Send Lette
Інші воєнні злочини

«Це дуже важливий майданчик, де можна ділитися правдою»: представники «Україна. П’ята ранку» зустрілися з головою USAID Самантою Пауер

На зустрічі представники Коаліції «Україна. П’ята ранку» поділилися з головою USAID Самантою Пауер методами, які використовують для збору та документування інформації про воєнні злочини росії в Україні, а також проблемами, які варто донести до міжнародної спільноти. Інформацію від представників українського громадянського суспільства Саманта Пауер збирала на передодні засідання Ради безпеки ООН, у якому вона брала участь. 

«Ми говорили про те, що Коаліція імплементує “протокол Берклі” під час документування, щоб надалі докази, які базуватимуться на цих даних, були визнані прийнятними», – розповіла під час обговорення Надія Волкова, голова Ukrainian Legal Advisory Group.

Серед задокументованих інцидентів: захоплення заручників, насильницькі зникнення, навмисні вбивства, невибіркові обстріли цивільних, злочини проти дітей та сексуальні злочини. Це те, про що розповідали репортери з Бучі та Ірпеня. Але ідентичні злочини росіяни скоювали у маленьких населених пунктах, які не потрапили до об’єктивів, наголосив Роман Авраменко, виконавчий директор Truth Hounds, який особисто фіксував потенційні воєнні злочини. Він висловив сподівання, що зараз суди будуть активніше відкривати провадження, ніж раніше.

«Ми дуже сподівалися, що Міжнародний кримінальний суд почне розслідувати злочини в Україні, але всі вісім років Суд лише вивчав ситуацію і не давав ходу цій справі. І тільки після початку повномасштабної агресії відкрив провадження. За нашими спостереженнями, скоро міжнародним механізмам доведеться перейти від політичних заяв про скоєння злочину геноциду проти українців до заяв, які підкріплені конкретними доказами з патернами, що дозволять звинуватити на легальному рівні росію», – поділився думками під час зустрічі Роман Авраменко. 

Воєнні злочини в Україні також документують представники іншої коаліції громадських організацій – «Трибунал для Путіна».

Задокументовану інформацію правозахисники подаватимуть у міжнародні установи, такі як Міжнародний кримінальний суд, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Рада ООН з прав людини. Коаліція вже співпрацює і з національними правоохоронними органами. Проте для розв’язання окремих проблем уже зараз, зокрема, депортації українців на територію рф та окуповані території, не вистачає незалежних міжнародних механізмів, зазначив під час зустрічі Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

«Я поставив питання про забезпечення прав осіб, які перебувають на території російської федерації. Є питання щодо їхнього статусу, чому вони обмежені у правах, чому вони не можуть покинути територію росії, а повинні відбувати фільтраційні табори. Люди не мають консульської підтримки, тому тут важлива роль міжнародних організацій. Але Червоних хрест у росії – пропутінський. Його представники допомагали викрадати людей, і Саманта про це знала», – говорить Олександр Павліченко. Його питання про новий незалежний міжнародний механізм стало рекомендацією, яку він передав голові USAID.

Окремо Олександр Павліченко порушив питання знищення злочинів: «Росіяни бачать, що відбувається документування злочинів. Наприклад, в Маріуполі вони намагаються знищити докази через поховання».

Разом зі знищенням доказів, росіяни маніпулюють фактами та створюють фейки про війну в Україні. Проте представники Коаліції докладають зусилля до роботи з українськими медіа та протидіють дезінформації, зазначила під час зустрічі Голова ZMINA. Центр прав людини Тетяна Печончик. І зустріч з головою USAID є ще однією можливістю донести правду, доповнив Роман Авраменко:

«Це дуже важливий майданчик, де можна ділитися правдою про скоєння злочинів. Ми очікуємо, що США візьмуть до уваги ці додаткові докази, які повністю співпадають з тим, що вже опублікували світові лідери, а не з фейками які поширює росія».

«Наші меседжі були почуті на високому рівні, де є реально можливість впливати на формування і координацію відповіді, щоб вона була ефективною», – підсумувала зустріч Надія Волкова. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій