Send Lette
Війна і правосуддя

Девʼять на одного: як російські військові знущалися над українцем у Бучі — суд дослідив докази

Напередодні річниці звільнення Київщини від російської окупації суд в Ірпені вивчив письмові докази, зібрані слідчими та прокурорами, у справі дев’ятьох російських військових. Їх обвинувачують у воєнному злочині — знущанні над цивільним мешканцем у Бучі.

У залі судових засідань Ірпінського міського суду, постраждалому рік тому від обстрілів, прокурор Бучанської окружної прокуратури Ігор Мороз передав судді Михайлу Одарюку сім томів із документами. У кожному з них — 200 сторінок. Це зібрані стороною обвинувачення докази у справі бійців 64-ої гвардійської мотострілецької бригади з Хабаровського краю: щодо молодшого сержанта В’ячеслава Лаврентьєва, рядових Григорія Наришкіна, Василя Князєва, Сергія Пєскарьова, Альберта Раднаєва, єфрейторів Семена Мальцева, Михайла Кашина, Андрія Бізяєва і Дмитра Сергієнка.

Прокурор Ігор Мороз надає суду докази. Фото МІПЛ

Росіян обвинувачують у катуванні 32-річного Сергія Кибки в березні 2022 року. Раніше потерпілий і сам свідчив у суді, зазначивши, що упізнав кожного з дев’яти обвинувачених.

Серед доказів прокуратури є протокол слідчого експерименту та протокол пред’явлення для впізнання за фотознімками в присутності понятих, за яким потерпілий упізнав обвинувачених, що його били, позбавляли волі, зв’язували руки та замотували очі скотчем. 

Є документи про огляд інформації в інтернеті: ймовірних акаунтів обвинувачених у соцмережах і даних сайту української розвідки, де викладений список російських військових, що перебували в Бучі.

Ідентифікувати ймовірних воєнних злочинців слідчим і прокурорам допомагали й українські журналісти-розслідувачі. Вони надали слідству знайдену ними інформацію про обвинувачених.  

Українські правоохоронці через службовий мобільний телефон у Telegram надсилали російським військовим на їхні номери повідомлення про підозру. Це дало підстави вважати, що росіяни належним чином повідомлені про порушену проти них справу. Ймовірний абонент Раднаєв спробував вступити у переписку, яку зачитав суддя Одарюк:

“16:46. Ты кто?

16:49. Слава Україні! Правоохоронні органи України.

16:49 нецензурна лексика… Чё надо тебе?

17:04 відскановані документи, відправлені 30 квітня”.

Українські слідчі отримували тимчасовий доступ до інформації телекомунікаційних провайдерів та операторів стільникового зв’язку, вивчали зафіксовані у Київській області з’єднання з номерів обвинувачених та їхню інтенсивність, про що свідчать надані суду документи. Також сторона обвинувачення досліджувала дані радіотехнічної розвідки та відео з камер відеоспостереження.

У сторони захисту не було додаткових письмових доказів для долучення до справи — за словами захисників, усі, що були, надані під час досудового розслідування. Двоє адвокатів російських військових, призначених від Центру безоплатної правової допомоги, на питання суду відповіли, що не змогли зв’язатися з підзахисними: “З ними немає зв’язку”.  

Після завершення етапу дослідження доказів суд оголосив перерву у справі через спірне формулювання в обвинувальному акті. Як виявилося, в ньому є посилання на порушення обвинуваченими норм Римського статуту, який не ратифікований Україною. Тож прокурори мають з’ясувати доцільність цього, узгодити свою позицію та надати суду відповідь на наступному засіданні. Якщо вони не обґрунтують доречність такого формулювання, то його мають змінити відповідно до ратифікованих Україною міжнародних договорів. У такому разі стороні захисту знадобиться час для ознайомлення зі змінами, після чого розгляд справи по суті має продовжитися.

Суд задовольнив клопотання обвинувачення для узгодження позиції з групою прокурорів та призначив наступне засідання на 9 травня.

Зазначимо, що обвинувачені російські військові оголошені в розшук, їх судять заочно. За інкримінованою їм ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни” росіянам загрожує від 8 до 12 років позбавлення волі, яке в разі обвинувального вироку відбуватиметься з моменту фактичного затримання.

Ця публікація підготовлена ГО “Медійна ініціатива за права людини” в рамках проєкту “Судові процеси щодо подій війни в Україні: моніторинг, висвітлення, аналіз”, який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Справедливість для всіх”. Погляди авторів, викладені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій