Send Lette
Інші воєнні злочини

Дослідження Анни Корбут про питання Криму в Іспанії та країнах Латинської Америки

На прохання МІПЛ журналістка, оглядачка медіа та міжнародної політики, яка нині живе в Мадриді, Анна Корбут дослідила позицію Іспанії та країн Латинської Америки стосовно питання Криму у міжнародно- та внутрішньополітичному вимірах, а також його висвітлення у медійному просторі цих країн.

Авторка дійшла висновку, що радикально змінити позицію латиноамериканських країн стосовно агресії Росії та питання Криму Україні буде складно у короткостроковій перспективі. Але деякі кроки можуть сприяти активнішому донесенню української позиції.

Найдієвішим наразі фактором присутності України у цьому регіоні, на думку Анни, є її дипломатичні представництва, тож їх варто розвивати і доукомплектовувати. Одним із кроків у цьому напрямку є призначення торгово-економічних представників у дипмісіях до деяких країн регіону. Також українські дипломати сприяють появі української перспективи у місцевих ЗМІ, які інакше мало контактують з українськими спікерами. Деякі питання, пов’язані з окупацією Криму, – порушень прав людини, прав корінних народів, знищення історичної спадщини, екології – можуть знаходити відгук у суспільствах країн регіону, серед активних груп, які борються проти схожих проблем у себе вдома або в регіоні.

Що стосується Іспанії та Португалії, то в цих країнах уваги до Криму більше у зв’язку з перебуванням у системі координат колективної політики ЄС і НАТО. Однак ризик кардинальної зміни політичної позиції цих країн щодо Криму і України можуть нести євроскептичні, антизахідні або антиамериканські настрої та сили, які робитимуть ставку на них. Але щонайменше в Іспанії та Португалії таких сил з перспективою самостійно сформувати уряд на політичному полі наразі немає, вважає Анна Корбут.

Що стосується “Кримської платформи” як ініціативи з привернення уваги до тематики Криму та деокупації півострова, то Україні варто пропонувати конкретні завдання, пише дослідниця, які ця ініціатива переслідує, а не просто загальні рамки і риторику.

«В Іспанії, наприклад, Кримська платформа мало фігурує у публічному просторі, за винятком малочисельних і малоінформативних згадок про неї у ЗМІ. На політичному рівні підтримка ініціативи зараз є. Важливим фактором є те, що її також підтримують США та інші країни ЄС, – ідеться у дослідженні. – З боку України, зокрема у публічному просторі, необхідна більш чітка ко- мунікація цілей і потенційних результатів цієї ініціативи.»

Повний текст дослідження можна прочитати за посиланням.

Довідково про авторку документу: у 2010-2018 роках Анна висвітлювала міжнародну політику в журналі “Український тиждень”. У 2018-2019 роках проводила дослідження українського медійного ландшафту та політичних впливів на нього в Chatham House у Лондоні.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Сліди війни на кожному фасаді: репортаж із Сараєва, де воєнні злочинці подібно Росії казали, що вбиті діти — це вигадка

На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти українська делегація, яка складалася з представників громадських організацій, родин зниклих безвісти та державний органів, відвідала Боснію та Герцеговину, аби обмінятися досвідом.

12 Червня 2025

Інші воєнні злочини
Москва стверджує, що не утримує в полоні українських цивільних, але лише за 15 днів травня затримала і засудила 19

Майже всю першу половину травня російські чиновники, зокрема співробітники репресивного апарату, були зайняті святкуванням радянського Дня Перемоги. Навіть у цих умовах на окупованих українських територіях і в Росії вони продовжували затримувати і засуджувати громадян України.

23 Травня 2025

Інші воєнні злочини
Росія посилила вербовку українських дітей для війни проти України

Російські спецслужби вербують українських дітей для підпалів інфраструктури і машин військових. Викритим дітям переважно інкримінують скоєння диверсії чи терористичного акту. Таку ж кваліфікацію визначають тим вербувальникам із Росії, яких ідентифікувало слідство. Втім, експерти з МГП наполягають: насправді організатори вчиняють воєнний злочин. 

4 Травня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Активіст із Херсонщини перерізав собі вени після затримання, аби врятувати дружину від росіян

Активіст із Нової Каховки Олександр, прізвище якого ми не називаємо з міркувань безпеки, до повномасштабного вторгнення знімав на відео знос памʼятників Леніну на Херсонщині, а в окупації став мішенню для росіян. Його катували впродовж двох тижнів, щоб він здав інших громадських діячів міста, схиляли до “співпраці”.

25 Червня 2025

Війна і правосуддя
Катівні, вбивства і зґвалтування як державна політика Росії: у травні українські суди винесли 8 нових вироків за воєнні злочини

Вироки демонструють зрушення у практиці розслідувань: суди все частіше доходять до тих, хто керував злочинами, а не лише виконував їх. Ці справи стають доказами системності злочинів Росії проти цивільного населення України.

23 Червня 2025

Насильницькі зникнення
Чотири роки тортур і колоній: на Луганщині зник чоловік, якого тепер виявили в тюрмі в Росії

61-річний Костянтин Калінченко з Луганщини — один із тих цивільних, кого викрали на окупованій території ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Впродовж майже чотирьох років чоловіка тримали у приміщенні “міністерства національної безпеки” в Луганську і в колонії 19 у селищі Боково-Хрустальне (колишнє Вахрушеве). На початку березня 2025 його перевезли до колонії 26 у російській Самарській області.

20 Червня 2025

Більше публікацій