Send Lette
Війна і правосуддя

Чотирьох депутатів Держдуми та українську колаборантку засуджено до позбавлення волі

Перший місяць нинішнього року став урожайним на вироки для учасників війни Росії проти України. Лише за злочини проти основ національної безпеки суди ухвалили близько 90 вердиктів за посягання на територіальну цілісність, державну зраду чи колабораційну діяльність, значиться у Реєстрі судових рішень.

МІПЛ розповідає, хто і за що отримав покарання.

 

Допомагала росіянам шукати “цілі для ліквідації” 

У Києві суд закінчив розглядати резонансну справу Ніни Нейчевої з Марківки, що на Луганщині. Жінку обвинувачували в державній зраді.

Як встановив суд, жінка ще в 2019 році почала співпрацювати з представниками так званого “міністерства державної безпеки “ЛНР”. Про цю співпрацю жінка домовилася з ними, коли перетинала лінію розмежування у Станиці Луганській.

Відтоді Нейчева почала повідомляла окупаційним військам про пересування і розміщення української військової техніки та особового складу.

Те саме вона продовжувала робити й після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Згодом, коли росіяни окупували нові населені пункти Луганщини, Нейчева почала розповідати їм про людей, які раніше служили в лавах ЗСУ або мають патріотичну позицію.

Так, засуджена вказала на одного з мешканців, колишнього військового, який працював рятувальником в ДСНС. Як зауважив суд, чоловік виступав проти окупації України, а Нейчева передала дані про нього військовим так званої “ЛНР” “для подальшої ліквідації чоловіка”.

Впродовж трьох днів Ніна Нейчева допомогла окупаційним військам викрасти щонайменше вісьмох людей, які раніше виходили на проукраїнські мітинги. 

Жінку затримали правоохоронці. Вона була присутня на судових засіданнях, свідчила і повністю визнала свою вину.

Колегія суддів у складі Олексія Гляня, Лідії Щебуняєвої та Вадима Ковтуненка визнала жінку винною та засудила її до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також: За що судять колаборантів: вісім вироків очима юристів


Голосували за звернення до Путіна

Четверо депутатів російської Держдуми отримали вироки Шевченківського суду Чернівців. Михайло Кузьмін, Валентина Півненко, Микола Борцов та Микола Панков – представники провладної партії “Єдина Росія”. Їх судили в чотирьох окремих процесах.

Суд встановив, що саме ці депутати брали участь у засіданні Думи, під час якого проголосували за звернення до російського президента Путіна з проханням розглянути питання про визнання РФ так званих “ЛНР” та “ДНР” на території Луганської та Донецької областей.


Що відомо про цих депутатів?

Як йдеться у відкритих джерелах, 67-річний Михайло Кузьмін у Держдумі відповідає за будівництво та житлово-комунальне господарство. У 1990-х роках був міським головою Ставрополя на півдні Росії.

75-річна Валентина Півненко спеціалізується на політиці та проблемах Півночі та Далекого сходу. З 2021 року входить до складу комісії з питань розвитку Арктики.

77-річний Микола Борцов – колишній російський олігарх-мільярдер. У Держдумі з 2003 року. Входить до комітету з питань національностей.

Микола Панков має найвищу посаду з усіх чотирьох засуджених. 58-річний депутат є першим заступником керівника фракції “Єдина Росія” в Держдумі.

Зазначимо, що кожен із російських політиків перебуває під санкціями США, ЄС та інших демократичних країн.

Усі процеси в Чернівецькому суді відбувалися in absentia, тобто заочно.

Суд звернув увагу на тяжкі наслідки, до яких призвело голосування депутатів:

“Умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків”, – йдеться в усіх вироках депутатам.

Нагадаємо, що саме це звернення до Путіна передувало повномасштабному вторгненню РФ в Україну.

Кузьмін, Борцов та Панков отримали по 15 років ув’язнення. Валентина Півненко – 14 років.

 

Спірні формулювання

Окрім того що суди ухвалюють подібні вироки російським депутатам, важливо звернути увагу на формулювання, якими вони аргументують свої рішення. Деякі з них викликають питання у юристів.

Усі чотири вироки подібні між собою за структурою. Скрізь розлога вступна та мотивувальна частини. “Окремі їхні частини  можна критикувати з погляду доцільності їх включення до вироку, а також з погляду коректності визначення утворень так званих “ДНР” та “ЛНР” як терористичних”, – говорить експерт МІПЛ, керуючий партнер АО “Амбрела” Андрій Яковлєв. 

Юридичною термінологією між Україною та Росією триває міжнародний збройний конфлікт, де утворення “ДНР” та “ЛНР” діють не самостійно, а як представники РФ.

“Звісно я не виключаю, що “ДНР” та “ЛНР” можуть вести чи ведуть терористичну діяльність, однак термінологічно участь у збройному конфлікті у вигляді збройної сили ворога необхідно відділяти від актів терористичної діяльності. Хоча останні можуть мати місце як у мирному житті, так і в воєнний час, все ж акти тероризму мають відмінність від участі у війні в якості комбатантів на боці ворога”, – пояснює Яковлєв.

Окремо експерт звертає увагу на конфіскацію майна засуджених:

“У світлі деокупації питання конфіскації може актуалізуватися, позаяк не можна виключати, що в окупованому Криму є майно цих або інших представників влади РФ, і тоді зазначене рішення буде підставою для конфіскації майна в дохід держави. Особливо, якщо набуття майна зумовлено окупацією”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Розстріл авто на Київщині: покази потерпілих і свідки-росіяни

Павло Бабаліч — капітан, командир 3-ї парашутно-десантної роти 1 батальйону 137 полку 106 парашутно-десантної роти дивізії РФ. Прокуратура встановила, що він віддав наказ обстріляти автомобільну чергу під час окупації Київщини. За це чоловіка обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни. 

14 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій