Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024
У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.
Модерувала дискусію Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини.
– Збройна агресія Росії в Україні демонструє неспроможність міжнародних організацій ефективно реагувати на гуманітарні кризи, зокрема у звільненні незаконно утримуваних цивільних та депортованих дітей. Під час панельної дискусії ми спробуємо дослідити, чи можуть незахідні країни допомогти подолати цю гуманітарну кризу, – сказала вона.
Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини
Розмову почали з українського аспекту. Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, розповів, що Україна активно працює над вирішенням гуманітарної кризи, спричиненої російською агресією. Зусилля охоплюють як нормативно-правове регулювання, так і практичні дії, спрямовані на захист прав громадян. Так, у ще березні 2022 року було створено Координаційний штаб, який займається питаннями повернення військовополонених та цивільних осіб.
Він також зазначив, що Україна очікує від незахідних країн розуміння і підтримки, адже ефективність міжнародних організацій наразі сумнівна:
– Ми хочемо бачити більшу солідарність та активнішу участь у міжнародних ініціативах, які допомагають забезпечувати захист цивільних та військових, а також повернення наших громадян додому. Це питання не лише допомоги Україні, але й підтримки основних принципів гуманності та міжнародного права.
Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Відповідаючи на питання про можливу роль Індії у врегулюванні кризи Умашанкар Сінгх, головний редактор із політичних та міжнародних питань на індійському NDTV, зазначив, що країна демонструє свою готовність сприяти розбудові миру. Зокрема про це свідчить візит прем’єр-міністра Моді в Україну у серпні 2024 року, що став першим в історії двосторонніх відносин візитом рівня керівника уряду. Умашанкар Сінгх наголосив, що завершення збройного конфлікту неможливе без посередництва нейтральних країн, і виглядає, що саме цей шлях обрала Індія.
– Індія, і я вбачаю у цьому позитив, не пропонує власного бачення Формули миру з конкретними пунктами. Індія намагається говорити з двома сторонами і визначити точки, де вони можуть дійти згоди. На стороні України велика кількість впливових держав, втім це не створює тривалих рішень стосовно цього конфлікту, – сказав журналіст.
Він також зауважив, що майже 40% населення України потребують гуманітарної підтримки, і Індія може стати важливим партнером у цьому аспекті.
Умашанкар Сінгх, головний редактор із політичних та міжнародних питань на індійському NDTV
Рубен Бельтран, юрист і колишній дипломат з Мексики, у своєму онлайн-виступі наголосив, що найбільшою проблемою ООН є застарілий інститут права вето п’яти постійних членів Ради Безпеки. Оскільки резолюції Генасамблеї можуть бути заблоковані, країни повинні бути готові діяти односторонньо, щоб розв’язувати проблеми, такі як запровадження санкцій. Тому Статут ООН, на його думку, слід реформувати, щоб запобігти зловживанню правом вето та сприяти прийняттю рішень більш демократичним шляхом.
Пан Бельтран зазначив, що основні гуманітарні організації можуть посилити свою роботу в Україні та створити програми для допомоги їй після вторгнення. До таких організацій належать Міжнародна організація з міграції ООН, Верховний комісар ООН з прав людини та Міжнародний Червоний Хрест. Він запропонував призначити спеціального доповідача ООН для України, який би координував роботу в гуманітарній сфері.
Рубен Бельтран (на екрані), юрист і колишній дипломат з Мексики
Марина Слесаренко-Баррето, дослідниця кластера права та демократії Бразильського центру аналізу та планування, коментуючи позицію Бразилії, підкреслила, що громадянське суспільство загалом підтримує Україну, проте дії уряду подекуди виглядають хаотичними. Вона висловила захоплення рівнем залученості українського громадянського суспільства в життя країни, та звернулася до історії, щоб пояснити, чому бразильцям важко зрозуміти сучасний контекст війни. За словами Марини, громадянське суспільство Бразилії сприймає війну як щось із минулого, що неможливе у сучасному світі:
– Бразилія — це континентальна країна з численними внутрішніми проблемами, без єдиної позиції громадянського суспільства.
Марина Слесаренко-Баррето, дослідниця кластера права та демократії Бразильського центру аналізу та планування
Пані Слесаренко-Баррето наголосила, що міжнародні організації, такі як ООН та МКС, потребують ґрунтовної реформи, адже міжнародний порядок, створений у 1950-х роках, наразі не відображає складність сучасного світу.
Умашанкар Сінгх також додав, що Індія підтримує ідею реформи ООН. Він зазначив, що ООН представляє світовий правопорядок, створений після Другої світової війни, і багато його аспектів більше не відповідають реаліям сучасного світу.
