“Чи може вона зрадити?” У справі Світлани Оголь допитали перших свідків
Світлана Оголь живе в Миколаївській області в селі Кашперо-Миколаївка. Навесні 2022 року його окупували росіяни. Окупація тривала девʼять днів, за цей час росіяни викрали та закатували двох чоловіків. Один із них — Сергій Кучерешко, ветеран АТО з сусіднього села Новофонтанка. Коли до села зайшли українські військові, Світлану Оголь затримали — вона нібито здала Кучерешка й активно спілкувалася з росіянами. Тепер у суді слухають її справу за звинуваченням у державній зраді.
МІПЛ побувала на судовому процесі в Ленінському райсуді Миколаєва 7 вересня та розповідає про перші покази свідків, лист Оголь до родини про життя в окупації та її ставлення до звинувачень.
Початок
Перед будівлею суду в Миколаєві збирається група підтримки Світлани Оголь — троє жінок. Адвокатка Валентина Мілюченко, яка працює зі справою від Центру безоплатної правової допомоги, Тетяна Ващенко з Кашперо-Миколаївки та Валентина Оголь, мати обвинуваченої. Вони готуються до засідання. Тетяна прийшла з онуком — його нема на кого лишити.
Валентина показує журналістці МІПЛ чорно-білі знімки. На них компанія підлітків, схоже, зібралася в когось із них удома.
— Ось на фото Сергій (Кучерешко, — МІПЛ), — показує Валентина на одного з хлопців. Жінка була його вчителькою в Кашперівській школі. — А поряд — мій син старший. Вони вчилися разом…
Внизу ліворуч — Сергій Кучерешко, праворуч — син Валентини Оголь. Фото: МІПЛ
Жінки підіймаються на другий поверх суду. У залі, крім підтримки Оголь, журналіст районної газети, прокурор із Кропивницького Володимир Лещенко і ще один свідок, Валід Пашаєв. За кілька хвилин до них приєднується суддя Дмитро Губницький — двоє його колег затримуються в іншому процесі, тож доводиться чекати.
Аби не марнувати час, розбираються з технічними питаннями, зокрема, чи можна фотографувати Світлану Оголь, яка в “акваріумі” під наглядом конвою. Жінка не заперечує, бо не вважає себе винною. Суддя дозволив її матері підійти до “акваріуму”. Поки всі чекають, вона тихо говорить із дочкою.
Мати Оголь дозволили підійти до доньки. Фото: МІПЛ
Онук Тетяни Ващенко нудиться, від нічого робити проситься в туалет, белькотить. Зрештою суддя простягає журналістці МІПЛ аркуш і олівці для малого:
— Можна вас попросити його завлікти?
Так починається процес, у якому Світлані Оголь загрожує довічне ув’язнення.
“Свєтка, вона така — безстрашна”
Тетяна Ващенко, світловолоса жінка середніх літ із широкою усмішкою, свідчить першою. У Кашперо-Миколаївці вона працювала на пекарні разом зі Світланою Оголь — там вони й познайомилися 15 років тому.
Тетяна почала свідчення з розповіді про окупацію — про те, як росіяни грабували село, жили в будинках місцевих. Восьмого березня вони нібито шукали “нашу ДРГ” і зібрали всіх чоловіків з села в школі. Намагалися вибити інформацію про ЗСУ.
Того дня через обстріли Тетяна з родиною і сусідами ховалися в підвалі власного будинку.
— Коли восьмого березня вони перевіряли всіх по хатах, сказали, щоб по темноті не ходили, бо пристрелять. А вдень треба було білу пов’язку зав’язати, — розповідає Тетяна в суді.
— Ви особисто з ними розмовляли? Яка інформація їх цікавила? — уточнює прокурор Володимир Лещенко.
— Звісно. Вони ввечері девʼятого числа зайшли до мене в будинок. 14 людей жило в моєму домі. Питали, де наші чоловіки, бо стояли фотографії сина й зятя. Ми сказали, що вони на заробітках.
— Чи знаєте, що в Оголь була преференція вільно ходити в селі в комендантську годину?
— Та ні, не було преференцій у неї. Вона така по життю: коли надумає, тоді і йде. Аби це вона до війни була тихоня, тоді б дивно. А так вона і до війни ходила вночі корів доїти. Вона така безстрашна. Лазила собі та й усе, — говорить Ващенко.
Тетяна Ващенко, свідок. Фото: МІПЛ
Є інформація, що росіяни нібито дали Світлані Оголь 500 гривень і пайки. Але Тетяна розповіла версію Світлани: мовляв, солдат запитав її, що можна купити на ці кошти, а вона відповіла, що пачку цигарок. Військовий віддав їй гроші — певно, вирішив, що це небагато. Пайки ж росіяни нібито роздавали багатьом — навіть онуку Ващенко дали шоколад. Хлопчику, що малює в залі.
Прокурор продовжує допит. Уже про девʼяте березня: чи ночували росіяни у Ващенко, чи вона бачила, що Оголь пила з ними алкоголь, чи говорила вона про Сергія Кучерешка. За словами Ващенко, Світлана Оголь прийшла до їхнього підвалу того вечора, а десятого березня, коли людей випустили по їжу, всі розійшлися по кімнатах:
— Вона просто сиділа на кухні, де було пару військових. Стіл був чистий. Вона просто собі на стільці сиділа, а вони собі — під грубою. Я саме котел заправляла.
Врешті прокурор поставив останнє запитання:
— Чи ділилася Оголь своїм ставленням до представників РФ?
— Вона як прийшла до нас, казала: “Дівчата, я була на стадіоні, назбирала їхні листівки. Це буде доказ, що вони були у нас в селі”. Ну, вона така, характерна. Бо ми казали: чого ти туди лазиш, невже не боїшся?
Далі допит Тетяни Ващенко проводила адвокатка Валентина Мілючкова. Уточнювала, чи обвинувачена була твереза, коли прийшла до Ващенко, і чи мала з собою алкоголь. Ващенко пояснила:
— Ні, вона була твереза. Вранці десятого березня, коли росіяни розпустили нас по домах, вона пішла до Мар’ясових. Вони попросили її погодувати собаку в будинку їхньої дочки на Центральній вулиці. Пов’язали їй білу пов’язку з мішка.
Адвокатка Валентина Мілюченко. Фото: МІПЛ
Сергія Кучерешка, якого росіяни закатували восьмого березня, Тетяна Ващенко знала не дуже добре. Проте бачилася з ним у магазині, віталася і так само, як решта місцевих, бачила, що він постійно ходив у камуфляжі.
— Те, що Світлана любить випити — ну, це правда, — продовжила Тетяна на прохання адвокатки. — Але вона порядна, доброзичлива, роботяща. Чи може вона зрадити? Ні. Вона працювала у колгоспі, хліб пекла, все було до діла. Коли колгосп закрився, ми їздили з чоловіком на ринок. Я могла лишити їй ключі від хати, щоб вона прийшла подоїти корову. З усіх, хто у нас наймався, вона була найкраща. Охайна така.
Далі ставити запитання Тетяна могла вже й сама Світлана Оголь — саме запитувати, а не пояснювати щось. Світлана не відразу це зрозуміла, та все ж із допомогою адвокатки спитала Ващенко, де під час окупації була односельчанка Катерина Бабачок, яка так само є серед свідків. Тетяна пояснила, що Бабчачок разом із шістьма дітьми і товаришем сина ночували в її підвалі, всі вони розмовляли з росіянами. Схоже, на думку Оголь, це має якийсь стосунок до справи, проте який саме, вона не пояснила.
Ще Оголь намагалася виправити Ващенко і довести, що її затримали 16 березня, а не 14.
— Так, може, трохи помилася, я ж селом не ходила, — припустила Тетяна. — Запам’ятала, що мені сказали, що Світлану затримали і що її носаками била Галя Чудак, бо нібито вона когось здала.
На уточнення судді про ставлення Оголь до росіян, Тетяна розповіла, що та казала: “Чому ви сюди приперлися?” Мовляв, деякі сусіди щиро раділи росіянам, а вона — “за наших, у неї ж чоловік пішов служити”. Також заперечила, що у Світлани могли бути неприязні стосунки із загиблим Кучерешком: “Він же безобідний”. На питання судді, чи говорила обвинувачена про Сергія з військовими РФ, Ващенко повторила, що такого не чула.
Допит закінчився за пів години, Ващенко зібралася йти. Онук повернув олівець, попрощався з суддями і пішов з бабусею.
Судовий процес. Фото: МІПЛ
“Російські солдати попередили, що вона може здати”
Другий свідок — Валід Пашаєв, на смолясто-чорному волоссі якого ледве пробивається сивина. У Кашперо-Миколаївці він живе понад 20 років. Тримає невеликий магазин і розводить худобу.
Допит почав прокурор:
— Чи була в селі комендантська година і чи могли якісь мешканці села її порушувати? Наприклад, Оголь?
Прокурор Володимир Лещенко. Фото: МІПЛ
Валід, який розуміє українську, відповідає ламаною російською:
— У нас і вдень, і вночі була комендантська година. Ми майже не виходили. Я нікого не бачив на вулиці.
Валіда, як і решту чоловіків, восьмого березня росіяни забирали до школи. Били, вимагали сказати, хто з селян воював в АТО, а хто нині мобілізований. Згодом він ще раз бачився з росіянами:
— До мене прийшли двоє солдатів, попросили води. Це були дагестанці. Запитали, якої я нації. Відповів, що азербайджанець. Вони сказали, що теж мусульмани. Попередили: у вас тут жінка ходить худенька, невисока. Вона буває у військових. Дивись, нічого поганого про наших солдатів при ній не кажи. Бо вона тебе здасть і тобі буде хана. Я вийшов на вулицю, Світлана саме стояла біля криниці. Вони вказали на неї.
Валід Пашаєв, свідок. Фото: МІПЛ
На прохання суддів уточнити додав, що росіяни не сказали, до кого саме ходить Світлана, мовляв, нібито до кадирівців, що стояли окремо від дагестанців.
— Чи знаєте, що вона випивала з військовими РФ і чи давали їй гроші і харчі? — запитав прокурор.
— Дагестанці казали, що вона випивала з військовими в будинку біля школи. Але я особисто не бачив, — відповів Валід.
На питання адвокатки, чи справді ці дагестанці могли бачити Світлану, якщо були окремо від кадирівців, Валід припустив, що військові її помітили, коли пересувалися селом. І підтвердив, що особисто не бачив, як Світлана пила з ними. Росіяни давали місцевим сухпайки і печиво, зокрема йому і Світлані. Пайки він побачив під час обшуку її будинку, де був понятим.
— А до вас якісь претензії були від солдатів? — уточнила адвокатка Мілючкова.
— У мене барана забрали, — відповів Валід. — Казали продати їм барана. Я відповів, що забирайте одного в замін на блок сигарет. Тоді ж у селі вже нічого не було.
Наприкінці допиту Світлана Оголь знову могла поставити запитання, але так само складно формулювала думку. Перехресного допиту теж не вийшло: Оголь не могла чітко висловитися, а Валід через погане знання мови не до кінця розумів, про що йдеться. Зрештою він перебив її спробу пояснити, що вона була в хаті сусідів і фізично не могла бути біля дагестанців девʼятого березня:
— Свєта, я ж не кажу, що я тебе бачив.
Але суддя перебив їх — це не час для пояснень Оголь. Весь допит тривав хвилин 20. Насамкінець суддя спитав, чи знав Валід вбитого Кучерешка та чи він або Світлана не були боржниками в його магазині. Такого не було, а Сергія він знав не дуже добре — лиш часто бачив його в формі.
Колегія суддів. Фото: МІПЛ
На цьому засідання закінчили. Та Валентина Оголь встигла попросити дозволу передати Світлані фотографії онуків — поки жінка у в’язниці, її донька народила. Фото передали через адвокатку.
Лист
Ще раніше Світлана передала родині листа, де розповіла про життя в селі під час окупації, стосунки з сусідами. Вона даватиме пояснення після допиту всіх свідків, проте частково її позиція зрозуміла з цього листа.
У ньому жінка зазначає, що в розмовах із чеченцями дорікала їм, що ті воюють, хоча Чечня теж потерпала від війни з Росією. Пояснює, що після відходу росіян позбирала пайки, адже в селі все було розграбовано.
“У мене вдома знайшли те, що я назбирала після того, як поїхали росіяни. Я вибирала з пайків, що мені було потрібніше: цукор, чай, каву, печиво замість хліба. Бо сиділи люди без хліба, без борошна, без цукру, без сірників. Сухого спирту назбирала, думала, зимою піде на розпалку”, — пише Світлана.
Світлана Оголь, обвинувачена. Фото: МІПЛ
Про загибель Сергія Кучерешка, за її словами, дізналася під час затримання 16 березня. Каже, тоді її схопили українські військові та змусили викопати собі яму. За цим стежили кілька місцевих. Жінка твердить, що ці селяни її обмовили через давні конфлікти. З ями її дістали працівники СБУ, які забрали жінку на допит у Кропивницький.
“Змусили мене копати яму [….]. Я сказала, що хочете робіть, я ні в чому не винна, ніколи не була і не буду зрадницею. Сказали: “Викопай хоч половину, щоб помістилася”. Ще й приколювалися, що копаю нормально, може, взяти з собою копати окопи. Потім той, що мене допитував, і ще пару хлопців закидали мене з головою і рахував: “Один, два, три”. А потім витягнули до половини, ще трохи прикидали”, — пише Оголь.
На наступному судовому засіданні 26 жовтня продовжать допит свідків. Попри прохання адвокатки про домашній арешт, Світлані Оголь продовжили запобіжний захід — під вартою вона буде ще принаймні два місяці.
Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ
