Send Lette
Насильницькі зникнення

Голоси родин зниклих безвісти прозвучали в Гаазі: до чого домовилися

Координаторка груп родин військовополонених МІПЛ Олена Бєлячкова взяла участь у панельній дискусії “Профілі зниклих безвісти: Голоси українських родин зниклих безвісти”, організованій Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти. Разом із представницею МІПЛ про проблему говорили українські правозахисниці та представники міжнародної спільноти. Захід відбувся в Гаазі.

За словами Олени Бєлячкової, зараз Медійна ініціатива за права людини допомагає 18 групам родин зниклих безвісти.

“Не кожна родина знає, що робити, куди звертатися після того, як отримує інформацію про зникнення свого родича. Не кожна родина знає про ту дорожню карту, яку розробив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Тож саме громадські організації стали тими, хто допомають цим родинам. Ми рекомендуємо родинам об’єднуватися в ініціативні групи, оскільки такі групи представляють інтереси одразу цілого підрозділу. Адже не кожна родина має можливість бути присутньою на зустрічах з органами, які займаються зниклими безвісти, не кожна сім’я може писати відповідні звернення. Особливо це стосується людей похилого віку та людей на тимчасово окупованих територіях. Також є зниклі безвісти, які не мають родичів”, — розповіла Бєлячкова.

Крім того, важливо не лише допомагати родинам, але й фіксувати історії цих сімей, певна Бєлячкова, зокрема висвітлювати їх у медіа, для того щоб в майбутньому добитися справедливості для постраждалих. Особливо, коли йдеться про насильницькі зникнення мирних жителів.

“Наша організація займається тим, що їздить у польові місії і отримує інформацію про насильницькі зникнення, проводить журналістські розслідування, бере свідчення у людей, яких вивезли. Ми рідним насильницьки зниклих пояснюємо, що документувати ці злочини важливо, оскільки це є доказовою базою для притягнення винних до відповідальності. Ми співпрацюємо зі слідчими Міжнародного кримінального суду. Родини людей, які насильницьки зникли, беруть участь у різних міжнародних зустрічах, щоб донести за кордоном інформацію про ті страшні злочини, які відбуваються в Україні. Цивільні, яких викрадають, перебувають у тих же камерах, що й військовополонені, до них застосовують ті ж тортури. Відповідно наслідки для здоров’я та психіки такі самі або й страшніші, бо це цивільні особи”, — заявила координаторка груп родин військовополонених МІПЛ.

Олена Бєлячкова додала, що МІПЛ і надалі буде документувати та фіксувати такі злочини. А також співпрацюватиме як з національними правоохоронними органами, так і з міжнародними інституціями, щоб розробити механізми повернення цивільних заручників.

Повністю трансляцію панельної дискусії “Профілі зниклих безвісти: Голоси українських родин зниклих безвісти” дивіться тут

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
До України повернули десятьох цивільних українців, затриманих на ТОТ: хто вони та за що опинилися за ґратами окупантів

Ввечері 28 червня стало відомо, що до України повернули 10 цивільних українців. Дехто із них чекав на звільнення понад шість років. Медійна ініціатива за права людини розповідає історії їхнього затримання та увʼязнення. 

1 Липня 2024

Росія застосовує нову практику переслідування українців в окупації. Тепер їх не завжди одразу везуть на підвал, а спершу бʼють вдома

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у березні 2024 року опублікувала звіт про російську окупацію. У ньому сказано, що люди, які живуть в окупації, стикаються із постійною загрозою насильства, затримання і незаконного покарання. МІПЛ задокументувала нові свідчення потерпілих в окупації.

28 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Адвокація
Держава має визначити єдиний орган, куди звертатися українцям, якщо їхнього цивільного родича викрала і утримує Росія, — правозахисники

Держава не має “єдиного вікна”, куди родини цивільних українців, яких незаконно утримує РФ, можуть першочергово звернутися по допомогу. Система органів, які займаються цим питанням, дуже широка — наразі таких органів більше десяти. Крім того, реєстри обліку зниклих цивільних українців у цих органів різні та не мають єдиної кількості утримуваних людей.

25 Липня 2024

Більше публікацій