Send Lette
Війна і правосуддя

Девʼять на одного: як російські військові знущалися над українцем у Бучі — суд дослідив докази

Напередодні річниці звільнення Київщини від російської окупації суд в Ірпені вивчив письмові докази, зібрані слідчими та прокурорами, у справі дев’ятьох російських військових. Їх обвинувачують у воєнному злочині — знущанні над цивільним мешканцем у Бучі.

У залі судових засідань Ірпінського міського суду, постраждалому рік тому від обстрілів, прокурор Бучанської окружної прокуратури Ігор Мороз передав судді Михайлу Одарюку сім томів із документами. У кожному з них — 200 сторінок. Це зібрані стороною обвинувачення докази у справі бійців 64-ої гвардійської мотострілецької бригади з Хабаровського краю: щодо молодшого сержанта В’ячеслава Лаврентьєва, рядових Григорія Наришкіна, Василя Князєва, Сергія Пєскарьова, Альберта Раднаєва, єфрейторів Семена Мальцева, Михайла Кашина, Андрія Бізяєва і Дмитра Сергієнка.

Прокурор Ігор Мороз надає суду докази. Фото МІПЛ

Росіян обвинувачують у катуванні 32-річного Сергія Кибки в березні 2022 року. Раніше потерпілий і сам свідчив у суді, зазначивши, що упізнав кожного з дев’яти обвинувачених.

Серед доказів прокуратури є протокол слідчого експерименту та протокол пред’явлення для впізнання за фотознімками в присутності понятих, за яким потерпілий упізнав обвинувачених, що його били, позбавляли волі, зв’язували руки та замотували очі скотчем. 

Є документи про огляд інформації в інтернеті: ймовірних акаунтів обвинувачених у соцмережах і даних сайту української розвідки, де викладений список російських військових, що перебували в Бучі.

Ідентифікувати ймовірних воєнних злочинців слідчим і прокурорам допомагали й українські журналісти-розслідувачі. Вони надали слідству знайдену ними інформацію про обвинувачених.  

Українські правоохоронці через службовий мобільний телефон у Telegram надсилали російським військовим на їхні номери повідомлення про підозру. Це дало підстави вважати, що росіяни належним чином повідомлені про порушену проти них справу. Ймовірний абонент Раднаєв спробував вступити у переписку, яку зачитав суддя Одарюк:

“16:46. Ты кто?

16:49. Слава Україні! Правоохоронні органи України.

16:49 нецензурна лексика… Чё надо тебе?

17:04 відскановані документи, відправлені 30 квітня”.

Українські слідчі отримували тимчасовий доступ до інформації телекомунікаційних провайдерів та операторів стільникового зв’язку, вивчали зафіксовані у Київській області з’єднання з номерів обвинувачених та їхню інтенсивність, про що свідчать надані суду документи. Також сторона обвинувачення досліджувала дані радіотехнічної розвідки та відео з камер відеоспостереження.

У сторони захисту не було додаткових письмових доказів для долучення до справи — за словами захисників, усі, що були, надані під час досудового розслідування. Двоє адвокатів російських військових, призначених від Центру безоплатної правової допомоги, на питання суду відповіли, що не змогли зв’язатися з підзахисними: “З ними немає зв’язку”.  

Після завершення етапу дослідження доказів суд оголосив перерву у справі через спірне формулювання в обвинувальному акті. Як виявилося, в ньому є посилання на порушення обвинуваченими норм Римського статуту, який не ратифікований Україною. Тож прокурори мають з’ясувати доцільність цього, узгодити свою позицію та надати суду відповідь на наступному засіданні. Якщо вони не обґрунтують доречність такого формулювання, то його мають змінити відповідно до ратифікованих Україною міжнародних договорів. У такому разі стороні захисту знадобиться час для ознайомлення зі змінами, після чого розгляд справи по суті має продовжитися.

Суд задовольнив клопотання обвинувачення для узгодження позиції з групою прокурорів та призначив наступне засідання на 9 травня.

Зазначимо, що обвинувачені російські військові оголошені в розшук, їх судять заочно. За інкримінованою їм ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни” росіянам загрожує від 8 до 12 років позбавлення волі, яке в разі обвинувального вироку відбуватиметься з моменту фактичного затримання.

Ця публікація підготовлена ГО “Медійна ініціатива за права людини” в рамках проєкту “Судові процеси щодо подій війни в Україні: моніторинг, висвітлення, аналіз”, який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Справедливість для всіх”. Погляди авторів, викладені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій