Send Lette

Пресконференція у Варшаві щодо насильницьких зникнень: «якщо не можемо звільнити, то хоча б запобігти катуванням»

Близько семи тисяч цивільних та військовослужбовців з України викрали та утримують російські військові. Місцезнаходження деяких з них наразі невідомо. Їх можуть утримувати у нелюдських умовах та катувати. Механізму звільнення наразі немає, тож щоб запобігти принаймні катуванням, історіям затриманих потрібен розголос. 

З цією метою правозахисні організації Медійна ініціатива за права людини та Центр прав людини ZMINA, які представляють Коаліцію «Україна. П’ята ранку», провели пресконференцію щодо насильницьких зникнень та вивезень на територію росії людей з України.

Станом на 20 квітня військові рф викрали в Україні 65 людей, місце знаходження деяких досі невідомо, 7 людей померли або загинули після катування, і ще 67 людей звільнили. Такі дані представили у звіті щодо насильницьких зникнень та свавільних затримань активних громадян України, який підготували Центр прав людини ZMINA, МІПЛ, Кримська правозахисна група та Всесвітня організація проти катувань.

Проте інформація про затриманих змінюється кожного дня, підкреслила голова правління ZMINA Тетяна Печончик під час конференції. Згідно з інформацією у звіті переважно затримували активних громадян, журналістів, а також підприємців. Найбільше таких інцидентів відбулось у Херсонській та Запорізькій областях. Правозахисники також наголошують на тенденції: якщо людей утримують понад три дні, то зменшуються шанси на їх звільнення.  

«Ми знаємо, що російська влада не поважає жодних правил, вони утримують цих людей, як злочинців. Проте ми віримо, що поширюючи інформацію та підвищуючи обізнаність міжнародної спільноти про те, що відбувається, ми можемо вплинути на це. Можливо, якщо ми не можемо звільнити їх, то принаймні можемо вплинути на те, щоб їх не катували. Також треба починати провадження на міжнародному рівні», – закінчила промову закликом до міжнародної спільноти голова правління ZMINA Тетяна Печончик.

На важливості розголосу наголошувала й Анастасія Новицька – прийомна донька активіста та журналіста АТО Сергія Цигіпи, якого російські військові затримали 12 березня на Херсонщині.

Нещодавно на російських пропагандистських каналах показали відео з Сергієм. У ньому він говорив про «сумнівну стратегію української армії». Його прийомна дочка Анастасія Новицька, переглядаючи відео, помітила зміни у поведінці чоловіка та вважає, що його змусили це сказати.

«Це була інша людина. Він схуд, його коротко підстригли, він мав неохайний вигляд і підтримував одну руку іншою. Було видно побої на голові. Я знаю, він казав це, щоб вберегти своє життя. Він, скоріше за все, був пів седативними препаратами, можливо, йому щось вкололи, його змусили це сказати. Але два місяці він тримався і не погоджувався на жодні компроміси», – сказала Анастасія Новицька під час пресконференції.

Історію зникнення іншого українського активіста та волонтера з Бучі Євгена Гур’янова розповідала його сестра Наталія Мельниченко. Вона наголосила на тому, що він не мав жодного відношення до української армії та не мав зброї. Після повномасштабного вторгнення, він почав допомагати людям з евакуацією, проносив продукти харчування, лагодив дах після обстрілів та загалом допомагав людям в окупованій Бучі. Його взяли у полон 18 березня. У нього забрали документи, посадили у БТР та вивезли у невідомому напрямку. З того часу з ним немає зв’язку.

«Я дуже сподіваюся, що ви зможете допомогти, щоб Женя зміг повернутися до нашої родини живим та неушкодженим», – сказала на завершення промови сестра зниклого Наталія Мельниченко.

Представники Всесвітньої організації проти тортур вже передали інформацію про насильницьке зникнення Євгена Гур’янова в Робочу групу ООН щодо насильницьких зникнень, проте поки що росіяни не надали відповідь про місце його перебування, сказала модераторка конференції Ольга Решетилова, координаторка Медійної ініціативи за права людини.

Після затримання серед російських військових розповсюджена практика серед жорстоких допитів з побиттям та катуванням. Про це розповідають ті, хто звільняються з полону, сказала координаторка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.

«Ми можемо говорити, що це воєнні злочини. По-перше, це незаконне переміщення громадян. По-друге, це утримування їх у полоні. До того ж росія продовжує використовувати людей не тільки як живий щит для своєї злочинної діяльності, а також як тиск на українську владу. Наша організація намагається знайти інформацію про полонених цивільних осіб та військовополонених. У нашому переліку понад 800 імен, але насправді затримано близько семи тисяч цивільних та військовослужбовців», – завершила промову Тетяна Катриченко.

«Наразі немає механізму звільнення цих людей і навіть немає точної інформації про кількість викрадених та вивезених до росії. Проте ми сподіваємося, що розповіді родичів про затримання допоможуть, якщо не звільнити, то хоча б уникнути катувань», – підсумувала у завершення пресконференції Ольга Решетилова.

Переглянути повний запис дискусії можна за посиланням: https://bit.ly/3Lwoj46

Пресконференція проводилась у рамках міжнародної конференції «Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства» у Варшаві, організованої Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» (ІСАР Єднання, Україна) та Фундацією розвитку системи освіти (FRSE, Польща) за фінансової підтримки Посольства США в Україні та Чорноморського Фонду регіонального співробітництва, проєкту Німецького фонду Маршалла.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Досвід для України. Як у Боснії та Герцеговині шукають зниклих безвісти

Одна з найсерйозніших проблем під час війни і після неї — пошук зниклих безвісти та їхня ідентифікація. В Україні, де вже зараз, за офіційною інформацією, налічується понад 30 тисяч зниклих безвісти, ефективна система пошуку лише формується. Утім досвід розбудови такої системи є, зокрема у Боснії та Герцеговини. На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) цю країну відвідала Олена Бєлячкова, координаторка родин полонених Медійної ініціативи за права людини. Розповідаємо про почуте і побачене нею.

9 Травня 2024

Війна і правосуддя
Коригування, воєнні злочини та пособництво: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

3 Травня 2024

Війна і правосуддя
“Всі викладали, чому я не можу?!” На Кіровоградщині суд виніс вирок чоловіку, який зняв для TikTok відео блокпоста

У Бобринецькому районному суді Кіровоградської області розглянули справу, у якій  місцевого жителя обвинувачують у перешкоджанні діяльності ЗСУ. Чоловік зняв та поширив у TikTok відео, на якому видно блокпост. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості. Суд її затвердив та призначив чоловіку два роки умовно. МІПЛ розповідає, як відбулося судове засідання та що говорив підсудний.

3 Травня 2024

Більше публікацій