Для розгляду справ війни немає елементарних умов: як торги ДСА призупинили важливі процеси
Впродовж 13-17 лютого журналісти МІПЛ лише в Києві зафіксували чотири випадки відкладення судових процесів, пов’язаних із війною, в яких обвинувачених судять заочно.
Причина в тому, що Державна судова адміністрація не продовжила договір із газетою “Урядовий кур’єр”, в якій суди зобовʼязані публікувати повістки про виклик до суду тих, хто перебуває за кордоном чи на непідконтрольній уряду території України. Окрім того, ці повістки мають оприлюднюватися на сайті Офісу генпрокурора. Лише в такому випадку вважається, що обвинувачений належно повідомлений про виклик до суду. Без цього слухати його справу in absentia, тобто заочно, заборонено.
Так, на паузі опинилися справи щодо так званого прокурора російської прокуратури Криму Олександра Пакули, а також так званого судді підконтрольного Росії Центрального районного суду Сімферополя Віктора Можелянського. Їх обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни.
Пакула — серед тих прокурорів, хто в листопаді 2018 року порушив кримінальну справу проти українських моряків за фактом “незаконного перетину державного кордону РФ”. Мова йде про членів екіпажу катерів ВМС ЗСУ “Бердянськ”, “Нікополь” і буксиру “Яни Капу”. Нагадаємо, 25 листопада 2018 року ці кораблі здійснювали плановий перехід із порту Одеси в порт Маріуполь та зазнали нападу з боку російських кораблів. Українські екіпажі потрапили в полон. Тоді Можелянський ухвалив незаконні рішення про взяття під варту українських військових моряків.
Без руху минулого тижня залишилася і справа Андрія Кулішова — ще одного так званого судді Сімферопольського районного суду, який виніс незаконний вирок одному з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерову, засудивши його до двох років колонії-поселення.
Не відбулося засідання і в справі ймовірного бойовика “ДНР” Анатолія Гелюха, якого обвинувачують у створенні терористичної групи чи організації. Справа Гелюха слухається з 2017 року. 16 лютого 2023-го прокурор приніс у суд чергову порцію доказів, пояснивши, що в суді вже дослідили майже половину. До слухань був готовий і адвокат Гелюха. Але колегія суддів повідомила: через відсутність виклику в “Урядовому кур’єрі” продовжити процес неможливо.
“Це не наша провина”, — заявив суддя Євген Мартинов.
Євген Олександрович Мартинов. Фото – Prosud
То хто винен?
На досудовому розслідуванні за публікацію повісток відповідає прокуратура, а під час судового розгляду — суд. Однак Євген Мартинов правий, бо вини судів у цій ситуації немає.
Як йдеться у Положенні про Державну судову адміністрацію (ДСА) України, серед її основних завдань — організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади. Саме ДСА має забезпечувати належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, органів суддівського самоврядування, а також організовувати обмін електронними документами між судами та іншими державними органами та установами.
Іншими словами, лише ДСА може розпоряджатися коштами та укладати фінансові договори для забезпечення роботи судів.
Відповідь від ДСА на запит МІПЛ
Як пояснюють інцидент у ДСА?
У територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в місті Києві журналістам МІПЛ заявили, що винні не лише вони, а й Кабмін.
Виявилося, що в листопаді 2021 року уряд визначив газету “Урядовий кур’єр” друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження на 2022 рік. А от на 2023-й це розпорядження не продовжив.
За таких умов ДСА мала б сама визначити, де публікувати повістки, але окрім “Урядового курʼєра” є ще одна загальнодержавна газета — “Голос України”. Відповідно, створилися конкурентні умови, тому, кажуть у ДСА, вони організували тендер, аби визначити, яка з цих газет публікуватиме повістки обвинуваченим.
Утім тендер оголосили не завчасно, а лише 23 січня. Переміг “Урядовий кур’єр”, із яким 16 лютого 2023 року ДСА уклала договір на суму 949 620 грн.
“Усього кілька днів до завершення процедури закупівлі редакція не публікувала оголошення, щоб уникнути порушення антикорупційного законодавства і законодавства про державні закупівлі, і відновила цей процес одразу після належного оформлення результатів процедури закупівлі”, — пояснюють МІПЛ у київському теруправлінні ДСА.
Там також зазначають, що минулого року Київське теруправління ДСА уклало з “Урядовим кур’єром” договір про публікацію повісток на суму 380 000 грн, а 18 січня 2023 року дію договору продовжили на строк, достатній для проведення тендеру. На публікацію повісток із 1 січня по 28 лютого 2023 року столичне управління ДСА заклало 75 987 грн. Однак чому повістки щодо деяких справ не публікували, у ДСА не пояснюють.
Натомість запевняють, що районні суди Києва проблем комунікації з “Урядовим кур’єром” не мають. “Жодних скарг або повідомлень на проблеми з друком оголошень з початку 2023 року від столичних судів до Управління не надходило”, — кажуть у ДСА.
Водночас суддя Шевченківського райсуду столиці Євген Мартинов наголошує, що саме ДСА, як розпорядник коштів, не продовжила договір, що й спричинило затримку розгляду справ.
Як повідомили МІПЛ в Офісі генерального прокурора, подібна ситуація спостерігалася зокрема в Солом‘янському та Святошинському районних судах Києва.
Ситуація з повістками є частиною великої проблеми неналежної організації здійснення правосуддя в умовах воєнного стану, переконані профільні експерти.
Що кажуть експерти?
Надія Волкова, директорка Ukrainian Legal Advisory Group, розповіла у коментарі МІПЛ, що судова система, зіткнувшись із необхідністю розгляду справ, пов’язаних із війною, потребує підсилення її професійного рівня, а також матеріально-технічного та адміністративного забезпечення.
Надія Волкова, директорка Ukrainian Legal Advisory Group
“Ми робимо висновки, що для того, аби забезпечувати ефективне правосуддя щодо цієї категорії злочинів, по-перше, мають бути спеціальні знання, певна структура організації процесу відправлення правосуддя. Наприклад, на рівні слідства зараз створюються департаменти або спеціальні підрозділи, які мають сфокусуватися на документуванні й розслідуванні цих злочинів. Так, у прокуратурі є спеціальний департамент із нагляду проваджень щодо злочинів, які вчинені під час збройного конфлікту. На рівні судів теж мають бути створені умови для того, щоб можна було підвищувати кваліфікацію суддів, які розглядають ці справи, розвивати їх професійно”, — зазначає Надія Волкова.
Оскільки справи щодо війни розглядаються на рівні з іншими кримінальними провадженнями, експертка наголошує, що так бути не повинно, що судді мають розрізняти специфіку проваджень.
“У нас теж був приклад, коли у справі щодо сексуального насилля, вчиненого в умовах збройного конфлікту, у Солом’янському райсуді Києва відклали засідання через відсутність публікацій повісток в “Урядовому кур’єрі”. Наша потерпіла перебуває в Німеччині, очікує на розгляд. Ми заявляємо про необхідність якісного і своєчасного правосуддя, здійсненого в розумні строки, але тут виникає питання, що таке розумні строки в тих умовах, у яких наразі працюють суди”, — зазначає директорка Ukrainian Legal Advisory Group.
Спроможність національної судової системи забезпечити правосуддя в розумні строки залежить значним чином від матеріально-технічного забезпечення.
“Якщо засідання переносяться, бо немає коштів на публікацію повісток в “Урядовому кур’єрі”, то ми можемо тільки уявити, що відбувається на інших рівнях. Наприклад, щодо забезпечення матеріально-технічної бази для допиту свідків, які не перебувають на території України, або приміщення, де мають допитувати дітей-свідків. Безпека — теж один із ключових моментів. Адже більшість судових будівель не мають укриттів. Тобто для людей, які забезпечують правосуддя, не створені відповідні умови. А коли незадовільний базовий рівень, то на розгляд складних справ немає ані внутрішнього, ані матеріально-технічного ресурсу”, — підсумовує експертка.
Зазначимо, що це не перша проблема з фінансуванням, яке має забезпечувати ДСА. Раніше судді київських судів публічного заявляли про відсутність із 2021 року фінансування для присяжних, а також видатків на канцелярію, через що суди не мали можливості надсилати друковані повістки поштою.
Анастасія Зубова, Ірина Домащенко, спеціально для МІПЛ
