Гуманітарні коридори з Ірпеня, Маріуполя та інших міст: які злочини вже вчинили російські війська
Вже близько двох тижнів російські військові утримують блокаду над Маріуполем, не дозволяючи людям врятуватися. У місті фактично гуманітарна катастрофа — люди під обстрілами без світла, їжі, води та тепла. Складна ситуація в Мелітополі, Волновасі, Бучі та інших містах і селищах. Лише нещодавно не без проблем, але все ж вдалося українській стороні евакуювати людей із Сум, запустити зелені коридори в Київській області після майже двотижневого утримування людей на межі гуманітарної катастрофи, організувати доставку гуманітарних вантажів із Запоріжжя до Маріуполя, які мають потрапити до людей 12 березня та евакуювати частину жителів.
Зазначимо, що велика кількість людей продовжує перебувати в облозі. Крім того, офіційні держоргани України повідомляють про численні розстріли людей, які намагаються вирватися з блокадних населених пунктів. Російській військові стріляють на ураження по цивільним автомобілям.
Журналісти МІПЛ поспілкувалися з людьми, яким вдалося звільнитися з заблокованих росіянами міст, а також з юристом, який дав правову оцінку діям російських військ в Україні щодо гуманітарних коридорів.
Евакуація з міста Ірпінь. Фото: медіа рішень «Рубрика»
10 березня на переправі поблизу Ірпеня військові та волонтери зустрічали звільнених жителів. Практично всі з них провели два тижні під блокадою в Ірпені та інших містах поблизу. Люди змучені та виснажені.
Одна зі звільнених жінок Євгенія розповіла в коментарі МІПЛ, що ховалася від обстрілів в одному підвалі з 8-ми дітьми з різних родин. Батьки цих дітей намагалися виїхати з міста ще в перші дні, але російські війська тотально обстрілювали місто і не давали можливості навіть вийти з підвалу.
«Тоді вже поширювались розповіді про те, що людей розстрілюють по дорозі на Київ. Одна родина тричі намагалась виїхати. Весь час вони поверталися. Навіть коли оголосили про гуманітарний коридор, то спочатку люди боялися — бо обстріли не припинялись», — зазначила Євгенія.
Вона також розповіла про хвору дівчинку, яка потребувала стаціонарного лікування. Однак замість цього, допомогу їй надавала медсестра, яка в перерві між обстрілами забігала до підвалу.
«Коли ми підіймалися в квартиру помитися та взяти якусь їжу — вікна здригалися. Окупанти гатили по житловим районам, по таким самим будинкам, як наш», — поділилася дівчина.
Через переправу, крім неї, пройшли тисячі людей. Серед них люди похилого віку. Під час потоку звільнених кожні 5-7 хвилин волонтери та військові змушені були використовувати ноші для тих, хто не міг перетнути переправу самостійно.
Уже після того, як основна маса людей перейшла через зруйнований міст, військові також евакуювали тіло загиблої людини.
Днем раніше, 9 березня, евакуюватися з Ірпеня вдалося Ірині зі своєю 84-річною мамою. Вона розповіла, що не могла залишити маму, яка не може пересуватися, а тому тривалий час була з нею у своєму приватному будинку і до підвалу не спускалась. Лише після того, як у місті перестав працювати зв’язок, жінка вирішила об’єднатися зі своєю дочкою, яка разом з дітьми перебувала у підвалі багатоквартирного будинку.
Евакуація з міста Ірпінь. Фото: медіа рішень «Рубрика»
«Коли ти без зв’язку, то дуже страшно. Виходиш до воріт і не знаєш, чи є тут ще наша влада, чи ні. До того ж постійно обстрілювали житловий сектор, будинки простих людей. Багато зруйнованих будинків, новобудов. Знаю, що в цих новобудовах жили переселенці з Луганської та Донецької областей, які вже втікали від війни раніше, або орендували житло, або якимось чином їм вдалося купити», — коментує пані Ірина.
За її словами, в місті поступово зникло опалення, газ та електроенергія. Вже коли сидіти в холоді було неможливо, родина вирішила виїжджати попри усі ризики.
«Ми знали, що є небезпека, нам розповідали про розстріли цивільних машин та автобусів, але особливого вибору не було», — зазначила Ірина.
Її мама після звільнення потрапила до лікарні, де їй зараз надають допомогу.
Про фактичне блокування інших міст: обстріли Сум з житлових секторів та знущання над людьми в Маріуполі МІПЛ писали в попередніх матеріалах. Злочином росіян є те, що вони фактично здійснювали чи продовжують здійснювати напади на гуманітарні коридори, на цивільних, які хочуть втекти від обстрілів. Це воєнні злочини і про їх кваліфікацію розповів експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський.
Приазовський державний технічний університет до війни Росії роти України. Фото: http://mariupolnews.com.ua/
Приазовський державний технічний університет, після обстрілів російською армією. Фото: hromadske
«Гуманітарні коридори покликані для вивезення мирного населення в зоні бойових дій, щоб зменшити кількість воєнних злочинів як з однієї, так і з іншої сторони. Розстріл гуманітарного коридору є воєнним злочином і злочином проти людяності. Кваліфікація залежить від наслідків. Якщо, наприклад, йдеться про те, що постраждалі люди були вбиті, то це буде навмисне вбивство. Навіть якщо ніхто не постраждав, а просто завдано удар по гуманітарному коридору, то це також буде воєнним злочином. Щоб кваліфікувати вбивство, потрібно, щоб були постраждалі. А для того, щоб засудити особу за такий воєнний злочин як напад на цивільне населення, то достатньо лише самого факту нападу, а те, що дивом ніхто не постраждав, ніяк не впливає на кваліфікацію дій».
У випадках, коли гуманітарний коридор організовують для вивезення поранених людей, напад на таку колону, за словами експерта, може кваліфікуватися як напад на захищений об’єкт. До такої категорії також відносяться лікарні, релігійні об’єкти, школи тощо.
У ситуації з Маріуполем, каже Роман Мартиновський, є ознаки іншого злочину — нелюдського поводження з населенням.
«Коли люди перебувають у місцях, де немає освітлення, опалення, їжі чи води, і коли це продовжується тривалий час, це може бути кваліфіковано як нелюдське поводження. Це теж окрема стаття (Женевських конвенцій — МІПЛ). Я думаю те, що відбувається з людьми зараз у Маріуполі, може підпадати під вказаний злочин», — зазначив експерт.
Житловий будинок у Маріуполі, після обстрілів російською армією. Фото: телеграм-канал АЗОВ-Маріуполь
Він додав, що маніпуляції Росії щодо маршруту гуманітарного коридору можуть ускладнити процес притягнення до відповідальності винних.
«Наприклад, якщо росіяни будуть розказувати, що не було досягнуто оптимальних умов для організації гуманітарного коридору, то можуть виникнути проблеми з притягненням їх до відповідальності. Як ми бачимо, вони наполягають на тому, щоб коридор був до ОРДЛО. Очевидно, що ми не можемо на це погодитися, бо ці люди можуть бути використані або як живі щити, або як заручники. І тут виходить така ситуація, що в них свої вимоги, а в нас свої. Якщо постане це питання в Міжнародному кримінальному суді, то буде нелегко визначити винуватість», — зазначив Роман Мартиновський.
Він також пояснив, хто має нести відповідальність за напад на гуманітарні коридори та обстріл цивільних, які намагаються виїхати.
«Якщо є домовленість про припинення вогню та запровадження гуманітарного коридору, і в цей час відбувається розстріл, то це буде порушенням умов цього коридору. Відповідальність будуть нести не лише ті, хто вчинив цей злочин, а й ті особи, які домовлялись про коридор, і які брали на себе зобов’язання його забезпечити. Якщо ж це просто виїзд людей не по гуманітарному коридору, то відповідальність будуть нести безпосередні виконавці розстрілу. Але лише у випадку, коли ці напади не були наслідком виконання злочинного наказу розстрілювати всіх підряд. Якщо є такий наказ, то командири мають відповідати теж. А в деяких випадках такі дії вчиняються внаслідок злочинної політики. Це свого роду адміністративна практика, коли так постійно відбувається, а вище керівництво закриває на це очі», — наголосив Роман Мартиновський.
Він додав, що у таких випадках відповідати має найвище керівництво, в тому числі й політичне.
_______________________
Медійна ініціатива за права людини у складі коаліції “Україна. 5 ранку” документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.
Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com
