Інші воєнні злочини

Дослідження Анни Корбут про питання Криму в Іспанії та країнах Латинської Америки

На прохання МІПЛ журналістка, оглядачка медіа та міжнародної політики, яка нині живе в Мадриді, Анна Корбут дослідила позицію Іспанії та країн Латинської Америки стосовно питання Криму у міжнародно- та внутрішньополітичному вимірах, а також його висвітлення у медійному просторі цих країн.

Авторка дійшла висновку, що радикально змінити позицію латиноамериканських країн стосовно агресії Росії та питання Криму Україні буде складно у короткостроковій перспективі. Але деякі кроки можуть сприяти активнішому донесенню української позиції.

Найдієвішим наразі фактором присутності України у цьому регіоні, на думку Анни, є її дипломатичні представництва, тож їх варто розвивати і доукомплектовувати. Одним із кроків у цьому напрямку є призначення торгово-економічних представників у дипмісіях до деяких країн регіону. Також українські дипломати сприяють появі української перспективи у місцевих ЗМІ, які інакше мало контактують з українськими спікерами. Деякі питання, пов’язані з окупацією Криму, – порушень прав людини, прав корінних народів, знищення історичної спадщини, екології – можуть знаходити відгук у суспільствах країн регіону, серед активних груп, які борються проти схожих проблем у себе вдома або в регіоні.

Що стосується Іспанії та Португалії, то в цих країнах уваги до Криму більше у зв’язку з перебуванням у системі координат колективної політики ЄС і НАТО. Однак ризик кардинальної зміни політичної позиції цих країн щодо Криму і України можуть нести євроскептичні, антизахідні або антиамериканські настрої та сили, які робитимуть ставку на них. Але щонайменше в Іспанії та Португалії таких сил з перспективою самостійно сформувати уряд на політичному полі наразі немає, вважає Анна Корбут.

Що стосується “Кримської платформи” як ініціативи з привернення уваги до тематики Криму та деокупації півострова, то Україні варто пропонувати конкретні завдання, пише дослідниця, які ця ініціатива переслідує, а не просто загальні рамки і риторику.

«В Іспанії, наприклад, Кримська платформа мало фігурує у публічному просторі, за винятком малочисельних і малоінформативних згадок про неї у ЗМІ. На політичному рівні підтримка ініціативи зараз є. Важливим фактором є те, що її також підтримують США та інші країни ЄС, – ідеться у дослідженні. – З боку України, зокрема у публічному просторі, необхідна більш чітка ко- мунікація цілей і потенційних результатів цієї ініціативи.»

Повний текст дослідження можна прочитати за посиланням.

Довідково про авторку документу: у 2010-2018 роках Анна висвітлювала міжнародну політику в журналі “Український тиждень”. У 2018-2019 роках проводила дослідження українського медійного ландшафту та політичних впливів на нього в Chatham House у Лондоні.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Українські діти перебувають в заручниках у росіян. До них застосовують тортури”, — Анастасія Пантелєєва

Двох підлітків із окупованого Бердянська — Тіграна Оганнісяна і його друга Микиту Ханганова — росіяни утримують, як […]

2 Червня 2023

Інші воєнні злочини
“Щось занадто гордо пішла, давай гранату в спину кинемо”, — Людмила Никитенко про викрадення окупантами та депортацію із власного дому

Мешканку Запорізької області Людмилу Никитенко росіяни викрали із дому восени минулого року. Після побоїв та майже місяця […]

17 Травня 2023

Інші воєнні злочини
Армія, кохання, війна і зрада сусідів: як колишні атовці з-під Маріуполя опинилися в російському полоні

Понад рік на тимчасово окупованій території Донецької області росіяни утримують у заручниках колишніх атовців Артема Кобилівського і Дмитра Кацуру. До повномасштабного вторгнення Росії чоловіки не були знайомі, але їхні життєві шляхи виявилися дуже схожими

12 Травня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
“У розумінні військових Каховська ГЕС чи ЗАЕС не мають захисту, адже під час війни міжнародне законодавство безсенсове, це просто шматки паперу”, — Ґлен Ґрант

Руйнування Каховської ГЕС продемонструвало, що міжнародне право, яке прямо захищає небезпечні обʼєкти цивільної інфраструктури від атак військових, неефективне. МІПЛ спробувала розібратися, чому так відбувається, які інші обʼєкти перебувають у небезпеці і чи може міжнародна спільнота їх захистити.

7 Червня 2023

Військовополонені
Тульська колонія суворого режиму: полонених українців етапують все далі від кордону

Територія колонії у Донському — це головна двоповерхова будівля з камерами-двориками для прогулянок. Уздовж коридору — камери. У камерах — нари, стіл, дві лавки, туалет, умивальник, шафа для засобів гігієни. Камери розраховані на 10-24 особи, видно, що пропускна спроможність збільшена вже після початку великої війни.

6 Червня 2023

Інші воєнні злочини
“Українські діти перебувають в заручниках у росіян. До них застосовують тортури”, — Анастасія Пантелєєва

Двох підлітків із окупованого Бердянська — Тіграна Оганнісяна і його друга Микиту Ханганова — росіяни утримують, як […]

2 Червня 2023

Більше публікацій