біля нього не було.

Прокурор Кирило Пугачов у суді під час розгляду апеляційної скарги на вирок російському льотчику Красноярцеву. Фото: МІПЛ

Прокурор наголошує, що міжнародне гуманітарне право побудоване таким чином, що комбатант протилежної сторони під час виконання бойових завдань в умовах збройного конфлікту не може вчиняти будь-які інші злочини, окрім як порушення умов і звичаїв війни. Тобто або він діє правомірно, вбиваючи військових, наносячи удари по військових об’єктах, або порушує закони та звичаїв війни — здійснює напади на цивільних. Пугачов прохав залишити без зміни вирок суду.

Після повернення з нарадчої кімнати суд оголосив резолютивну частину вироку. Чернігівський апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін. Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду. 

Надія Чучвага, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Допомога окупантам на Кінбурнській косі, зґвалтування та воєнні злочини: 29 справа щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

19 Лютого 2024

Війна і правосуддя
Справа Оголь щодо держзради: допитали сестру закатованого, іншого загадкового свідка не знайшли

Світлану Оголь із села Кашперо-Миколаївка, що на Миколаївщині, обвинувачують у держзраді. Як каже слідство, під час окупації села навесні 2022 року вона випивала з росіянами та здала їм Сергія Кучерешка, учасника АТО з сусіднього села Новофонтанка. Тоді росіяни вбили його та Валентина Сєдініна із Херсона.

9 Лютого 2024

Війна і правосуддя
Обвинувачений у наведенні ракетного удару на піцерію в Краматорську попросився на обмін

Володимира Синельника з Краматорська обвинувачують у наведенні ракетного удару по піцерії “Rіа”. Суд почав слухати справу. Синельник подав клопотання про те, щоб його включили в списки на обмін до Росії.

8 Лютого 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій