Send Lette
Війна і правосуддя

Дебати у справі Гукасяна: обвинувачений російський військовий кається і прохає суд про обмін

Радік Гукасян механік-водій 7 роти 3 батальйону 331 парашутно-десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ. На початку повномасштабного вторгнення він був як окупант на Київщині. Слідство встановило, що у період із 26 лютого і щонайменше до 10 березня 2022 року Гукасян разом із іншими військовими контролювали дорогу між селами Здвижівка і Бабинці. Його обвинувачують у тому, що він розстріляв цивільне авто і вбив чоловіка. Тіло росіяни закопали біля місця злочину. Також слідством встановлено, що Гукасян із іншими росіянами вторглися в будинок місцевого викрали приставку. Гукасяна обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни за двома епізодами. 

ЗСУ взяли Гукасяна у полон на Херсонщині. Наразі він у Київському слідчому ізоляторі. Колегія суддів Бородянського районного суду слухає справу з вересня 2023 року. Її розгляд уже на фінальному етапі. Обвинуваченого захищає адвокат із Центру безоплатної вторинної правової допомоги — Олександр Чумаченко. Також є перекладач. Увесь цей час росіянин брав участь у судових засіданнях онлайн. Дванадцятого березня відбулися судові дебати.

На початку засідання суд дослідив останні докази із п’яти томів відео слідчого експерименту, під час якого Гукасян показав, як потрапив до будинку потерпілого Євгенія Прибатеня та викрав приставку. Після завершення дослідження доказів суд перейшов до судових дебатів.

Відео слідчого експерименту. Фото: МІПЛ

Першим виступив прокурор Сергій Ревелюк. На початку промови він зазначив, що Росія грубо порушила принципи міжнародного права, а також зазначив кількість потерпілих у Київській області 1 588 людей вбили, 699 цивільних закатували, 318 загинули через вибухи, 409 зникли безвісти. Гукасяна обвинувачують у вчиненні тяжкого злочину з 28 лютого по 5 березня розстріляв цивільне авто на дорозі між селами Бабинці та Здвижівка, вбивши чоловіка. Він вистрілив за наказом “Вогонь!” від заступника командира Миколи Симова. Росіяни закопали тіло жертви неподалік місця розстрілу. За вбивство цивільного Гукасяну інкримінують частину 2 статті 438 КК України. 

Також слідство встановило, що 20 березня обвинувачений проник до будинку у селі Лубʼянка та викрав приставку Sony Playstation. За це йому інкримінують частину 1 статті 438 КК України. 

На підтвердження обвинувачення прокурор надав докази письмову заяву Гукасяна про скоєння злочину, слідчі експерименти, де він вказав місце розстрілу, закопане тіло, місце, звідки викрав приставку, протоколи огляду зброї, а також покази свідка, який впізнав Гукасяна. Ревелюк також вказав на обставину, яка пом’якшує покарання — активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та обставини, що обтяжують покарання — вчинення злочину повторно, групою осіб за попередньою змовою, тяжкі наслідки та вчинення злочину під час воєнного стану. У результаті прокурор за сукупністю злочинів просив 15 років позбавлення волі, а також стягнути з Гукасяна 65 210 тисяч гривень процесуальних витрат.

Після виступу прокурора суд надав слово Гукасяну. 

Я щиро каюся, сказав він і попросив обміняти його на українського військовополоненого. 

Позиція адвоката ґрунтувалась на тому, що, по-перше, слідство не встановило точної дати вчинення злочину. Чумаченко зазначив, що розслідування почалося фактично з заяви Гукасяна, він активно сприяв органу досудового слідства та надав слідству персональні дані російських військових. Адвокат наполягав на тому, що жоден доказ, окрім показань Гукасяна, не підтверджує вчинення ним злочину. Адвокат зазначив, що обвинувачений має двох дітей і просив проявити поблажливість для нього — дати “нижче від найнижчої межі покарання”. 

Репліки у сторін були відсутні. Суд оголосив перерву. 

Надія Чучвага, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Адвокація
Держава має визначити єдиний орган, куди звертатися українцям, якщо їхнього цивільного родича викрала і утримує Росія, — правозахисники

Держава не має “єдиного вікна”, куди родини цивільних українців, яких незаконно утримує РФ, можуть першочергово звернутися по допомогу. Система органів, які займаються цим питанням, дуже широка — наразі таких органів більше десяти. Крім того, реєстри обліку зниклих цивільних українців у цих органів різні та не мають єдиної кількості утримуваних людей.

25 Липня 2024

Більше публікацій