Send Lette
Інші воєнні злочини

Гуманітарні коридори з Ірпеня, Маріуполя та інших міст: які злочини вже вчинили російські війська

Вже близько двох тижнів російські військові утримують блокаду над Маріуполем, не дозволяючи людям врятуватися. У місті фактично гуманітарна катастрофа — люди під обстрілами без світла, їжі, води та тепла. Складна ситуація в Мелітополі, Волновасі, Бучі та інших містах і селищах. Лише нещодавно не без проблем, але все ж вдалося українській стороні евакуювати людей із Сум, запустити зелені коридори в Київській області після майже двотижневого утримування людей на межі гуманітарної катастрофи, організувати доставку гуманітарних вантажів із Запоріжжя до Маріуполя, які мають потрапити до людей 12 березня та евакуювати частину жителів.  

Зазначимо, що велика кількість людей продовжує перебувати в облозі. Крім того, офіційні держоргани України повідомляють про численні розстріли людей, які намагаються вирватися з блокадних населених пунктів. Російській військові стріляють на ураження по цивільним автомобілям.

Журналісти МІПЛ поспілкувалися з людьми, яким вдалося звільнитися з заблокованих росіянами міст, а також з юристом, який дав правову оцінку діям російських військ в Україні щодо гуманітарних коридорів.

Евакуація з міста Ірпінь. Фото: медіа рішень «Рубрика»

10 березня на переправі поблизу Ірпеня військові та волонтери зустрічали звільнених жителів. Практично всі з них провели два тижні під блокадою в Ірпені та інших містах поблизу. Люди змучені та виснажені. 

Одна зі звільнених жінок Євгенія розповіла в коментарі МІПЛ, що ховалася від обстрілів в одному підвалі з 8-ми дітьми з різних родин. Батьки цих дітей намагалися виїхати з міста ще в перші дні, але російські війська тотально обстрілювали місто і не давали можливості навіть вийти з підвалу. 

«Тоді вже поширювались розповіді про те, що людей розстрілюють по дорозі на Київ. Одна родина тричі намагалась виїхати. Весь час вони поверталися. Навіть коли оголосили про гуманітарний коридор, то спочатку люди боялися — бо обстріли не припинялись», — зазначила Євгенія. 

Вона також розповіла про хвору дівчинку, яка потребувала стаціонарного лікування. Однак замість цього, допомогу їй надавала медсестра, яка в перерві між обстрілами забігала до підвалу. 

«Коли ми підіймалися в квартиру помитися та взяти якусь їжу — вікна здригалися. Окупанти гатили по житловим районам, по таким самим будинкам, як наш», — поділилася дівчина. 

Через переправу, крім неї, пройшли тисячі людей. Серед них люди похилого віку. Під час потоку звільнених кожні 5-7 хвилин волонтери та військові змушені були використовувати ноші для тих, хто не міг перетнути переправу самостійно. 

Уже після того, як основна маса людей перейшла через зруйнований міст, військові також евакуювали тіло загиблої людини.

Днем раніше, 9 березня, евакуюватися з Ірпеня вдалося Ірині зі своєю 84-річною мамою. Вона розповіла, що не могла залишити маму, яка не може пересуватися, а тому тривалий час була з нею у своєму приватному будинку і до підвалу не спускалась. Лише після того, як у місті перестав працювати зв’язок, жінка вирішила об’єднатися зі своєю дочкою, яка разом з дітьми перебувала у підвалі багатоквартирного будинку.

Евакуація з міста Ірпінь. Фото: медіа рішень «Рубрика»

«Коли ти без зв’язку, то дуже страшно. Виходиш до воріт і не знаєш, чи є тут ще наша влада, чи ні. До того ж постійно обстрілювали житловий сектор, будинки простих людей. Багато зруйнованих будинків, новобудов. Знаю, що в цих новобудовах жили переселенці з Луганської та Донецької областей, які вже втікали від війни раніше, або орендували житло, або якимось чином їм вдалося купити», — коментує пані Ірина. 

За її словами, в місті поступово зникло опалення, газ та електроенергія. Вже коли сидіти в холоді було неможливо, родина вирішила виїжджати попри усі ризики. 

«Ми знали, що є небезпека, нам розповідали про розстріли цивільних машин та автобусів, але особливого вибору не було», — зазначила Ірина. 

Її мама після звільнення потрапила до лікарні, де їй зараз надають допомогу.  

Про фактичне блокування інших міст: обстріли Сум з житлових секторів та знущання над людьми в Маріуполі МІПЛ писали в попередніх матеріалах. Злочином росіян є те, що вони фактично здійснювали чи продовжують здійснювати напади на гуманітарні коридори, на цивільних, які хочуть втекти від обстрілів. Це воєнні злочини і про їх кваліфікацію розповів експерт Регіонального центру з прав людини Роман Мартиновський.

Приазовський державний технічний університет до війни Росії роти України. Фото: http://mariupolnews.com.ua/

Приазовський державний технічний університет, після обстрілів російською армією. Фото: hromadske

«Гуманітарні коридори покликані для вивезення мирного населення в зоні бойових дій, щоб зменшити кількість воєнних злочинів як з однієї, так і з іншої сторони. Розстріл гуманітарного коридору є воєнним злочином і злочином проти людяності. Кваліфікація залежить від наслідків. Якщо, наприклад, йдеться про те, що постраждалі люди були вбиті, то це буде навмисне вбивство. Навіть якщо ніхто не постраждав, а просто завдано удар по гуманітарному коридору, то це також буде воєнним злочином. Щоб кваліфікувати вбивство, потрібно, щоб були постраждалі. А для того, щоб засудити особу за такий воєнний злочин як напад на цивільне населення, то достатньо лише самого факту нападу, а те, що дивом ніхто не постраждав, ніяк не впливає на кваліфікацію дій». 

У випадках, коли гуманітарний коридор організовують для вивезення поранених людей, напад на таку колону, за словами експерта, може кваліфікуватися як напад на захищений об’єкт. До такої категорії також відносяться лікарні, релігійні об’єкти, школи тощо. 

У ситуації з Маріуполем, каже Роман Мартиновський, є ознаки іншого злочину — нелюдського поводження з населенням. 

«Коли люди перебувають у місцях, де немає освітлення, опалення, їжі чи води, і коли це продовжується тривалий час, це може бути кваліфіковано як нелюдське поводження. Це теж окрема стаття (Женевських конвенцій — МІПЛ). Я думаю те, що відбувається з людьми зараз у Маріуполі, може підпадати під вказаний злочин», — зазначив експерт.

Житловий будинок у Маріуполі, після обстрілів російською армією. Фото: телеграм-канал АЗОВ-Маріуполь

Він додав, що маніпуляції Росії щодо маршруту гуманітарного коридору можуть ускладнити процес притягнення до відповідальності винних.

«Наприклад, якщо росіяни будуть розказувати, що не було досягнуто оптимальних умов для організації гуманітарного коридору, то можуть виникнути проблеми з притягненням їх до відповідальності. Як ми бачимо, вони наполягають на тому, щоб коридор був до ОРДЛО. Очевидно, що ми не можемо на це погодитися, бо ці люди можуть бути використані або як живі щити, або як заручники. І тут виходить така ситуація, що в них свої вимоги, а в нас свої. Якщо постане це питання в Міжнародному кримінальному суді, то буде нелегко визначити винуватість», — зазначив Роман Мартиновський. 

Він також пояснив, хто має нести відповідальність за напад на гуманітарні коридори та обстріл цивільних, які намагаються виїхати. 

«Якщо є домовленість про припинення вогню та запровадження гуманітарного коридору, і в цей час відбувається розстріл, то це буде порушенням умов цього коридору. Відповідальність будуть нести не лише ті, хто вчинив цей злочин, а й ті особи, які домовлялись про коридор, і які брали на себе зобов’язання його забезпечити. Якщо ж це просто виїзд людей не по гуманітарному коридору, то відповідальність будуть нести безпосередні виконавці розстрілу. Але лише у випадку, коли ці напади не були наслідком виконання злочинного наказу розстрілювати всіх підряд. Якщо є такий наказ, то командири мають відповідати теж. А в деяких випадках такі дії вчиняються внаслідок злочинної політики. Це свого роду адміністративна практика, коли так постійно відбувається, а вище керівництво закриває на це очі», — наголосив Роман Мартиновський.  

Він додав, що у таких випадках відповідати має найвище керівництво, в тому числі й політичне. 

_______________________

Медійна ініціатива за права людини у складі коаліції “Україна. 5 ранку” документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Вербування мера Очакова, шпигунство, коханий із “ДНР”: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

4 Жовтня 2024

Насильницькі зникнення
Мешканка Мелітополя, яку разом з чоловіком викрали окупанти, померла в російському ув’язненні

Мелітополь — одне з тих українських міст, яке Росія захопила в перші ж дні повномасштабного вторгнення. Росіяни відразу почали вдиратися до будинків, викрадати цивільних, залякувати їх і придушувати спротив окупантам. Серед тих, кого забрали, подружжя Тетяни й Олега Плачкових.

4 Жовтня 2024

Аналітика
Росія має відповісти за злочини проти людяності: у Варшаві презентували нове розслідування

Під час щорічної правозахисної конференції ОБСЄ у столиці Польщі МІПЛ презентувала масштабне розслідування про те, як Росія переслідує українців. Це вже друга його частина. У ній не лише детально описано злочини, скоєні російськими військовими у Київській, Чернігівській і Сумській областях, але й зафіксовано місця утримання українців, шляхи вивезення їх в Росію, названо імена і військові підрозділи, причетні до цих злочинів.

3 Жовтня 2024

Більше публікацій