Send Lette
Війна і правосуддя

Експрокурор із Миколаєва Герман, обвинувачений у держзраді, свідчитиме в закритому судовому засіданні

У справі Геннадія Германа, колишнього очільника Миколаївської окружної прокуратури, судове слідство добігає кінця. На засіданні 22 червня колегія суддів Приморського райсуду Одеси заслухала свідчення свідків, дослідила речові докази та ухвалила рішення про призначення судових дебатів. Також колегія суддів задовольнила клопотання підсудного про його допит у закритому режимі. Журналістка МІПЛ була на судовому процесі.


У чому звинувачують Германа

Геннадій Герман очолив Миколаївську окружну прокуратуру за рік до повномасштабного вторгнення РФ. Колективу його представили 18 березня 2021 року. Герман пройшов три етапи прокурорської атестації. Він родом із Харківщини. Освіту здобув у Національній академії ім. Ярослава Мудрого. Раніше працював у прокуратурі Харківської і Полтавської областей, а також в Офісі Генпрокурора.

Обвинувачений Геннадій Герман. Фото МІПЛ

У тексті обвинувального акту йдеться, що Геннадій Герман був підписаний на телеграм-канал російського пропагандистського змісту. Автор цього каналу пов’язаний зі спецслужбами РФ, виконував їхні завдання. За даними слідства, на початку російського вторгнення в березні 2022 року Герман зв’язався з адміністратором цього каналу та попросив контакти автора, адже “не погоджувався з інформаційною політикою органів державної влади України щодо висвітлення причин і наслідків ведення РФ військової агресії проти України”. Надалі автор каналу доручив повідомляти йому всю наявну у прокурора інформацію щодо Миколаєва і області.

Як писав Центр журналістських розслідувань, раніше в судових засіданнях повідомили, що канал вів проросійський блогер Юрій Подоляка, а отримана інформація передавалась Ігорю Безлеру, підполковнику військової розвідки РФ, одному з лідерів маріонеткової “ДНР”, якому СБУ висунула обвинувачення у порушенні законів і звичаїв війни. 

Як твердить слідство, в обвинуваченого був ідеологічний мотив. Крім цього, він очікував отримати посаду в прокуратурі окупантів.

Слідство вважає, що Герман передав відомості про полонених російських військових, наслідки обстрілів, кількість загиблих цивільних та військових ЗСУ. Він, ймовірно, надсилав свої спостереження за соціально-побутовою та оперативною обстановкою у Миколаєві (стан мостів, завантаженість основних доріг, настрої чинних та колишніх співробітників правоохоронних органів). Серед іншого, за версією слідчих, він здавав паролі для проходження блокпостів у місті та інформацію про роботу рятувальників. Зокрема відомості щодо наслідків ракетного удару по будівлі Миколаївської ОВА.


Допит колишніх колег Германа

На засіданні 22 червня продовжився допит свідків. Двоє з них працюють у прокуратурі, ще двоє — в поліції. У березні-квітні 2022 року вони контактували з обвинуваченим із робочих питань.

Колегія суддів. Фото МІПЛ

Зокрема свідчив прокурор Суворовської окружної прокуратури Одеси, який на момент російського вторгнення перебував на Миколаївщині й перейшов у підпорядкування Германа. Він розповів, що за вказівкою Офісу Генпрокурора на місцях збирали статистичні відомості про наслідки обстрілів та загиблих.

Прокурор Суворовської окружної прокуратури. Фото МІПЛ

“Ми фіксували інформацію з ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань, — МІПЛ) про обстріли та постраждалих. Ця інформація була доступна працівникам прокуратури, в тому числі Геннадію Герману. Якщо внаслідок обстрілів були загиблі, я зідзвонювався з начальником слідства. Він також доповідав про це Герману”, — розповів свідок.

Інший свідок — начальник слідчого відділу відділення поліції № 4 ГУНП у Миколаївській області, який також займався збором відомостей про наслідки російського вторгнення, — розповів про один із епізодів своєї роботи. Він підтвердив, що в березні 2022 року отримав від співробітника список загиблих та передав його до слідчого управління поліції області. За алгоритмом роботи надалі начальник систематизував ці відомості та передавав у прокуратуру.

Замначаьника ВП6 ГУНП Миколаївської області. Фото МІПЛ

Начальниця відділу Миколаївської обласної прокуратури засвідчила, що на початку російського вторгнення працівники органів прокуратури Миколаївщини контактували з робочих питань у вайбер-групі. Проте через війну вирішили перейти у більш захищені канали.

Прокурорка Миколаївської облпрокуратури. Фото МІПЛ

“Першим групу створив Геннадій Герман. Оскільки я не вміла користуватися Телеграмом (не вміла створювати канали, — МІПЛ), то, як і всі, я туди долучилася”, — зазначила пані прокурор.

На питання обвинувачення, чи були в групі відомості про обстріли чи загиблих, свідок заперечила.  

“Там такі дані не наводилися. Було повідомлення, що конкретну інформацію треба надавати особисто Геннадію Герману. При цьому в групі розмістили попередження, щоб не викладалася інформація про прильоти, інакше особу, яка про це повідомить, видалять із групи”, — сказала свідок.

Загалом вона повідомила, що за вказівкою Офісу Генпрокурора правоохоронці мали збирати інформацію про руйнування та постраждалих. На питання прокурора, чи передавала вона такі відомості Геннадію Герману, та заперечила, мовляв, не мала таких даних.

Останнім допитали начальника слідчого відділення № 6 Миколаївського районного відділення ГУНП у Миколаївській області.

“Герман попросив надати інформацію про кримінальне провадження щодо затримання військовослужбовців РФ. Я передав номер провадження та фабулу, які є в ЄРДР, йому на WhatsApp”, — зазначив свідок.

Він також засвідчив автентичність своєї переписки в месенджері з обвинуваченим. Усі свідки також назвали номер телефону, яким користувався Геннадій Герман.  

Адвокат обвинуваченого впродовж усього допиту поставив питання лише одному свідку. Цікавився, чи начальник слідчого відділу поліції, який отримав список загиблих, передавав його Геннадію Герману. Свідок це заперечив.

Обвинувачений питання свідкам не ставив. Після заслуховування свідків він звернувся до суду з клопотанням, щоб його допит проводили у закритому судовому засіданні. Інакше він відмовляється свідчити. Суд задовольнив його клопотання й призначив допит обвинуваченого та дебати у справі на 26 червня.


“Миколаївські казарми”

На судовому засіданні були присутні батьки й родичі українських військовослужбовців, які загинули 18 березня 2022 року від ракетного удару по воєнній казармі в Миколаєві. Вони не визнані потерпілими у справі Германа, а удар по казармі не є епізодом цього провадження. Однак люди з портретами своїх загиблих приходять на кожне судове засідання, вони мало не на пам’ять знають матеріали справи.

Мешканка Одеси Оксана Руцька, яка 18 березня 2022 року втратила свого сина Миколу Новікова, розповіла МІПЛ, як горе об’єднало рідних загиблих.

Оксана Руцька. Фото МІПЛ

“Ми шукали сина сім днів. Дзвонили у військову частину, військовий госпіталь, цивільні лікарні, але нам, на жаль, ніхто не давав інформацію, де він і чому не на зв’язку. Командування його частини повідомило, що вони в бою і у них забрали мобільні телефони. Обіцяли, що вони скоро вийдуть на зв’язок. І це нас трохи втішило. Але потім, коли в соцмережах з’явилася інформація, що прилетіли ракети саме на військові частини, ініціативна група батьків почала сама їздити в морг і шукати своїх дітей”, — розповіла Оксана Руцька.

Зі слів жінки, родичі загиблих почали координуватися в соцмережах, так з’явилися група “Миколаївські казарми” та “Помста зрадникам”. Через них рідні шукали тіла загиблих, відомості про слідство.

Надалі ініціативна група батьків вирішила відвідувати судовий процес щодо Геннадія Германа. Люди переконані, що оскільки він передавав дані про військових, і, як стверджує Оксана Руцька, зокрема й щодо загиблих у казармі, він може бути причетний до коригування ракетного обстрілу.

Рідні загиблих військових. Фото МІПЛ

На питання, чи не демотивує батьків те, що вони не визнані потерпілими, а Германа не звинувачують у загибелі військовослужбовців 18 березня 2022 року, жінка заперечує.

“Ми хочемо помсти. Справедливого покарання для тих запроданців інтересів України, через яких загинуло багато людей. Ми не можемо залишити просто так і не мати ніякого стосунку до тих людей, які приклали до цього руку. Прокурор Герман мав стосунок до інформації, яка містила воєнну таємницю, і він передавав усе ворогу. Також він передавав прізвища наших хлопчиків, які загинули в казармі. І це підтверджено Службою безпеки України в матеріалах слідства, що він передавав саме прізвища хлопців, які загинули в казармах. А значить, він звітував за свою роботу. Тобто приклав до цього руку”, — зазначила мати загиблого військового.

За інформацією Оксани Руцької, рідні загиблих визнані потерпілими в іншому кримінальному провадженні, яке порушене за фактом обстрілу казарми. У ньому триває розслідування. Жінка очікує викриття й інших поплічників окупантів, через яких міг статися ракетний обстріл казарми.

Рідні загиблих військових. Фото МІПЛ

Сам Геннадій Герман на попередніх засіданнях підтверджував, що інформацію по Миколаєву передавав проросійському “блогеру”, а не окупантам. Коригування обстрілу воєнної казарми він не визнає.

Йому інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 ККУ, — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Якщо вину експрокурора доведуть, то йому загрожує позбавлення волі на 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Після завершення дебатів у справі очікується вирок.

Інформація зібрана за підсумками моніторингових візитів Коаліції “Україна. П’ята ранку” на судові засідання у справах, пов’язаних зі збройною агресією РФ.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Від фіксації до правосуддя: забезпечення належного документування воєнних злочинів”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Анастасія Зубова, МІПЛ 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій