Send Lette

Соціальна підтримка заручників, політв’язнів та їхніх родин: як Україна допомагає тим, хто опинився в катівнях Кремля

Чи забезпечує держава соціальну і правову підтримку заручників Росії? Що заважає комплексній допомозі тисячам цивільних, полонених і їхнім рідним? Які пільги їм гарантовані? 

Відповіді на ці та інші питання дали учасники публічної дискусії, що відбулася 12 січня. ЇЇ організували ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» та Кримська правозахисна група під егідою радіопрограми «Звільніть наших рідних», що виходить на Громадському радіо.Велика частина розмови була присвячена питанню про те, як держава виконує закон «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Цей закон набрав чинності 19 листопада 2022 року. Він передбачає для постраждалих регулярну грошову допомогу, правовий захист, медичні, реабілітаційні заходи, збереження робочого місця, безоплатну освіту, забезпечення житлом тощо.

Закон розроблявся до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з урахуванням ситуації на той час. Тому він не охоплює всі злочини, які відбуваються після 24 лютого 2022 року. Водночас це перший за дев’ять років російської агресії закон, що гарантує державну допомогу громадянам, які пережили чи продовжують перебувати в заручниках чи полоні, а також їхнім родинам. Тобто закон стосуються як цивільних, так і військових.

Факт позбавлення волі встановлює спеціальна комісія. До її складу, зокрема, входять представники громадського сектору.

Координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко є однією з членів комісії. Під час публічної дискусії вона наголосила: «За спинами цивільних громадян є тільки їхні родини, які самотужки розшукують, намагаються підтримати, вплинути на звільнення. Титанічними зусиллями деяким вдавалося до 24 лютого 2022 року, аби їхні рідні потрапили в так звані обміни. Чому так звані? Бо держава не може офіційно обмінювати цивільних, юридично вони не підпадають під процедуру обміну, оскільки обмінювати можна лише військовополонених».

Подати заяву на допомогу від держави можуть як військовослужбовці, так і цивільні громадяни і їхні рідні. «Якщо у випадку із засвідченням статусу військовослужбовців все ясно, то щодо цивільних процедура складніша, — зазначила Тетяна Катриченко. — Родинам, які хочуть податися на таку допомогу, важливо максимально повно надати факти, які підтверджують, де саме затримали їхніх рідних, коли, як це сталося, що зараз із ними, де вони можуть перебувати. Тобто в обґрунтуванні заявки на отримання допомоги необхідно подавати максимально можливий обсяг інформації. Тоді, впевнена, значно зменшиться кількість відмов і більше людей отримають допомогу».

Про проблеми, з якими стикаються організації, що працюють із рідними вʼязнів Кремля, розповіла лідерка соціального проєкту «Знайти своїх» Катерина Осадча: «Звільнені цивільні — це прірва. Ця категорія людей і їхні рідні кинуті сам на сам зі своїми проблемами. Ніхто не може сказати, який механізм повернення цивільних. За нашими найменшими підрахунками, цивільних заручників зараз не менше трьох тисяч. Тільки у Київській області нами зареєстровано більше 400 зниклих безвісті. Ми вважаємо, що більшість із них перебувають у заручниках».

Дивіться повний запис дискусії на YouTube-каналі Укрінформу.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Ухилянти, афганські літаки та аграрії: 51 справа щодо війни, за якою радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

12 Квітня 2024

Адвокація
“Міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил”, — Ольга Решетилова в Осло

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, взяла участь в одній із дискусійних панелей конференції Норвезького Гельсінського комітету, яка відбулася в Осло. Разом із Лене Ваттеланд, керівницею Центру документації та притягнення до відповідальності НГК, вони обговорили проблему притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах Росії. 

11 Квітня 2024

Аналітика
Примусова паспортизація. Як українцям на окупованих територіях та в РФ нав’язують російське громадянство

Коаліція "Україна. П'ята ранку", до якої входить Медійна ініціатива за права людини, підготувала спільну аналітику. Мета дослідження: простежити ключові етапи та практики впровадження політики нав’язування громадянства РФ українським громадянам, а також надати правову кваліфікацію таких дій — у межах міжнародного права і в межах українського законодавства.

10 Квітня 2024

Більше публікацій