Send Lette
Інші воєнні злочини

Дослідження Анни Корбут про питання Криму в Іспанії та країнах Латинської Америки

На прохання МІПЛ журналістка, оглядачка медіа та міжнародної політики, яка нині живе в Мадриді, Анна Корбут дослідила позицію Іспанії та країн Латинської Америки стосовно питання Криму у міжнародно- та внутрішньополітичному вимірах, а також його висвітлення у медійному просторі цих країн.

Авторка дійшла висновку, що радикально змінити позицію латиноамериканських країн стосовно агресії Росії та питання Криму Україні буде складно у короткостроковій перспективі. Але деякі кроки можуть сприяти активнішому донесенню української позиції.

Найдієвішим наразі фактором присутності України у цьому регіоні, на думку Анни, є її дипломатичні представництва, тож їх варто розвивати і доукомплектовувати. Одним із кроків у цьому напрямку є призначення торгово-економічних представників у дипмісіях до деяких країн регіону. Також українські дипломати сприяють появі української перспективи у місцевих ЗМІ, які інакше мало контактують з українськими спікерами. Деякі питання, пов’язані з окупацією Криму, – порушень прав людини, прав корінних народів, знищення історичної спадщини, екології – можуть знаходити відгук у суспільствах країн регіону, серед активних груп, які борються проти схожих проблем у себе вдома або в регіоні.

Що стосується Іспанії та Португалії, то в цих країнах уваги до Криму більше у зв’язку з перебуванням у системі координат колективної політики ЄС і НАТО. Однак ризик кардинальної зміни політичної позиції цих країн щодо Криму і України можуть нести євроскептичні, антизахідні або антиамериканські настрої та сили, які робитимуть ставку на них. Але щонайменше в Іспанії та Португалії таких сил з перспективою самостійно сформувати уряд на політичному полі наразі немає, вважає Анна Корбут.

Що стосується “Кримської платформи” як ініціативи з привернення уваги до тематики Криму та деокупації півострова, то Україні варто пропонувати конкретні завдання, пише дослідниця, які ця ініціатива переслідує, а не просто загальні рамки і риторику.

«В Іспанії, наприклад, Кримська платформа мало фігурує у публічному просторі, за винятком малочисельних і малоінформативних згадок про неї у ЗМІ. На політичному рівні підтримка ініціативи зараз є. Важливим фактором є те, що її також підтримують США та інші країни ЄС, – ідеться у дослідженні. – З боку України, зокрема у публічному просторі, необхідна більш чітка ко- мунікація цілей і потенційних результатів цієї ініціативи.»

Повний текст дослідження можна прочитати за посиланням.

Довідково про авторку документу: у 2010-2018 роках Анна висвітлювала міжнародну політику в журналі “Український тиждень”. У 2018-2019 роках проводила дослідження українського медійного ландшафту та політичних впливів на нього в Chatham House у Лондоні.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
У Черкасах судять митрополита УПЦ МП за розпалювання релігійної ворожнечі — репортаж із засідання

У Черкасах судять Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії Української православної церкви, що перебуває в єдності з Московським патріархатом. Його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі, образі почуттів вірян через їхні релігійні переконання, а також у виправдовуванні збройної агресії Росії.

29 Листопада 2024

Більше публікацій