Два роки без обвинувального акту. Як просувається справа про вбивство цивільних під час окупації Бучі
У березні 2022 року в Бучі, на вулиці Ридзанича, російські військові вбили двох цивільних — Сергія Духлія та Романа Гаврилюка. У цьому злочині обвинувачують Зафара Собирова, Ербола Абільхаірова, Амангельде Бекентаєва з 64-ї окремої мотострілецької бригади загальновійськової армії РФ.
Їхню справу заочно слухає Ірпінський міський суд у складі колегії Яни Шестапалової, Дмитра Кухленко та Яни Третяк. У Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали про надходження обвинувального акту та призначення підготовчого засідання немає. Проте за розкладом дата першого засідання у справі — 16 березня 2023 року. За майже два роки обвинувальний акт так і не зачитали.
Ірина Гаврилюк — сестра Романа Гаврилюка та дружина Сергія Духлія— знайшла їхні тіла біля будинку. Вона дала свідчення на камеру поліції 5 березня 2022 року. Попри те, що Ірина активно брала участь у слідстві, її не визнали потерпілою. Натомість статус потерпілого надали її сину Юрію. Інтереси їхньої родини в суді представляє адвокат Юрій Білоус.
Ірина Гаврилюк, сестра та дружина вбитих у Бучі цивільних чоловіків. Фото: МІПЛ
Лише через майже два роки після вчинення злочину, 30 січня 2024 року, Ірпінський міський суд визнав Ірину потерпілою і долучив до справи. Білоус каже, що за весь цей час ніхто з правоохоронців не роз’яснив Ірині її права, хоча вона була активною учасницею слідства. Вона була на місці трагедії, залишала свої дані, давала свідчення.
Попри те, що Ірина отримала статус потерпілої, справа не просувається. Процес триває два роки, а обвинувальний акт досі не зачитали. Судові засідання не відбуваються через відсутність прокурора, адвокатів або суддів. У 2023 році на жодному з призначених десяти засідань не перейшли до розгляду справи по суті. У 2024 році ситуація не змінилася: із 13 засідань справді провели лише одне. Ірина разом із адвокатом приходять на кожне засідання. Підтримати жінку приходить її подруга.
Сторону обвинувачення представляє прокурор Офісу Генерального прокурора Сергій Харін. Захисниками обвинувачених із Центру безоплатної вторинної правової допомоги призначили Христину Вращук, Олександра Радченка та Олександра Горбатенка. Відповідно до законодавства, заочну справу не можна слухати без захисника, тож коли хоча б один із адвокатів не з’являється, засідання не проводять. Прокурор і адвокати постійно надсилають повідомлення про неявку, пояснюючи це іншими справами.
Засідання в 2024 році
Протягом року не провели 10 з 13 призначених засідань. На деяких не було прокурора, адвоката чи судді, на деяких — не з’являвся ніхто з них. Два з трьох засідань, які відбулися, по факту не провели. На одному з них прокурор подав клопотання про спеціальний судовий розгляд, постанову про розшук і ухвалу про затримання трьох росіян. Проте ухвали слідчого судді на здійснення спеціального досудового розслідування щодо Альбіхаірова та Бекентаєва не було, а обвинувальний акт не переклали російською мовою. Через це засідання перенесли. Друге перенесли, бо прокурор не оновив інформацію про те, чи росіяни перебувають у полоні. На єдиному засіданні, що відбулося, Ірина отримала статус потерпілої.
Засідання, призначені в 2024 році: 13
Засідання, які не відбулися: 10
З них через відсутність прокурора: 4
З них через відсутність адвокатів: 5
З них через відсутність суддів: 3
Засідання, які відбулися: 3
З них перенесли: 2
Відбулися по факту: 1
Всі судові засідання справно відвідає тільки потерпіла та її адвокат. 25 червня 2024 року. Фото: МІПЛ
Засідання за датами
9 січня. Засідання не відбулося, бо прокурор не приїхав. Суд направив листа прокурору з нагадуванням. Представник родини потерпілих Юрій Білоус попросив притягнути до відповідальності прокурора, але суд прохання відхилив. Адвокатка Вращук також не з’явилася на засідання.
30 січня. Ірину Гаврилюк залучили до справи як потерпілу. Прокурорка, яка прийшла на засідання від групи прокурорів, не була ознайомлена з матеріалами справи і була проти зйомки медіа.
23 лютого. Засідання не відбулося. Адвокати й прокурор не приїхали, суддя в нарадчій кімнаті. Потерпіла з адвокатом прийшли до суду.
4 березня. Засідання перенесли. Прокурор подав клопотання про спеціальний судовий розгляд, постанову про розшук, ухвалу про затримання. Проте не додав ухвалу слідчого судді на здійснення спеціального досудового розслідування щодо Альбіхаірова та Бекентаєва. Також обвинувальний акт не переклали російською мовою. Засідання перенесли.
1 квітня. Засідання не відбулося, бо прокурор не з’явився.
25 червня. Засідання не відбулося, бо не прийшов один із суддів.
Колегія суддів не зібралась на засідання. 25 червня 2024 року. Фото: МІПЛ
9 травня. Засідання не відбулося, бо адвокатка Вращук не з’явилася. Напередодні вона направила заяву, що на лікарняному.
29 травня. Засідання не відбулося, бо прокурор не з’явився. Адвокатка Вращук не з’явилася на засідання, підтвердження попереднього лікарняного станом не надала.
1 липня. Засідання не відбулося, бо адвокатка Вращук та адвокат Радченко не з’явились.
19 серпня. Засідання не відбулося, бо прокурор не з’явився з невідомих причини.
10 жовтня. Засідання не відбулося, бо одна з суддів була у відпустці.
28 листопада. Засідання не відбулося, бо не з’явилася адвокатка Вращук, не пояснивши причину. Суд зобов’язав прокурора оновити інформацію щодо перебування обвинувачених у полоні, про їхню можливу загибель і їхні анкетні дані.
24 грудня. Засідання перенесли. Прокурор не оновив інформацію, про яку його просили на попередньому засіданні. Стверджує, що подав запити до відповідних державних органів.
Застосування дисциплінарних заходів
Анна Рассамахіна, адвокатка та експертка з міжнародного гуманітарного права, пояснює, що суд має право вживати заходів у разі систематичної неявки адвокатів або прокурорів на засідання.
— Суд може звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів або Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, що діє при Офісі генерального прокурора з скаргою на порушення дисциплінарних вимог, зокрема щодо систематичної неявки без поважних причин, — зазначає вона.
Вона додає, що у конкретному випадку є підстави для подання такої скарги, оскільки, відповідно до хронології засідань, адвокатка неодноразово не з’являлася на судові засідання і не подавала клопотань до суду. Наприклад, одне із засідань не відбулося через лікарняний, але на наступні засідання вона не надала підтверджень. Саме через її неявку більшість засідань і не відбулися.
Однак, як наголошує Анна, рішення про звернення до КДК є дискреційним правом суду, а не обов’язком.
— Суд може звернутися до комісії, але фактично цього не робить. Це стосується як адвокатів, так і прокурорів. В одному з останніх засідань суд зобов’язав прокурора оновити інформацію та надати анкетні дані, однак на наступному засіданні ці дані не були надані, — пояснює вона.
Очевидно, що без зміни підходів до таких справ вони будуть тягнутися роками.
— Буде відбуватись лише одне засідання з десяти, і зважаючи на те, що суди дотримуються вимог процесуального кодексу, це тільки затягує процес, — підкреслює Рассамахіна.
За час моніторингу судових процесів у справах воєнних злочинів, проведеного МІПЛ, були випадки, коли суд надсилав ухвали до КДК адвокатів з приводу порушення дисциплінарних вимог через систематичну неявку на засідання без поважних причин.
Ця публікація створена за підтримки проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
