Send Lette
Насильницькі зникнення

Фраза «Скадовськ – це Україна» як привід для викрадення: дружину замордували, чоловіка побили

7 жовтня з власного подвір’я в окупованому місті Скадовськ Херсонської області викрали 56-річну Тетяну Мудрєнко та її чоловіка – 60-річного Анатолія Орєхова. За інформацією очевидців, до них прийшли колишні співробітники української поліції, які співпрацюють з окупантами. 

За тиждень Наталі Чорній, яка є сестрою-близнючкою викраденої Тетяни, невідомі надіслали фотографію тіла сестри в морзі. Разом із фото надіслали висновок судмедексперта, в якому зазначено причину смерті – удушення. 

«Кидали гранати та пускали по натовпу автоматні черги»


«Тетяна – медсестра. Її добре знають у місті. Раніше вона привозила дітей з інвалідністю з Дніпра до Скадовська на відпочинок. Завжди була активною, вела здоровий спосіб життя, не мала шкідливих звичок – не раз долала відстань від Скадовська до острова Джарилгач вплав», – розповідає МІПЛ Наталя Чорна.

Тетяна не раз долала відстань від Скадовська до острова Джарилгач вплав

Перші місяці окупації Тетяна і Наталя провели в Скадовську разом.

«Місто окупували 24 лютого, з того часу люди почали виходити на мітинги. Ми з Танею ходили на кожний. Скандували кричалки та співали українські пісні, вимагали, щоб росіяни відпустили Скадовського міського голову Олександра Яковлєва, якого взяли в полон. У мерії забарикадувались буряти і споглядали на нас із вікон. Одного разу вони пообіцяли, що відпустять мера, підігнали вантажівки, вивантажили коробки і несподівано почали діставати з них гранати і кидати їх у людей, пускали по натовпу автоматні черги. Гнали нас два квартали. Ми із сестрою все фільмували на телефони та записували прямі ефіри в соцмережах. Після цього місто згасло, всі ходили понурі. За час окупації місцевих так залякали, що зараз, коли вони проходять повз військових РФ, то не підводять очей», – говорить Наталя.

Мешканці Скадовська вимагають від росіян відпустити міського голову Олександра Яковлєва, якого взяли в полон

Згодом вона виїхала з окупації – поїхала в Дніпро. З сестрою часто спілкувалась телефоном. Та розповідала їй про складнощі життя в окупації, жалілася на колаборантів, яких ставало більше. Серед інших називала чоловіка на прізвисько «Утя».

На протестах росіяни розганяли мешканців димовими шашками

«Причиною вбивства могла стати фраза «Скадовськ – це Україна»


Про зникнення Тетяни та Анатолія сестра дізналась із закритого проукраїнського пабліку міста. Там написали, що пара їхала автомобілем, їх зупинили так звані поліцейські. Про що йшла мова – невідомо. За деякий час чоловіка та жінку відпустили, вони попрямували додому.

У коментарях хтось написав, що о сьомій вечора того ж дня «поліцейські» забрали «нашу Таню».

Наталя запідозрила, що йдеться про її сестру. Запитала, кого саме забрали, отримала відповідь: «Жінку з доберманом».

«Її всі знали через добермана, з яким вона щодня гуляла, – продовжує Чорна. – У тому ж пабліку написали, що Анатолія побили, в хаті все перерили, автівку забрали, а людей вивезли, на вулиці стояв страшний галас. Люди боялись йти до окупованого поліцейського відділку, щоб дізнатись, за що їх забрали.

Тоді ж Наталія написала пост у соціальній мережі: «Це моя сестра-близнючка, її з чоловіком тримають уже дві доби у СІЗО Скадовська, чоловіка побили, у будинку був обшук, забрали машину та два велосипеди, вона сказала, що Скадовськ – це Україна. У Скадовську не можна мати своєї думки».

За кілька днів в іншій групі з’явилось повідомлення «Привезли жінку з удушенням».

«Ім’я дописувача було затерте. Я зателефонувала до окупованої поліції, там відповіли, що знають, як мене звати, і пригрозили, що чекають на мене. Я запанікувала, почала телефонувати знайомим, які колись працювали в правоохоронних органах», – продовжує вона.

Спершу окупанти телефоном спростували інформацію про смерть Тетяни, проте 15 жовтня підтвердили. Наталі надіслали згадане фото з місцевого моргу.

«Одна місцева жителька розповіла мені, нібито Тетяну поліцейські-колаборанти показово повісили перед будівлею суду, – говорить Наталя. – Люди кажуть, що причиною могла стати фраза сестри «Скадовськ – це Україна», а в місцевій інтернет-спільноті писали, що в час, коли Тетяну та Анатолія тримали у відділку, там разом із колишніми українськими поліцейськими пиячив місцевий колаборант «Утя». Він кричав: «Бий цих укропів!»

У місцевих пабліках пишуть, що до вбивства Тетяни може бути причетний Ігор Іванович Кузьменюк, керівник окупаційного карного розшуку так званої поліції Скадовська. Зазначають, що колаборант жорстокий, катує цивільних скадовчан за проукраїнську позицію. Рідні подружжя теж не відкидають його причетності до полону та вбивства Тетяни.

«Ніколи б не подумала, що український поліцейський буде прислужувати росіянам!»


Друзі Тетяни свідчать, що жінка дуже любила свою країну. Під час окупації містом пересувалася на велосипеді, прикрашеним українським прапором. Від народження російськомовна жінка повністю перейшла на українську. А коли дізналась, скільки правоохоронців пристали на бік росіян, написала подрузі повідомлення: «Ніколи б не подумала, що український поліцейський буде прислужувати росіянам! Які вони всі продажні!»

Одинадцять днів про долю чоловіка Тетяни Мудрєнко, Анатолія, не було жодної інформації. 18 жовтня стало відомо, що його відпустили з полону і дозволили поховати дружину.

«Мої знайомі зі Скадовська розповідають, що жителів, яких окупанти підозрюють у партизанщині, тримають і катують за містом, в дитячому таборі «Слава», де розташувались військові РФ. Поліцейські-колаборанти люблять повторювати, що звідти ніхто не вертається, – говорить Наталя Чорна. – За табором, скотобійнею, очисними спорудами міста та на території кладовища риють траншеї. Місцеві припускають, що там можуть ховати закатованих».

Наразі подальша доля чоловіка Тетяни Анатолія Орєхова залишається невідомою.

Родина Тетяни Мудрєнко звернулась до українських правоохоронних органів.

МІПЛ продовжує документувати випадки воєнних злочинів на окупованих територіях, зокрема й в Херсонській області.

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки у рамках проєкту «Hela Sverige Skramlar for Ukraina».
2 Коментарі
  • Колаборанта Кузьменюка я очень хорошо знаю т.к. он причастен к моему аресту в 2016 году, якобы я пытался угнать автомобиль.
    В 2014г. Мы с женой как ВПО приехали в Скадовск и местная троица Кузьменюк, Домерт и начальник криминальной полиции Пешков Алексей выгоняли нас из города и объявили нас сепаратистами. Меня избили и душил именно Кузьменюк за что я и написал заявление в прокуратуру на него. Он очень жестокий нелюдь, человеком его назвать нельзя. Если его брать, то только расстрелять к попытке к бегству(это его любимая забава)
    Ему дали кличку ( конь голова).
    Так что и при Украине он отличался зверствами.

  • Ці істоти скоюють злочини не тільки за власною ініціативою. Їх підбурюють і заохочують безпосередньо ж Кремля і оточення Путіна, з пропагандистських джерел і державних установ їхнього терористичного режиму.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
До України повернули десятьох цивільних українців, затриманих на ТОТ: хто вони та за що опинилися за ґратами окупантів

Ввечері 28 червня стало відомо, що до України повернули 10 цивільних українців. Дехто із них чекав на звільнення понад шість років. Медійна ініціатива за права людини розповідає історії їхнього затримання та увʼязнення. 

1 Липня 2024

Росія застосовує нову практику переслідування українців в окупації. Тепер їх не завжди одразу везуть на підвал, а спершу бʼють вдома

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у березні 2024 року опублікувала звіт про російську окупацію. У ньому сказано, що люди, які живуть в окупації, стикаються із постійною загрозою насильства, затримання і незаконного покарання. МІПЛ задокументувала нові свідчення потерпілих в окупації.

28 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Більше публікацій