Send Lette
Адвокація

Друга міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” стартувала

Сьогодні, 21 листопада, з урочистої церемонії відкриття розпочалася конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”, яка зібрала на одному майданчику понад 100 учасників, серед яких лідери громадської думки, експерти, журналісти, урядовці, представники дипломатичного корпусу.

На події з вітальним словом виступили Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки з Міністерства закордонних справ України Максим Субх, Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, голова ГО “Медійна ініціатива за права людини” Ольга Решетилова, студент Вінницького національного медичного  університету ім. М. І. Пирогова, М  Анураґ Крішна, український журналіст та ведучий, модерував церемонію відкриття Вадим Карп’як.

Постійна Представниця у своєму виступі подякувала учасникам із країн Азії, Африки, Центральної та Південної Америки й наголосила на стратегічному значенні відновлення українського контролю над Чорним морем для гарантування безпеки та стабільності регіону. Вона підкреслила, що навіть у складних умовах російської агресії Україна залишається гарантом продовольчої безпеки у світі. Особливу увагу Таміла Ташева приділила важливості Формули миру, ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським, як дороговказу до звільнення Криму та забезпечення довготривалого миру. Вона нагадала, що деокупація півострова — це питання не лише суверенітету, але й подолання колоніальної спадщини та відновлення історичної справедливості. 

“Крим — це не лише точка на карті. Це унікальне місце, з якого можна будувати діалог із країнами Азії, Африки, Центральної та Південної Америки”, – підкреслила Таміла Ташева, закликаючи міжнародну спільноту до підтримки України в її боротьбі за свободу, гідність і відновлення територіальної цілісності.

Максим Субх, Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Міністерства закордонних справ України, у своєму виступі наголосив на важливості зміцнення дипломатичних зв’язків із країнами Азії, Африки та Південної Америки для протидії російській агресії та поширення правди про воєнні злочини Росії. Він підкреслив, що зростаюча підтримка України, зокрема приєднання Аргентини до цьогорічного урядового Саміту Кримської платформи, а також долучення деяких африканських та тихоокеанських країн до Третього Парламентського саміту, демонструє важливість спільної роботи над відновленням територіальної цілісності України та впровадженням Формули миру для досягнення тривалого миру у світі. 

“Всі країни, які поважають міжнародне право мають об’єднатися навколо реалізації Формули миру, яка є єдиним комплексним баченням щодо завершення війни та досягнення всеохопного справедливого і тривалого миру”, — наголосив Максим Субх.

Наріман Джелял, Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, наголосив на систематичних порушеннях прав людини в окупованому Криму. Він підкреслив, що з 2014 року громадяни України, зокрема кримськотатарський народ, стали заручниками російської окупації, зазнаючи політичних переслідувань, репресій і тиску. Особливу увагу він звернув на долі політв’язнів, які потерпають від сфабрикованих звинувачень, катувань, ненадання медичної допомоги та жахливих умов утримання у російських в’язницях. Він зазначив, що такі дії Росії є не лише порушенням міжнародного права, а й формою системного геноциду кримськотатарського народу, адже тисячі кримських татар змушені залишати батьківщину. 

“Будь-які спроби дозволити Росії залишити собі окуповані українські території, в тому числі Крим, означають продовження репресій щодо громадян України. Погоджуючись на такі пропозиції, ми повинні розуміти, що залишаємо сотні тисяч безневинних заручників без нашого захисту під владою Росії”, — акцентував Наріман Джелял.

“Тому наші спільні зусилля в першу чергу мають бути направлені на підтримку Збройних сил України, на підтримку спроможності нашої держави захистити своїх громадян та повернути окуповані території”, — наголосив спікер.

Голова ГО “Медійна ініціатива за права людини” Ольга Решетилова зазначила, що конференція припала на символічну дату — День Гідності та Свободи. 21 листопада відзначається початок Помаранчевої революції та Революції Гідності, що стали виявами тривалої боротьби за демократичну Україну. Спікерка зауважила, що ця боротьба не обмежується новітньою історією України та триває для українського народу вже понад 4 століття. Вона підкреслила, що безкарність агресії РФ у Чечні, Грузії, Сирії та Африці призвела до повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року й сприяла створенню мережі диктатур. Україна має донести ці виклики до країн Глобального Півдня, щоб запобігти їх негативним наслідкам.

Анураґ Крішна, студент Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, у своєму виступі розповів про свій досвід навчання та волонтерства під час війни. Він поділився, що пишається тим, що навчається в Україні, і активно допомагає людям, зокрема організовував допомогу постраждалим від повені у Херсоні, співпрацюючи з міською радою Вінниці, та відвідував реабілітаційні центри. Анураґ вірить у силу та стійкість українського народу, які допоможуть подолати всі виклики.

“Людяність — це найбільша цінність і основа служіння суспільству. Я прагну присвятити своє життя служінню Україні та її землі”, — заявив Анураґ Крішна.

Конференція відбулась за ініціативи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим/Офісу Кримської платформи, співорганізатори — Медійна ініціатива за права людини, Центр прав людини ZMINA, Український ПЕН, за підтримки Centre for Information Resilience. 

Переглянути трансляцію можна нижче.

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
70 запитів — 0 відповідей: Інтерпол ігнорує розшук воєнних злочинців Росії

З початку великої війни Нацбюро Інтерполу України отримало понад 70 запитів слідчих на видачу червоних карток про міжнародний розшук російських воєнних злочинців. Однак жодної так і не опублікували. Інтерпол заявляє, що третя стаття його статуту забороняє втручатися у розслідування справ воєнного характеру.

29 Січня 2025

Адвокація
Майже 4000 звернень за 20 днів роботи: військова омбудсменка назвала найбільші проблеми в українському війську

За 20 днів на посаді Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей до Ольги Решетилової, яка була призначена на цю посаду 30 грудня 2024 року, надійшло 3876 звернень. Вони стосуються різних питань, зокрема проходження військово-лікарських комісій, переміщення між підрозділами, непоновлення після самовільного залишення частини, комунікації родин зниклих безвісти і військовополонених з військовими частинами тощо.

19 Січня 2025

Адвокація
У роботі на ідентифікацію загиблих і зниклих безвісти військових та інших осіб понад 12 тисяч ДНК-експертиз — МВС

Завдяки ДНК-експертизі навіть найменші зразки тканин чи кісток можуть пролити світло на долю військового. Про те, як відбувається цей процес, ризики хибних висновки експертів і куди звертатися рідним зниклих безвісти, МІПЛ поговорила з Русланом Аббасовим, заступником директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

9 Січня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд у Кривому Розі оприлюднив записи розмов депутата Карамалікова з росіянами

Жовтневий райсуд Кривого Рогу слухає справу Іллі Карамалікова, херсонського депутата від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!” Його звинувачують у державній зраді. За клопотанням МІПЛ суд дозволив транслювати засідання на порталі “Судова влада”. На двох останніх слуханнях дослідили записи розмов окупантів із Карамаліковим, а також допитали свідка.

5 Лютого 2025

Війна і правосуддя
У Чернігові оголосили обвинувальний акт росіянину Кубекову за катування цивільних

Ермек Кубеков — російський військовий, який брав участь в окупації Чернігівщини у 2022 році. За версією слідства, він разом із іншими російськими військовими катував трьох чоловіків, щоб отримати інформацію про ЗСУ. Кубекову інкримінують вчинення воєнного злочину.

4 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
Марина Юрчак: “За дописи в твіттері я відсиділа як за вбивство”

Донецьке СІЗО і сподівання на обмін, але замість омріяної свободи — 15 років увʼязнення, робота за копійки у швейному цеху Сніжнянської колонії і важка фізична праця. В колонії Марину Юрчак утримували разом із вбивцями, її переконували взяти російський паспорт, але вона щоразу відмовлялась. Вважала, що погодитися на папірець із триколором — рівносильно визнанню своєї вини.

4 Лютого 2025

Більше публікацій