Send Lette
Інші воєнні злочини

Держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність у сфері медицини — Олена Волочай

У національних і міжнародних судах і трибуналах потрібен величезний масив доказів впливу катування на здоров’я і якість життя потерпілих, тож держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність в сфері медицини на користь залучення більшої кількості спеціалістів. 

Про це під час панельної дискусії “Катування та переслідування цивільних осіб як злочини проти людяності з боку російської влади в Україні: шляхи притягнення до відповідальності” заявила Олена Волочай, незалежна експертка з компенсації моральної шкоди особам, які пережили тортури. 

“Безпрецедентна кількість жертв тортур, жорстокого і нелюдського поводження в Україні у зв’язку з агресією РФ вимагає відчинити двері судових залів, трибуналів і комісій з компенсацій для науковців, дослідників і практиків: медичних працівників, психологів, економістів, соціальних робітників, інтерв’юерів і моніторів неурядових організацій”, — закликала експертка. 

Олена Волочай, незалежна експертка з компенсації моральної шкоди особам, які пережили тортури, брала участь у дискусії онлайн. Фото: Zmina

Олена Волочай переконана в тому, що не можна штучно звужувати перелік осіб, які могли би надати цінні для слідства і правосуддя докази.

“Суди можуть прийняти до уваги наявність міжнародних документів у сфері експертиз, які чітко вказують на більшу активність судів у залученні широкого кола досвідчених спеціалістів до судочинства”, — додала вона. 

На думку експертки, експертиза відрізняється від письмового висновку спеціаліста в першу чергу саме процесуальним статусом, а не змістом. 

“Тому кожен досвідчений спеціаліст у своїй сфері знань має що сказати суду про те, як саме постраждала конкретна жертва і які наслідки тих чи інших негативних впливів вдалося дослідити конкретному дипломованому спеціалісту. Не слід переоцінювати експертизу як таку. Потрібно якісне навчання більшої кількості спеціалістів документуванню і формування навичок донесення своїх аргументів в усній або письмовій формі в судах і програмах підтримки потерпілих”, — робить висновки Олена Волочай.

До панельної дискусії в Києві, а також онлайн, доєдналися майже 200 слухачів. Фото: Віктор Ковальчук

Експертка також висловила думку про те, що в судових експертизах дуже рідко використовується комплексний підхід до поняття “здоров’я” в розумінні Всесвітньої організації охорони здоров’я і законодавства про охорону здоров’я України. 

“Важливо, що здоров’я — це не відсутність фізичних хвороб і вад, а стан гармонії між фізичним, душевним і соціальним благополуччям. Підхід ВООЗ часто звужується до фрагментарного опису фізичних травм, навіть без уточнення перенесених людиною страждань”, — констатувала Волочай. 

Нагадаємо, що під час заходу Медійна ініціатива за права людини, Всесвітня організація проти катувань і Центр прав людини ZMINA презентували спільний звіт, дані якого свідчать про те, що переслідування українців в окупації має систематичний характер та може бути злочином проти людяності.

У свою чергу, організація Physicians for Human Rights презентувала рекомендації щодо медико-правового документування для покращення доступу постраждалих до правосуддя.

Автори:

Ігор Вишневський, комунікаційний менеджер МІПЛ

Марина Кулініч, журналістка МІПЛ 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
В Україні задокументовано 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами — міністр Сибіга

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляє, що станом на червень цього року в Україні зафіксували 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами. Серед постраждалих — 236 чоловіків, 94 жінки, десять дівчат і двоє хлопців.

10 Грудня 2024

Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Вісім років в полоні: в Україну припинили повертати бранців “донецької республіки”

Масові незаконні затримання цивільних громадян України на окупованих територіях – не нова практика для росіян. Близько півсотні українців залишаються за ґратами російських тюрем починаючи з 2017 року. І це тільки ті, хто був затриманий у так званій ДНР.

21 Січня 2025

Війна і правосуддя
Ірпінський суд півтора року не виносить вирок росіянину, якого звинувачують у розстрілі батька й сина в Бучі

Олександра Кашина обвинувачують у розстрілі цивільних чоловіка та підлітка — Руслана та Юрія Нечипоренків. У Бучу Кашин потрапив як окупант у складі 2-ї оперативної роти управління Федеральної служби військ нацгвардії РФ по Ярославській області. Ірпінський міськсуд розглядає цю справу заочно за статтею 438 КК України.

20 Січня 2025

Майже 4000 звернень за 20 днів роботи: військова омбудсменка назвала найбільші проблеми в українському війську

За 20 днів на посаді Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до Ольги Решетилової, яка була призначена на цю посаду 30 грудня 2024 року, надійшло 3876 звернень. Вони стосуються різних питань, зокрема проходження військово-лікарських комісій, переміщення між підрозділами, непоновлення після самовільного залишення частини, комунікації родин зниклих безвісти і військовополонених з військовими частинами тощо.

19 Січня 2025

Більше публікацій