Send Lette
Інші воєнні злочини

Гостомель: історії звільнених людей про злочини окупантів

Російські військові у Гостомелі вдавалися до воєнних злочинів щодо місцевих мешканців — від вторгнення до цивільних будинків і руйнування майна до розстрілу людей, які намагалися виїхати з міста. 

Журналісти Медійної ініціативи за права людини записали дві історії людей, які зустрілися з «русскім міром». Вони пережили два тижні в оточенні російських військ та під їх обстрілами, змогли евакуюватися і є свідками воєнних злочинів.

«Нищили житлові будинки, вривалися до хат цивільних людей»

73-річна Людмила Валентинівна під час фактичної окупації Гостомеля проявила неабиякий героїзм — крім того, що вона віч-на-віч стикнулася з російськими військовими, які вп’ятьох нишпорили по її будинку, жінка під обстрілами рахувала російську військову техніку і запам’ятовувала, щоб передати інформацію. А також сміливо ходила на переговори з солдатами рф щодо евакуації мирних жителів. 

«Коли все почалося, ми стояли у черзі, аби зняти гроші. Нас було десь сорок людей. Раптом зі сходу полетіли важкі вертольоти. 36 штук — ми їх порахували. І вони летіли на наш аеродром. Потім почули вибухи, побачили чорний дим стовпом. Люди розсипалися, хто куди. Я пішла пішки додому. На аеродромі вже було чутно постріли. Мій будинок у 2-ох кілометрах від нього. Я залишилася сама в цьому будинку. Набрала запас води, закрила вікно протвенем від плити», — розповіла Людмила Валентинівна в коментарі МІПЛ. 

З вікна жінка спостерігала за переміщенням росіян і рахувала одиниці їх техніки.

«У перший день в напрямку Києва проїхала колона зі 150 танків. Згодом, через якийсь час верталися вже сто. Це важливо. З кожним днем цієї техніки ставало все менше і менше. Один день мені було особливо радісно. У них було пристанище біля аеродрому. І коли я побачила, що їде один танк і везе піддон іншого танка, підбитого, я зрозуміла, що наші працюють», — поділилася Людмила Валентинівна.

Наслідки боїв у Бучі, 1 березня 2022 року. Фото Стас Юрченко, Ґрати

Вона також пригадала свою зустріч з російськими військовими і страх від їх вторгнення в будинок. Солдати країни-агресорки вп’ятьох вибили двері будинку пенсіонерки та нишпорили по хаті. 

«Це було 28 лютого чи 1 березня. Я почула шум за дверима, пішла відкривати, і тут мені чоботом відкривають двері, і влучають прямо по лобу. Я схопилася за обличчя. Зайшло п’ятеро людей. Я з одним розмовляла, він назвався Іваном. Він каже: ми русскіє. Я кажу: я бачу, що ви русскіє. Інші хто куди: один заразу на горище, інший в погріб, третій в кімнату. Подивилися, пошукали, чи нікого немає, і пішли», — розповіла пані Людмила. 

Пізніше вона мала ще один діалог з росіянами. Тоді російський солдат сказав жінці, що не хотів воювати, а приїхав на навчання. Також сказав щось типу: «у вас тільки президент поганий, а народ — хороший». На що пані Людмила не забарилася з відповіддю:«Це ваш президент — злочинець і загарбник». 

Коли у Гостомелі відбувалися жорстокі бої, а окупанти обстрілювали житлові будинки, люди залишилися спочатку без електрики, а потім і без газу. На вулиці, де живе Людмила Валентинівна, вона спостерігала кілька зруйнованих будинків. У її ж двір також прилетів снаряд.

«Воронка була діаметром 2,5 м, глибиною 70-80 см», — точно визначила жінка. 

Від вибуху в будинку пані Людмили повилітали вікна. Їх вона закривала підручними матеріалами. 

«У хаті було холодно, тому я гріла велику каструлю з водою, ставила її в кімнаті, і від неї йшло тепло. А коли вона ставала холоднішою, то я обіймала її. В якийсь момент я зрозуміла, що потрібно рухатися, аби не мерзнути — то я робила зарядку, стрибала і навіть боксувала», — зазначила Людмила Валентинівна.

Коли з’явилася можливість евакуюватися, жінці запропонували сусіди поїхати разом з ними. На вулиці у той час стояли російські військові. Чи випустять вони машину і чи не почнуть стрільбу по цивільним, так як вони це робили з іншими автомобілями, було невідомо. І пані Людмила вирушила на переговори. 

Зрештою, росіяни випустили людей. Але так пощастило далеко не всім, розповідає пані Людмила.  

«У нас є родина, яка намагалася виїхати. Мама, тато і 9-річна дівчинка Саша. Їх машину розстріляли, батька вбили, а дівчинку поранили. Мама з дочкою добралися до погреба і сиділи там два дні. Лише тоді дівчинку вдалося доставити до лікарні, їй ампутували ручку», — розповіла Людмила Валентинівна.  

Цю історію також переповідали низка українських ЗМІ. 

Аби виїхати з Гостомеля, пані Людмила з сусідами мали проїхати центральною вулицею. Від того, що російські військові зробили з цивільними будинками, Людмила Валентинівна плакала. Вперше за весь час війни. 

«Будинки зруйновані, все розбито, скло валяється скрізь, гільзи від снарядів… Усі аптеки, магазини, все зруйноване. Це було дуже страшно. Ми дуже боялися відірватися від колони, бо якщо ти трішки звернеш у бік, то тебе розстріляють. І ми такі розстріляні машини бачили», — пригадала пані Людмила. 

Зрештою, вона успішно евакуювалася та поїхала на західну Україну. 

«Розстрілювали машини з білою тканиною, викрали трьох хлопців»

«Коли наш будинок опинився в зоні контролю окупантів, вони зайшли і просто побили всю техніку, до якої дотягнулися: ноутбук, планшет, телевізор. Позабирали якісь цінні речі, які були відносно на видноті: відкривали шухляди і забирали», — так свою зустріч з російськими солдатами пригадує інший житель Гостомеля Дмитро Лісовий. 

Зрідка пересуваючись по місту, Дмитро помітив тенденцію: будинки, які виглядали солідніше за інших, були новими та візуально привабливими, у своїй більшості були зруйновані. 

«Вони прям навмисно ламали ворота броньованою машиною, і трощили будинок», — розповів Дмитро. 

Його ж будинок теж міг постраждати. Російські солдати хотіли розстріляти будинок з гранатомета. Якимось дивом їх відмовила сусідка.

Гостомель, ЖК Покровський, після обстрілів. Фото: фейсбук-група «Гостомель справжній»

«До нас не могли достукатися, бо ми були в підвалі. Зі слів нашої сусідки, вони вирішили не ламати двері, не перелазити через паркан, а просто бахнути по вікнах з гранатомета. Вона їх якимось чином відмовила, сказала, що там літні люди, діти», — розповів Дмитро.  

Пізніше, коли він з родиною евакуювався з міста, то бачив, що така практика російських солдатів була поширена — в Гостомелі було багато розстріляних з гранатомета будинків. 

А ще, каже Дмитро — багато цивільних машин, які постраждали від обстрілів. Він особисто нарахував з десяток машин по місту, які згоріли внаслідок обстрілів. А безпосередньо на виїзді в напрямку Києва ще приблизно 5 автомобілів, за словами Дмитра, були розстріляні попри те, що на них була біла тканина — люди просто втікали від війни. 

Ще один епізод Дмитро Лісовий наводить зі слів сусідів:

«Мені розповідали люди, які були свідками цього: один з наших цивільних вкрав з броньованої машини окупантів кулемет. Коли вони повернулися і знайшли цей кулемет, вони взяли трьох чоловіків, абсолютно не причетних до цього, прив’язали їх до дула танку, і кудись з ними поїхали». 

Це фактично свідчить про викрадення цивільних в умовах війни, що є воєнним злочином. 

«Руйнування будинків, викрадення людей, та обстріл цивільних — це воєнні злочини»

Юрист Української правової консультативної групи Віталій Хекало говорить, що такі свідчення людей, які стикнулися з російською агресією, говорять про порушення росіянами гуманітарного права. А саме порушення ст. 4 Женевської конвенції про захист цивільного населення. 

«Крім Женевської конвенції є додаткові протоколи, в яких деталізуються злочини. Кожен цей епізод потрібно розглядати індивідуально. У цілому в Міжнародному гуманітарному праві існує заборона нападів на цивільні об’єкти й на цивільне населення. Якщо людина була без зброї, без відповідних ознак військовослужбовця, до неї заборонено застосовувати насильство, зокрема розстріли людей», — говорить Віталій Хекало. 

Те ж саме, за його словами, стосується і руйнування цивільної інфраструктури. 

«Міжнародним правом під час збройного конфлікту допускаються удари лише по військовим об’єктам. Напади на цивільні об’єкти заборонені», — зазначив юрист.  

Він додав, що такі випадки потрібно документувати належним чином, проводити розслідування і притягувати до відповідальності. Винними можуть бути як самі виконавці, так і їхнє командування, яке було в курсі цих дій та віддавало відповідні накази. 

________________________

Медійна ініціатива за права людини у складі коаліції “Україна. 5 ранку” документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Розголошення державної таємниці, Оксана Марченко та воєнні злочини: 90 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

10 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Суд виправдав Оголь, обвинувачену у державній зраді: ймовірно, це перший подібний вирок 

Через недоведення провини Ленінський районний суд Миколаєва виправдав Світлану Оголь, обвинувачену у держзраді. Про це повідомляє кореспондентка МІПЛ, яка була на засіданні. За даними моніторингу МІПЛ, це перший виправдувальний вирок за статтею про державну зраду з початку повномасштабної війни.

8 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше очно судять російського армійця за страту військовополоненого — репортаж із зали суду

У Запоріжжі розпочали судовий процес щодо Дмитра Курашова, російського військового. Його обвинуваченого у розстрілі Віталія Годнюка, українського військовополоненого. На початку цього року Курашова взяли у полон. Тож це перший випадок, коли обвинувачений у страті перебуває на лаві підсудних. Раніше суди розглядали такі справи лише заочно.  

7 Листопада 2024

Більше публікацій