Send Lette
Інші воєнні злочини

Дослідження Анни Корбут про питання Криму в Іспанії та країнах Латинської Америки

На прохання МІПЛ журналістка, оглядачка медіа та міжнародної політики, яка нині живе в Мадриді, Анна Корбут дослідила позицію Іспанії та країн Латинської Америки стосовно питання Криму у міжнародно- та внутрішньополітичному вимірах, а також його висвітлення у медійному просторі цих країн.

Авторка дійшла висновку, що радикально змінити позицію латиноамериканських країн стосовно агресії Росії та питання Криму Україні буде складно у короткостроковій перспективі. Але деякі кроки можуть сприяти активнішому донесенню української позиції.

Найдієвішим наразі фактором присутності України у цьому регіоні, на думку Анни, є її дипломатичні представництва, тож їх варто розвивати і доукомплектовувати. Одним із кроків у цьому напрямку є призначення торгово-економічних представників у дипмісіях до деяких країн регіону. Також українські дипломати сприяють появі української перспективи у місцевих ЗМІ, які інакше мало контактують з українськими спікерами. Деякі питання, пов’язані з окупацією Криму, – порушень прав людини, прав корінних народів, знищення історичної спадщини, екології – можуть знаходити відгук у суспільствах країн регіону, серед активних груп, які борються проти схожих проблем у себе вдома або в регіоні.

Що стосується Іспанії та Португалії, то в цих країнах уваги до Криму більше у зв’язку з перебуванням у системі координат колективної політики ЄС і НАТО. Однак ризик кардинальної зміни політичної позиції цих країн щодо Криму і України можуть нести євроскептичні, антизахідні або антиамериканські настрої та сили, які робитимуть ставку на них. Але щонайменше в Іспанії та Португалії таких сил з перспективою самостійно сформувати уряд на політичному полі наразі немає, вважає Анна Корбут.

Що стосується “Кримської платформи” як ініціативи з привернення уваги до тематики Криму та деокупації півострова, то Україні варто пропонувати конкретні завдання, пише дослідниця, які ця ініціатива переслідує, а не просто загальні рамки і риторику.

«В Іспанії, наприклад, Кримська платформа мало фігурує у публічному просторі, за винятком малочисельних і малоінформативних згадок про неї у ЗМІ. На політичному рівні підтримка ініціативи зараз є. Важливим фактором є те, що її також підтримують США та інші країни ЄС, – ідеться у дослідженні. – З боку України, зокрема у публічному просторі, необхідна більш чітка ко- мунікація цілей і потенційних результатів цієї ініціативи.»

Повний текст дослідження можна прочитати за посиланням.

Довідково про авторку документу: у 2010-2018 роках Анна висвітлювала міжнародну політику в журналі “Український тиждень”. У 2018-2019 роках проводила дослідження українського медійного ландшафту та політичних впливів на нього в Chatham House у Лондоні.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Ставка генерала Лапіна: окупація Чернігівщини очима місцевої жительки

Олена Ковальова завідує Будинком культури в Терехівці. Саме там в окупованому селі жив російський генерал-полковник Олександр Лапін, на той час — командувач військами Центрального військового округу РФ. МІПЛ відвідала Терехівку, аби дізнатися, що там сталося і задокументувати воєнні злочини армійців РФ.

29 Січня 2024

Інші воєнні злочини
Понад 130 українців: правозахисники назвали кількість постраждалих, яких окупанти катували у Куп’янському райвідділі поліції

За пів року окупації Куп’янська через катівню, яку росіяни облаштували в місцевому ІТТ, пройшли щонайменше 130 людей. Про це йдеться у новому звіті Центру прав людини ZMINA, який ґрунтується на опитуваннях 30 потерпілих і свідків.

18 Січня 2024

Інші воєнні злочини
280 днів у заручниках: як Ольга Черняк із Херсона пережила тортури, російський полон і не зламалась

До початку повномасштабної війни Ольга Черняк жила в Херсоні разом із чоловіком та дітьми. Одразу після окупації міста не виїхали — піклувалися про батьків хворих батьків. Та коли наважилася, то Ольгу, її чоловіка Ігоря і сина Степана викрали росіяни. В заручниках жінка пережила місяці російського пекла, але вистояла і тепер на волі.

31 Грудня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій