Send Lette
Інші воєнні злочини

Ексгумація на Київщині: які висновки можуть отримати судмедексперти

У Київській області продовжують знаходити захоронення людей, яких вбили російські військові під час окупації частини Київщини. Тіла проходять через процедуру ексгумації, а згодом їх відправляють на судмедекспертизу. 

МІПЛ стежила за процесом ексгумації тіл з братської могили у Бучі. Там, біля церкви Андрія Первозванного за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 7-б місцеві ховали людей з початку березня. Лише за місяць, 8-го квітня почалася ексгумація. Нині відомо, що в могилі було 117 тіл, серед них 30 жінок та 2 дитини. Це вбиті, закатовані люди, тіла деяких обгорілі. 

Нині експерти мають не лише ідентифікувати кожне тіло, а й з’ясувати причину смерті, оскільки крім самого вбивства цивільних, воєнним злочином та злочином проти людяності є катування і нелюдське поводження з місцевими мешканцями. 

Ми звернулися до професора д-ра Джорджа Алемпієвича, який є експертом в Independent Forensic Expert Group, що об’єднує 42 найвідоміших експертів з 23 країн світу. Ми попросили професора оцінити можливість встановлення фактів катувань в умовах, коли тіло було захоронено місяць тому, або більше. Оцінка від відомого у світі експерта — в інтерв’ю.

Джордж Алемпієвич Фото World Police Summit

Чи можна знайти сліди тортур на тілі, яке було поховане місяць тому?

Відповідь не може бути однозначною. Я б сказав, що залежно від методу(ів) катування, стану померлих і відсутності порушень після поховання, у деяких випадках можна виявити ознаки фізичних катувань через місяці, а іноді навіть і через роки після смерті та поховання. 

Однак, якщо ми говоримо про такі катування, як, наприклад, задушення, або тортури електричним струмом (які, зазвичай, спричиняють певні сліди на шкірі), а також у деяких інших випадках, то прогресування посмертних змін може знищити можливі ознаки подібних тортур протягом місяця після смерті жертви.

Чи можна точно визначити причину та час смерті за таких умов?

Знову ж таки, судові патологоанатоми не завжди можуть дати вам однозначну відповідь. Причину смерті можна встановити з певною упевненістю навіть із прогресуванням посмертних змін на основі травматичних ушкоджень, які в певних випадках можуть бути виявлені на тілі. 

Однак, якщо останки сильно пошкоджені та/або фрагментовані через смертельну травму або порушення після поховання (наприклад, ексгумація, проведена з метою приховати останки) або ж якщо відбулося непрофесійне вилучення останків до огляду та розтин, навряд чи можна дати будь-яку думку про причину смерті. 

Коли справа доходить до визначення, як ви зазначили, «часу смерті», який у медичній термінології викладається як «визначення давності настання смерті», то може бути досить важко дати точну відповідь через місяць після самої смерті. 

Річ у тім, що більшість методів, доступних патологоанатомам для визначення часу з моменту смерті, засновані на спостереженнях та експериментах. Тому ці методи не настільки точні, як можна припустити. 

У контексті розслідування можливих воєнних злочинів потрібна особлива увага, оскільки війні притаманне переміщення підрозділів та зміна фактичного контролю над певною територією. І недостовірний висновок експерта про давність настання смерті може призвести до звинувачення не тих осіб, які причетні до злочину. 

Тому висновки про причину смерті та час з моменту смерті мають ґрунтуватися не лише на результатах розтину, а й на непрямих доказах. Для цього може знадобитися прив’язка конкретної жертви до інциденту (наприклад, обстріл, діяльність певного військового чи воєнізованого підрозділу в певному місці та поблизу нього тощо).

До роботи з тілами загиблих у Бучі залучили й іноземних фахівців. Фото: Артур Пріхно, МІПЛ

На які запитання має відповісти експерт під час роботи з тілом загиблого під час окупації?

Під час збройних конфліктів відбувається досить багато незаконних смертей. Патологоанатомічна експертиза в цих випадках має давати відповіді на такі питання: 

  • Хто (помер)? 
  • Коли (давність настання смерті)? 
  • Як? Що стало причиною смерті? (як були завдані травми)? 

У контексті конфлікту слід дати відповіді на деякі додаткові запитання, наприклад: 

  • Чи є ознаки перепоховання тіла? 
  • Чи є ознаки катування? 

Відповіді на ці запитання можуть допомогти зрозуміти та сформувати думку щодо, наприклад, спроби приховати або знищити докази (тіла), спроби маніпулювання (наприклад, переміщення тіл, якщо місце виявлення не є місцем смерті).

Які сліди на тілах цих людей не можна знайти після ексгумації?

Ніколи не дізнаєшся, чого не знайдено на тілах. Тому для ідентифікації останків та документування відповідних медичних доказів надзвичайно важливо відновити тіла жертв у збройних конфліктах та провести їх належне дослідження відповідно до існуючих міжнародних стандартів.

Один з них — Міннесотський протокол про розслідування потенційно незаконної смерті 2016 р.

Експерт оглядає тіло чоловіка після ексгумації в Бучі. Фото: Артур Пріхно, МІПЛ

Чи можна очікувати, що висновки криміналістів щодо цих тіл можуть бути вагомим доказом винуватості російських військ у скоєнні воєнних злочинів в Україні?

Медичних доказів, зібраних шляхом патологоанатомічного дослідження непохованих тіл або після ексгумації, не завжди буде достатньо для підтвердження чиєїсь кримінальної відповідальності. Медичні докази є лише частиною доказів, які можуть сприяти притягненню до відповідальності винних у загибелі в ситуації збройних конфліктів.

Артур Пріхно, МІПЛ
_____________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com

*Публікуючи матеріали МІПЛ, поставте гіперпосилання у тексті, а також тегніть нашу сторінку у соцмережах.

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій