Send Lette
Військовополонені

Громадянство України в обмін на свободу. Як окупанти шантажують українських військовополонених

У Калінінській виправній колонії № 27 в окупованій Горлівці утримують кілька десятків громадян України, затриманих після повномасштабного вторгнення 24 лютого — військових та цивільних, зокрема колишніх атовців. Родичі вʼязнів і колишні військовополонені розповіли МІПЛ про те, що відбувається в цій колонії. 

Виправна колонія № 27 — колонія середнього рівня безпеки, розташована у місті Горлівка Донецької області на вулиці Немировича-Данченка. У 2014 році після окупації частини Донецької області колонія перейшла в управління окупантів. Після 24 лютого 2022-го її почали використовувати як місце утримання українських військовополонених.

Виправна колонія № 27, з 2014 року перебуває під управлінням терористичної організації “ДНР”


З однієї тюрми в іншу

“Коли мене туди привезли, у бараках уже було багато наших полонених. Там все так само, як в Оленівці (ВК № 120, розташованої недалеко Волновахи), тільки з трохи кращими умовами, — говорить МІПЛ один із колишніх утриманих, чиє ім’я ми не називаємо з міркувань безпеки. — Приміщення нормальні, але дах протікає, обігріву нема. В бараку, в якому ми жили, на першому поверсі є опалення, а на другому вже немає. Годували там краще, принаймні смачніше, ніж в Оленівці. Вода централізована була, по годинах”.

Новоприбулих полонених роздягають, у них забирають одяг — для дезінфекції.

“Одяг повернули, скинувши в одну купу, доводилося шукати свій. Та після їхньої дезінфекції у всіх з’явилися воші”, — говорить інший колишній полонений.

ВК № 27, або “Калінінська” , м. Горлівка

Як і в Оленівці, на території колонії є промзона, де полоненим доводиться працювати.

“Тебе постійно змушують виконувати якусь тупу роботу. Ти ходиш по вулиці, збираєш камінці. Береш камінчик, несеш його з пункту А в пункт Б. Неважливо, що саме ти робиш, головне, аби ти постійно ходив, а не сидів”, — каже чоловік.

Швейний цех на території ВК № 27

Ті, хто вийшов на волю, розповідають, що в колонії працює три зміни наглядачів. Одна з них — особливо жорстока.

«Зразково-показова». Українських військовополонених масово звозять у російську колонію в Каменськ-Шахтинський

“Ми стояли в шерензі з опущеними головами. Хтось підняв голову, тоді прийшов старший зміни, вибрав кількох полонених, їх завели в приміщення, побили і повернули назад. Нічого нікому не зламали, але гематоми були великі”, — розповідає колишній військовополонений. Саме ця зміна, за його словами, полюбляла застосувати фізичне насилля без будь-яких причин.

Про медичну систему колонії відомо небагато. Багатьох поранених із Оленівки, яких мали перевезти у “кращі умови”, звільнений із полону військовий медик, якого опитала МІПЛ, зустрів саме в Горлівці.

“Серед медичного персоналу там був цивільний лікар, медсестра і фельдшер, який, як я зрозумів, один із наших полонених. Як і яку медичну допомогу вони надавали, не знаю. Але за той час, що я там перебував, один із полонених помер. Причина смерті мені не відома”, — констатує свідок.


Був в АТО — зрадив “ДНР”

Окрім українських військових, у виправній колонії № 27 утримують багатьох цивільних. Більшість із них — колишні учасники АТО/ООС. Історія затримання у всіх одна: до будинку уриваються представники окупаційної влади, так звана “народна міліція “ДНР”, людину забирають буцімто на “фільтрацію”, обіцяють відпустити до вечора, але не відпускають. Згодом їхні рідні дізнаються, що викрадених людей визнали зрадниками “ДНР”, порушили проти них кримінальну справу.

Ми дізналися, що згідно постанови “генпрокурора “ДНР” мого чоловіка, як і всіх, хто з 2014 року був в АТО/ООС, визнали військовополоненим. Проте це не відповідає жодним міжнародно-правовим нормам, Женевським конвенціям, адже він не був комбатантом на момент його викрадення, не брав до рук зброї, був демобілізованим, з моменту його служби минуло кілька років. Отже, по суті, його просто викрали і насильно утримують вже вісім місяців, — говорить дружина одного з цивільних.

Єдиний зв’язок, який із ними є, — це листування. Та дізнатися про реальні умови утримання з кількох рядків у цих листах неможливо. Усі листи піддаються цензурі. Зазвичай вони містять схожий текст: “Добре годують, умови хороші, медицина є”. 

“Про умови утримання ми дізнаємося, лише коли наші хлопці звідти вийдуть. Мої рідні якось поїхали до колонії, їм дозволили зустрітися з адміністрацією, — каже сестра одного з колишніх атошників. — Про брата їм нічого не розповіли, але сказали, що там триразове харчування, є бібліотека, раз на тиждень їм дозволяють читати, хлопці ходять у душ, там є гаряча вода”.

У листах із Калінінської колонії № 27 затримані пишуть, що в них є два способи вийти на волю. Перший — чекати на обмін, другий — відмовитися від українського громадянства.

“В одному з листів чоловік мені написав: “Чекатиму на обмін. Неважливо, скільки чекати і коли він буде, тому що умова виходу тут — відмовитися від українського громадянства. А я цього робити не збираюся”, — переповідає слова свого чоловіка дружина одного з колишніх атовців.

Щоб вийти на волю з ВК № 27, цивільним полоненим пропонують відмовитися від українського громадянства

У липні цього року слідчі з управління організації розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, ідентифікували 17 бойовиків, які входили до складу незаконних терористичних організацій “министерство государственной безопасности” та “Калінінська виправна колонія № 27 “ДНР”. Їм висунуто підозру в державній зраді та жорстокому поводженні з цивільним населенням. 

Наразі відомо про п’ять осіб, яких звинувачують у катуванні в’язнів у ВК № 27. Тексти підозр оприлюднені на сайті Офісу Генпрокурора: 

  • начальник ВК № 27 Олександр Ляшенко;
  • заступник начальника ВК № 27 Сергій Барабаш;
  • начальник відділу ВК № 27 Дмитро Веріч;
  • заступник начальника ВК № 27 Дмитро Ляшенко;
  • начальник режимної частини ВК № 27 Сергій Соболев.

    Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту “Українці в полоні: експертна підтримка держави та родин полонених”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Морський піхотинець з 501 батальйону. Історія Олексія Шевченка, якому в полоні відмовляють у медичній допомозі

Олексій Шевченко — бойовий медик 501 окремого батальйону морської піхоти. Четвертого квітня 2022 року, перебуваючи в Маріуполі на заводі ім. Ілліча, потрапив у полон. МІПЛ поспілкувалася з його сестрою Катериною, яка бореться за звільнення брата. Олексій, каже, хворіє на астму, але належної медичної допомоги в полоні не отримує.

29 Березня 2024

Військовополонені
Військовий зник на полі бою. Ось 10 кроків, які варто зробити, аби розпочати пошук армійця 

В умовах бойових дій часом трапляється так, що військовослужбовець зникає безвісти. Для старту пошуку родинам необхідно дотримуватися чіткого алгоритму дій. Пропонуємо 10 ключових кроків.

28 Березня 2024

Військовополонені
“Барак почав горіти. Вихід був перекритий людськими тілами та ліжками”, – колишній військовополонений про масове вбивство азовців в Оленівці

30-річний бойовий медик "Азову" Остап Швед вижив після вибуху в Оленівській виправній колонії влітку 2022 року та подальших катувань у російському полоні. 6 травня 2023 року його обміняли. Власну історію полону військовий розповів на заході МІПЛ в ОБСЄ.

7 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Морський піхотинець з 501 батальйону. Історія Олексія Шевченка, якому в полоні відмовляють у медичній допомозі

Олексій Шевченко — бойовий медик 501 окремого батальйону морської піхоти. Четвертого квітня 2022 року, перебуваючи в Маріуполі на заводі ім. Ілліча, потрапив у полон. МІПЛ поспілкувалася з його сестрою Катериною, яка бореться за звільнення брата. Олексій, каже, хворіє на астму, але належної медичної допомоги в полоні не отримує.

29 Березня 2024

Військовополонені
Військовий зник на полі бою. Ось 10 кроків, які варто зробити, аби розпочати пошук армійця 

В умовах бойових дій часом трапляється так, що військовослужбовець зникає безвісти. Для старту пошуку родинам необхідно дотримуватися чіткого алгоритму дій. Пропонуємо 10 ключових кроків.

28 Березня 2024

Війна і правосуддя
Вироки лютого: катування на Херсонщині, обстріл Тростянецької лікарні та пограбування на Чернігівщині

МІПЛ продовжує відстежувати вироки щодо воєнних злочинів та аналізувати з експертами їхні особливості і правову якість. Упродовж лютого у реєстрі судових рішень з’явилося ще три вироки за статтею 438 КК України щодо порушень законів і звичаїв ведення війни. Усі судові процеси були заочними

26 Березня 2024

Більше публікацій