Send Lette
Насильницькі зникнення

Фраза «Скадовськ – це Україна» як привід для викрадення: дружину замордували, чоловіка побили

7 жовтня з власного подвір’я в окупованому місті Скадовськ Херсонської області викрали 56-річну Тетяну Мудрєнко та її чоловіка – 60-річного Анатолія Орєхова. За інформацією очевидців, до них прийшли колишні співробітники української поліції, які співпрацюють з окупантами. 

За тиждень Наталі Чорній, яка є сестрою-близнючкою викраденої Тетяни, невідомі надіслали фотографію тіла сестри в морзі. Разом із фото надіслали висновок судмедексперта, в якому зазначено причину смерті – удушення. 

«Кидали гранати та пускали по натовпу автоматні черги»


«Тетяна – медсестра. Її добре знають у місті. Раніше вона привозила дітей з інвалідністю з Дніпра до Скадовська на відпочинок. Завжди була активною, вела здоровий спосіб життя, не мала шкідливих звичок – не раз долала відстань від Скадовська до острова Джарилгач вплав», – розповідає МІПЛ Наталя Чорна.

Тетяна не раз долала відстань від Скадовська до острова Джарилгач вплав

Перші місяці окупації Тетяна і Наталя провели в Скадовську разом.

«Місто окупували 24 лютого, з того часу люди почали виходити на мітинги. Ми з Танею ходили на кожний. Скандували кричалки та співали українські пісні, вимагали, щоб росіяни відпустили Скадовського міського голову Олександра Яковлєва, якого взяли в полон. У мерії забарикадувались буряти і споглядали на нас із вікон. Одного разу вони пообіцяли, що відпустять мера, підігнали вантажівки, вивантажили коробки і несподівано почали діставати з них гранати і кидати їх у людей, пускали по натовпу автоматні черги. Гнали нас два квартали. Ми із сестрою все фільмували на телефони та записували прямі ефіри в соцмережах. Після цього місто згасло, всі ходили понурі. За час окупації місцевих так залякали, що зараз, коли вони проходять повз військових РФ, то не підводять очей», – говорить Наталя.

Мешканці Скадовська вимагають від росіян відпустити міського голову Олександра Яковлєва, якого взяли в полон

Згодом вона виїхала з окупації – поїхала в Дніпро. З сестрою часто спілкувалась телефоном. Та розповідала їй про складнощі життя в окупації, жалілася на колаборантів, яких ставало більше. Серед інших називала чоловіка на прізвисько «Утя».

На протестах росіяни розганяли мешканців димовими шашками

«Причиною вбивства могла стати фраза «Скадовськ – це Україна»


Про зникнення Тетяни та Анатолія сестра дізналась із закритого проукраїнського пабліку міста. Там написали, що пара їхала автомобілем, їх зупинили так звані поліцейські. Про що йшла мова – невідомо. За деякий час чоловіка та жінку відпустили, вони попрямували додому.

У коментарях хтось написав, що о сьомій вечора того ж дня «поліцейські» забрали «нашу Таню».

Наталя запідозрила, що йдеться про її сестру. Запитала, кого саме забрали, отримала відповідь: «Жінку з доберманом».

«Її всі знали через добермана, з яким вона щодня гуляла, – продовжує Чорна. – У тому ж пабліку написали, що Анатолія побили, в хаті все перерили, автівку забрали, а людей вивезли, на вулиці стояв страшний галас. Люди боялись йти до окупованого поліцейського відділку, щоб дізнатись, за що їх забрали.

Тоді ж Наталія написала пост у соціальній мережі: «Це моя сестра-близнючка, її з чоловіком тримають уже дві доби у СІЗО Скадовська, чоловіка побили, у будинку був обшук, забрали машину та два велосипеди, вона сказала, що Скадовськ – це Україна. У Скадовську не можна мати своєї думки».

За кілька днів в іншій групі з’явилось повідомлення «Привезли жінку з удушенням».

«Ім’я дописувача було затерте. Я зателефонувала до окупованої поліції, там відповіли, що знають, як мене звати, і пригрозили, що чекають на мене. Я запанікувала, почала телефонувати знайомим, які колись працювали в правоохоронних органах», – продовжує вона.

Спершу окупанти телефоном спростували інформацію про смерть Тетяни, проте 15 жовтня підтвердили. Наталі надіслали згадане фото з місцевого моргу.

«Одна місцева жителька розповіла мені, нібито Тетяну поліцейські-колаборанти показово повісили перед будівлею суду, – говорить Наталя. – Люди кажуть, що причиною могла стати фраза сестри «Скадовськ – це Україна», а в місцевій інтернет-спільноті писали, що в час, коли Тетяну та Анатолія тримали у відділку, там разом із колишніми українськими поліцейськими пиячив місцевий колаборант «Утя». Він кричав: «Бий цих укропів!»

У місцевих пабліках пишуть, що до вбивства Тетяни може бути причетний Ігор Іванович Кузьменюк, керівник окупаційного карного розшуку так званої поліції Скадовська. Зазначають, що колаборант жорстокий, катує цивільних скадовчан за проукраїнську позицію. Рідні подружжя теж не відкидають його причетності до полону та вбивства Тетяни.

«Ніколи б не подумала, що український поліцейський буде прислужувати росіянам!»


Друзі Тетяни свідчать, що жінка дуже любила свою країну. Під час окупації містом пересувалася на велосипеді, прикрашеним українським прапором. Від народження російськомовна жінка повністю перейшла на українську. А коли дізналась, скільки правоохоронців пристали на бік росіян, написала подрузі повідомлення: «Ніколи б не подумала, що український поліцейський буде прислужувати росіянам! Які вони всі продажні!»

Одинадцять днів про долю чоловіка Тетяни Мудрєнко, Анатолія, не було жодної інформації. 18 жовтня стало відомо, що його відпустили з полону і дозволили поховати дружину.

«Мої знайомі зі Скадовська розповідають, що жителів, яких окупанти підозрюють у партизанщині, тримають і катують за містом, в дитячому таборі «Слава», де розташувались військові РФ. Поліцейські-колаборанти люблять повторювати, що звідти ніхто не вертається, – говорить Наталя Чорна. – За табором, скотобійнею, очисними спорудами міста та на території кладовища риють траншеї. Місцеві припускають, що там можуть ховати закатованих».

Наразі подальша доля чоловіка Тетяни Анатолія Орєхова залишається невідомою.

Родина Тетяни Мудрєнко звернулась до українських правоохоронних органів.

МІПЛ продовжує документувати випадки воєнних злочинів на окупованих територіях, зокрема й в Херсонській області.

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки у рамках проєкту «Hela Sverige Skramlar for Ukraina».
2 Коментарі
  • Колаборанта Кузьменюка я очень хорошо знаю т.к. он причастен к моему аресту в 2016 году, якобы я пытался угнать автомобиль.
    В 2014г. Мы с женой как ВПО приехали в Скадовск и местная троица Кузьменюк, Домерт и начальник криминальной полиции Пешков Алексей выгоняли нас из города и объявили нас сепаратистами. Меня избили и душил именно Кузьменюк за что я и написал заявление в прокуратуру на него. Он очень жестокий нелюдь, человеком его назвать нельзя. Если его брать, то только расстрелять к попытке к бегству(это его любимая забава)
    Ему дали кличку ( конь голова).
    Так что и при Украине он отличался зверствами.

  • Ці істоти скоюють злочини не тільки за власною ініціативою. Їх підбурюють і заохочують безпосередньо ж Кремля і оточення Путіна, з пропагандистських джерел і державних установ їхнього терористичного режиму.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Геноцид у Сребрениці: уроки історії для України

11 липня 1995 року понад вісім тисяч боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків — були захоплені та вбиті військами та поліцейськими боснійських сербів біля міста Сребрениця. Це сплановане та організоване масове вбивство людей за релігійною та етнічною ознакою досі вважається найбільшим у Європі з часів Другої світової війни.

30 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Більше публікацій