Send Lette
Інші воєнні злочини

Чотири місяці матері військовослужбовця ніхто не міг сказати, що сталося з її сином

Востаннє Ніна Курилко розмовляла з сином 15 квітня. Тоді жінка не знала, що з того дня її життя перетвориться на постійне очікування і безкінечні пошуки.

Коли почалася повномасштабна війна, Віталій Курилко не зміг спокійно сидіти вдома і спостерігати за тим, що відбувається. Чоловік пішов до центру комплектування, і 27 березня його мобілізували.

«Увечері того дня він зателефонував мені і сказав, що вже прибув на місце. Але де саме він перебуває, цього мені не розповів», – говорить пані Ніна. Жінка нічого не знала ні про те, куди відправили Віталія, ні про військову частину, в якій той служив. Пізніше з’ясувалося, що це була новостворена 110 окрема механізована бригада.

15 квітня Віталій зателефонував і повідомив, що їх перекидають на нове місце, куди – не сказав.

«Він попередив мене, що кілька днів може не бути зв’язку, сказав, щоб я не хвилювалася», – пригадує Курилко. Утім на зв’язок Віталій не виходив майже два тижні, пані Ніна почала хвилюватися.

Жінка пішла до військкомату, де їй повідомили, що з Віталієм все гаразд, він виконує свою роботу. Так пані Ніну заспокоювали впродовж місяця, говорячи, що нічого конкретного не знають. 1 червня вона подала письмовий запит до військкомату, на який 24 червня прийшла відповідь. Єдине, що в ній повідомили – номер військової частини, в якій служив Віталій.

“Ще у травні я звернулася до Червоного Хреста і Координаційного штабу, там його зареєстрували як зниклого безвісти. 10 червня я звернулася у Міністерство внутрішніх справ, після чого мені зателефонували з нашого місцевого райвідділу, щоб я прийшла і написала заяву про зникнення і здала ДНК”.

Пані Ніна подавала запити у різні інстанції, зокрема у військову частину сина, але відомостей про Віталія ніде не було. 8 серпня, у день народження сина, жінка отримала сповіщення, що Віталій зник безвісти під час виконання бойового завдання, дату зникнення вказали 15 квітня – день, коли чоловік востаннє розмовляв з мамою.

«Мене це обурило, мені нічого не пояснили. Коли точно був бій, теж не повідомили, того дня я розмовляла з ним пізно ввечері. То коли він зник насправді? – говорить жінка. – Все, що мені стало відомо, це те, що він перебував у населеному пункті Новоселівка Донецької області».

Пані Ніна звернулася до військової частини із запитом, чому сповіщення про зникнення безвісти прийшло аж за чотири місяці по зникненню бійця. За кілька тижнів їй зателефонували з військової частини і повідомили, що відповідь на її звернення надіслали до центру комплектації, який мобілізував Віталія. 

«Це ж був запит особисто від мене, я вказала свій мобільний телефон, поштову адресу, тож запитала їх, чому ви надіслали саме туди, а не особисто мені? На що отримала відповідь: “Вам все одно потрібно звертатися у військкомат щодо роз’яснення”, – говорить жінка. – А в результаті, ніхто нічого не пояснив. Коли я прийшла до військкомату, мені сказали написати заяву, щоб отримати цей акт про службове розслідування. Це все, що я отримала». 

Пані Ніна також звернулася до Міноборони, але й звідти відповідь прийшла неоднозначна. 

«Мені відповіли, що сповістять мене, коли знайдуть його тіло, або ж коли отримають підтвердження про те, що Віталій у полоні, – каже мама зниклого військовослужбовця. – Тож я продовжую пошуки». 

З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України лише МІПЛ зафіксувала понад 2000 кейсів зникнення військових. З цього списку 185 осіб звільнили з полону, наразі у полоні перебувають 793 людини, 1020 вважаються зниклими безвісті або їхній статус невідомий. Команда МІПЛ продовжує фіксувати такі випадки. 

“Існує велика проблема з повідомленням про втрати рідним загиблих, зниклих безвісти або військовополонених. Особливо, коли йдеться про військовослужбовців, мобілізованих до новостворених військових частин, де не налагоджений облік особового складу, робота стройової частини, а командири часто безвідповідально ставляться до комунікації з родинами своїх підлеглих, – коментує координаторка МІПЛ Ольга Решетилова. – Історія Ніни Курилко, життя якої перетворилося на пекло через нерозуміння, що сталося з її сином і що робити далі, – одна з тисяч. Люди місяцями б’ються об глуху стіну з некомпетентних службовців, відсутності соціальної чи якої-небудь підтримки”. 

Разом із британським військовим експертом Гленом Грантом МІПЛ розробила для Генштабу і правозахисників систему комунікації з сім’ями військовослужбовців, які зазнали втрат. Рідним же ми радимо об’єднуватися в ініціативні групи, це дозволяє проводити ефективніші пошуки, обмінюватися досвідом, розробляти спільні інформаційні та адвокаційні кампанії, а також підтримувати одне одного.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
З Росії повернули тіло морпіха з 501 батальйону: чоловіка закатували в полоні

Іван Макаров не єдиний морський піхотинець із 501 батальйону, тіло якого повернули з російського полону. МІПЛ відомо про ще трьох убитих у полоні військових із цього батальйону. Усіх їх утримували у виправній колонії № 1 міста Донське Тульської області. З отриманих нами свідчень відомо, що до них системно застосовували тортури, кілька днів підряд не дозволяли спати, змушували виконувати виснажливі фізичні вправи та відмовляли у їжі. Ймовірно, Макаров також міг бути у Донському.

4 Грудня 2024

Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Більше публікацій