Права людини у КримуПублікації

Дослідження Анни Корбут про питання Криму в Іспанії та країнах Латинської Америки

На прохання МІПЛ журналістка, оглядачка медіа та міжнародної політики, яка нині живе в Мадриді, Анна Корбут дослідила позицію Іспанії та країн Латинської Америки стосовно питання Криму у міжнародно- та внутрішньополітичному вимірах, а також його висвітлення у медійному просторі цих країн.

Авторка дійшла висновку, що радикально змінити позицію латиноамериканських країн стосовно агресії Росії та питання Криму Україні буде складно у короткостроковій перспективі. Але деякі кроки можуть сприяти активнішому донесенню української позиції.

Найдієвішим наразі фактором присутності України у цьому регіоні, на думку Анни, є її дипломатичні представництва, тож їх варто розвивати і доукомплектовувати. Одним із кроків у цьому напрямку є призначення торгово-економічних представників у дипмісіях до деяких країн регіону. Також українські дипломати сприяють появі української перспективи у місцевих ЗМІ, які інакше мало контактують з українськими спікерами. Деякі питання, пов’язані з окупацією Криму, – порушень прав людини, прав корінних народів, знищення історичної спадщини, екології – можуть знаходити відгук у суспільствах країн регіону, серед активних груп, які борються проти схожих проблем у себе вдома або в регіоні.

Що стосується Іспанії та Португалії, то в цих країнах уваги до Криму більше у зв’язку з перебуванням у системі координат колективної політики ЄС і НАТО. Однак ризик кардинальної зміни політичної позиції цих країн щодо Криму і України можуть нести євроскептичні, антизахідні або антиамериканські настрої та сили, які робитимуть ставку на них. Але щонайменше в Іспанії та Португалії таких сил з перспективою самостійно сформувати уряд на політичному полі наразі немає, вважає Анна Корбут.

Що стосується “Кримської платформи” як ініціативи з привернення уваги до тематики Криму та деокупації півострова, то Україні варто пропонувати конкретні завдання, пише дослідниця, які ця ініціатива переслідує, а не просто загальні рамки і риторику.

«В Іспанії, наприклад, Кримська платформа мало фігурує у публічному просторі, за винятком малочисельних і малоінформативних згадок про неї у ЗМІ. На політичному рівні підтримка ініціативи зараз є. Важливим фактором є те, що її також підтримують США та інші країни ЄС, – ідеться у дослідженні. – З боку України, зокрема у публічному просторі, необхідна більш чітка ко- мунікація цілей і потенційних результатів цієї ініціативи.»

Повний текст дослідження можна прочитати за посиланням.

Довідково про авторку документу: у 2010-2018 роках Анна висвітлювала міжнародну політику в журналі “Український тиждень”. У 2018-2019 роках проводила дослідження українського медійного ландшафту та політичних впливів на нього в Chatham House у Лондоні.

00AdminOO

Співзасновниця, координаторка напрямку «Війна і правосуддя»

Related Articles

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button