Send Lette
Інші воєнні злочини

«Це дуже важливий майданчик, де можна ділитися правдою»: представники «Україна. П’ята ранку» зустрілися з головою USAID Самантою Пауер

На зустрічі представники Коаліції «Україна. П’ята ранку» поділилися з головою USAID Самантою Пауер методами, які використовують для збору та документування інформації про воєнні злочини росії в Україні, а також проблемами, які варто донести до міжнародної спільноти. Інформацію від представників українського громадянського суспільства Саманта Пауер збирала на передодні засідання Ради безпеки ООН, у якому вона брала участь. 

«Ми говорили про те, що Коаліція імплементує “протокол Берклі” під час документування, щоб надалі докази, які базуватимуться на цих даних, були визнані прийнятними», – розповіла під час обговорення Надія Волкова, голова Ukrainian Legal Advisory Group.

Серед задокументованих інцидентів: захоплення заручників, насильницькі зникнення, навмисні вбивства, невибіркові обстріли цивільних, злочини проти дітей та сексуальні злочини. Це те, про що розповідали репортери з Бучі та Ірпеня. Але ідентичні злочини росіяни скоювали у маленьких населених пунктах, які не потрапили до об’єктивів, наголосив Роман Авраменко, виконавчий директор Truth Hounds, який особисто фіксував потенційні воєнні злочини. Він висловив сподівання, що зараз суди будуть активніше відкривати провадження, ніж раніше.

«Ми дуже сподівалися, що Міжнародний кримінальний суд почне розслідувати злочини в Україні, але всі вісім років Суд лише вивчав ситуацію і не давав ходу цій справі. І тільки після початку повномасштабної агресії відкрив провадження. За нашими спостереженнями, скоро міжнародним механізмам доведеться перейти від політичних заяв про скоєння злочину геноциду проти українців до заяв, які підкріплені конкретними доказами з патернами, що дозволять звинуватити на легальному рівні росію», – поділився думками під час зустрічі Роман Авраменко. 

Воєнні злочини в Україні також документують представники іншої коаліції громадських організацій – «Трибунал для Путіна».

Задокументовану інформацію правозахисники подаватимуть у міжнародні установи, такі як Міжнародний кримінальний суд, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Рада ООН з прав людини. Коаліція вже співпрацює і з національними правоохоронними органами. Проте для розв’язання окремих проблем уже зараз, зокрема, депортації українців на територію рф та окуповані території, не вистачає незалежних міжнародних механізмів, зазначив під час зустрічі Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

«Я поставив питання про забезпечення прав осіб, які перебувають на території російської федерації. Є питання щодо їхнього статусу, чому вони обмежені у правах, чому вони не можуть покинути територію росії, а повинні відбувати фільтраційні табори. Люди не мають консульської підтримки, тому тут важлива роль міжнародних організацій. Але Червоних хрест у росії – пропутінський. Його представники допомагали викрадати людей, і Саманта про це знала», – говорить Олександр Павліченко. Його питання про новий незалежний міжнародний механізм стало рекомендацією, яку він передав голові USAID.

Окремо Олександр Павліченко порушив питання знищення злочинів: «Росіяни бачать, що відбувається документування злочинів. Наприклад, в Маріуполі вони намагаються знищити докази через поховання».

Разом зі знищенням доказів, росіяни маніпулюють фактами та створюють фейки про війну в Україні. Проте представники Коаліції докладають зусилля до роботи з українськими медіа та протидіють дезінформації, зазначила під час зустрічі Голова ZMINA. Центр прав людини Тетяна Печончик. І зустріч з головою USAID є ще однією можливістю донести правду, доповнив Роман Авраменко:

«Це дуже важливий майданчик, де можна ділитися правдою про скоєння злочинів. Ми очікуємо, що США візьмуть до уваги ці додаткові докази, які повністю співпадають з тим, що вже опублікували світові лідери, а не з фейками які поширює росія».

«Наші меседжі були почуті на високому рівні, де є реально можливість впливати на формування і координацію відповіді, щоб вона була ефективною», – підсумувала зустріч Надія Волкова. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Ставка генерала Лапіна: окупація Чернігівщини очима місцевої жительки

Олена Ковальова завідує Будинком культури в Терехівці. Саме там в окупованому селі жив російський генерал-полковник Олександр Лапін, на той час — командувач військами Центрального військового округу РФ. МІПЛ відвідала Терехівку, аби дізнатися, що там сталося і задокументувати воєнні злочини армійців РФ.

29 Січня 2024

Інші воєнні злочини
Понад 130 українців: правозахисники назвали кількість постраждалих, яких окупанти катували у Куп’янському райвідділі поліції

За пів року окупації Куп’янська через катівню, яку росіяни облаштували в місцевому ІТТ, пройшли щонайменше 130 людей. Про це йдеться у новому звіті Центру прав людини ZMINA, який ґрунтується на опитуваннях 30 потерпілих і свідків.

18 Січня 2024

Інші воєнні злочини
280 днів у заручниках: як Ольга Черняк із Херсона пережила тортури, російський полон і не зламалась

До початку повномасштабної війни Ольга Черняк жила в Херсоні разом із чоловіком та дітьми. Одразу після окупації міста не виїхали — піклувалися про батьків хворих батьків. Та коли наважилася, то Ольгу, її чоловіка Ігоря і сина Степана викрали росіяни. В заручниках жінка пережила місяці російського пекла, але вистояла і тепер на волі.

31 Грудня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій