Send Lette
Війна і правосуддя

Дві посадовиці окупаційної структури «МВС» у Херсоні отримали вироки: що встановив суд

Дві жительки Херсонщини, Ганна Прокопчук та Ірина Копитько, під час окупації регіону працевлаштувалися в «головному управлінні міністерства внутрішніх справ Херсонської області», створеному окупаційною адміністрацією. 

Такого висновку дійшов Малиновський суд Одеси, ухваливши вироки жінкам. Самі ж обвинувачені визнали свою провину в суді. Розповідаємо про суть справи. 


«Інспекторка кадрів»

Росіяни створили власне «управління МВС в Херсонській області» 29 квітня цього року. Суд встановив, що серед обов’язків цього окупаційного органу були зокрема «захист окупаційної влади РФ, обмеження конституційних прав громадян України, а також протидія чинній українській владі”. 

Тоді ж керівництво псевдоправоохоронного органу почало набирати кадри. Частину посад зайняли росіяни, іншу частину — українці, що погодилися на співпрацю з РФ. 

Однією з них, згідно з вироком суду, була Ірина Копитько. 28 серпня вона працевлаштувалася в «відділі кадрів управління МВС» на посаду «інспектора». 

Суд зауважив, що обвинувачена прийшла на посаду за власним бажанням. 14 вересня керівництво видало наказ про її призначення. 

«Обвинувачена виконувала рішення окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою-агресоркою частини території України», — йдеться у вироку. 

Та попрацювати в окупаційній правоохоронній структурі Копитько судилося недовго. 21 жовтня вона звільнилася. А за три тижні ЗСУ звільнили Херсон з-під окупації. 

Сама Копитько в суді повністю визнала вину. Суд сприйняв це за обставину, що пом’якшує покарання. Відтак, суддя Тетяна Федоренко ухвалила не позбавляти Копитько волі. Натомість суддя визнала її винною в колабораційній діяльності та позбавила права обіймати будь-яку посаду в державних органах та органах самоврядування. 


Майже спеціаліст у «федеральній міграційній службі»

Ганна Прокопчук потрапила в окупаційну структуру МВС 16 червня. Як встановив суд, вона скористалася пропозицією «невстановлених осіб». 

Працювати Прокопчук почала в «Федеральній міграційній службі МВС РФ в Херсонській області» на посаді «тимчасово виконувачки обов’язків спеціалістка в федеральній міграційній службі». 

Зазначимо, що цей підрозділ, з-поміж іншого, мав забезпечувати видачу російських паспортів жителям Херсонщини. Прокопчук працювала там майже чотири місяці, поки в жовтні не звільнилася «за власним бажанням».  

Чим саме Прокопчук займалася на своїй посаді, суд не встановив, оскільки сама обвинувачена у присутності свого адвоката подала заяву, в якій повністю визнала вину. 

Як і у справі Копитько, суд вирішив не позбавляти Прокопчук волі, але забрати в неї право обіймати державні посади. Термін цієї санкції на два роки більший, ніж у Копитько — 12 років. 

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій