Інші воєнні злочини

Ексгумація на Київщині: які висновки можуть отримати судмедексперти

У Київській області продовжують знаходити захоронення людей, яких вбили російські військові під час окупації частини Київщини. Тіла проходять через процедуру ексгумації, а згодом їх відправляють на судмедекспертизу. 

МІПЛ стежила за процесом ексгумації тіл з братської могили у Бучі. Там, біля церкви Андрія Первозванного за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 7-б місцеві ховали людей з початку березня. Лише за місяць, 8-го квітня почалася ексгумація. Нині відомо, що в могилі було 117 тіл, серед них 30 жінок та 2 дитини. Це вбиті, закатовані люди, тіла деяких обгорілі. 

Нині експерти мають не лише ідентифікувати кожне тіло, а й з’ясувати причину смерті, оскільки крім самого вбивства цивільних, воєнним злочином та злочином проти людяності є катування і нелюдське поводження з місцевими мешканцями. 

Ми звернулися до професора д-ра Джорджа Алемпієвича, який є експертом в Independent Forensic Expert Group, що об’єднує 42 найвідоміших експертів з 23 країн світу. Ми попросили професора оцінити можливість встановлення фактів катувань в умовах, коли тіло було захоронено місяць тому, або більше. Оцінка від відомого у світі експерта — в інтерв’ю.

Джордж Алемпієвич Фото World Police Summit

Чи можна знайти сліди тортур на тілі, яке було поховане місяць тому?

Відповідь не може бути однозначною. Я б сказав, що залежно від методу(ів) катування, стану померлих і відсутності порушень після поховання, у деяких випадках можна виявити ознаки фізичних катувань через місяці, а іноді навіть і через роки після смерті та поховання. 

Однак, якщо ми говоримо про такі катування, як, наприклад, задушення, або тортури електричним струмом (які, зазвичай, спричиняють певні сліди на шкірі), а також у деяких інших випадках, то прогресування посмертних змін може знищити можливі ознаки подібних тортур протягом місяця після смерті жертви.

Чи можна точно визначити причину та час смерті за таких умов?

Знову ж таки, судові патологоанатоми не завжди можуть дати вам однозначну відповідь. Причину смерті можна встановити з певною упевненістю навіть із прогресуванням посмертних змін на основі травматичних ушкоджень, які в певних випадках можуть бути виявлені на тілі. 

Однак, якщо останки сильно пошкоджені та/або фрагментовані через смертельну травму або порушення після поховання (наприклад, ексгумація, проведена з метою приховати останки) або ж якщо відбулося непрофесійне вилучення останків до огляду та розтин, навряд чи можна дати будь-яку думку про причину смерті. 

Коли справа доходить до визначення, як ви зазначили, «часу смерті», який у медичній термінології викладається як «визначення давності настання смерті», то може бути досить важко дати точну відповідь через місяць після самої смерті. 

Річ у тім, що більшість методів, доступних патологоанатомам для визначення часу з моменту смерті, засновані на спостереженнях та експериментах. Тому ці методи не настільки точні, як можна припустити. 

У контексті розслідування можливих воєнних злочинів потрібна особлива увага, оскільки війні притаманне переміщення підрозділів та зміна фактичного контролю над певною територією. І недостовірний висновок експерта про давність настання смерті може призвести до звинувачення не тих осіб, які причетні до злочину. 

Тому висновки про причину смерті та час з моменту смерті мають ґрунтуватися не лише на результатах розтину, а й на непрямих доказах. Для цього може знадобитися прив’язка конкретної жертви до інциденту (наприклад, обстріл, діяльність певного військового чи воєнізованого підрозділу в певному місці та поблизу нього тощо).

До роботи з тілами загиблих у Бучі залучили й іноземних фахівців. Фото: Артур Пріхно, МІПЛ

На які запитання має відповісти експерт під час роботи з тілом загиблого під час окупації?

Під час збройних конфліктів відбувається досить багато незаконних смертей. Патологоанатомічна експертиза в цих випадках має давати відповіді на такі питання: 

  • Хто (помер)? 
  • Коли (давність настання смерті)? 
  • Як? Що стало причиною смерті? (як були завдані травми)? 

У контексті конфлікту слід дати відповіді на деякі додаткові запитання, наприклад: 

  • Чи є ознаки перепоховання тіла? 
  • Чи є ознаки катування? 

Відповіді на ці запитання можуть допомогти зрозуміти та сформувати думку щодо, наприклад, спроби приховати або знищити докази (тіла), спроби маніпулювання (наприклад, переміщення тіл, якщо місце виявлення не є місцем смерті).

Які сліди на тілах цих людей не можна знайти після ексгумації?

Ніколи не дізнаєшся, чого не знайдено на тілах. Тому для ідентифікації останків та документування відповідних медичних доказів надзвичайно важливо відновити тіла жертв у збройних конфліктах та провести їх належне дослідження відповідно до існуючих міжнародних стандартів.

Один з них — Міннесотський протокол про розслідування потенційно незаконної смерті 2016 р.

Експерт оглядає тіло чоловіка після ексгумації в Бучі. Фото: Артур Пріхно, МІПЛ

Чи можна очікувати, що висновки криміналістів щодо цих тіл можуть бути вагомим доказом винуватості російських військ у скоєнні воєнних злочинів в Україні?

Медичних доказів, зібраних шляхом патологоанатомічного дослідження непохованих тіл або після ексгумації, не завжди буде достатньо для підтвердження чиєїсь кримінальної відповідальності. Медичні докази є лише частиною доказів, які можуть сприяти притягненню до відповідальності винних у загибелі в ситуації збройних конфліктів.

Артур Пріхно, МІПЛ
_____________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com

*Публікуючи матеріали МІПЛ, поставте гіперпосилання у тексті, а також тегніть нашу сторінку у соцмережах.

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *