Херсонця затримали та звинуватили у підготовці викрадення експрокурорки Криму Наталії Поклонської
Херсонець Андрій Горшков упродовж п’яти років служив у спецпідрозділі національної поліції «Тор», рік тому звільнився. Коли почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, подався в тероборону, але місто окупували настільки швидко, що тероборону так і не сформували. Тож Андрій просто волонтерив.
30 березня хлопця викрали представники федеральної служби безпеки рф. Звинуватили у підготовці викрадення колишньої прокурорки Криму Наталії Поклонської, яка приїжджала у Херсон разом із російськими військовими на початку березня 2022 року.
Втікаючи вистрибнув із третього поверху
Зранку 30 березня близько п’ятнадцяти російських військових та ефесбешників увірвалися до будинку, в якому Андрій жив зі своєю двоюрідною сестрою Алісою. Люди у формі приїхали на трьох машинах. Із собою прихопили торби, аби винести з квартири те, що сподобається.
«Забрали два ноутбуки, спиртне, їжу…», — розповідає пані Марія, мама Андрія.
Хлопець зрозумів, що просто так росіяни його не відпустять, тому вирішив тікати. Коли його вели сходами, він вистрибнув у вікно під’їзду на третьому поверсі. Під час падіння пошкодив руку, але побіг за ріг будинку. Там чатувала решта росіян, які приїхали його затримувати. Андрія скрутили, посадили в машину та повезли.
«Там був один хлопець, який намагався зняти все це на телефон, але його побили, а телефон відібрали», — говорить пані Марія.
Кілька днів про Андрія не було чутно нічого.
Ефесбешники пропонували «евакуювати» Алісу… в росію
Сестра Андрія намагалася дізнатися про те, де тримають хлопця, зокрема писала листи до окупаційної «комендатури», приходила туди особисто.
«Для мене було морально важко комунікувати з російськими солдатами, але я старалася дізнатися хоч щось», — каже вона.
Росіяни спочатку пропонували дівчині працювати на них, а потім «евакуюватися з України в росію». Коли Аліса відмовилася, їй почали погрожувати.
«Один із російських солдатів сказав: «Ми тебе депортуємо, хочеш ти цього чи ні», — розповідає Аліса.
3 квітня Андрій прислав мамі аудіоповідомлення. Сказав, що з ним усе гаразд, хвилюватися не варто. Говорив українською. Це важливо, оскільки напередодні пані Марія домовилася з сином: якщо в нього все добре, то він говоритиме українською, якщо погано — російською.
11 квітня повідомлення було вже російською. У ньому син натякає, що Алісу потрібно терміново вивозити з Херсону, оскільки на неї відкрито полюють. «Мамо, не переживай, твоя племінниця в Миколаєві», — написав Андрій російською мовою.
Згодом від Андрія прийшло ще одне повідомлення російською — цього разу він вітав маму з днем народження.
Вже в травні російські пропагандисти поширили відео з допитом Андрія. Там йшлося про те, що хлопець мав завдання викрасти колишню прокурорку Криму Наталію Поклонську, яку в Україні підозрюють у державній зраді.
Це відео стало доказом, що Андрій живий, але пані Марія помітила, що його права рука, яку син травмував під час втечі, схована в рукаві, на неї, ймовірно, накладена шина. Також мати припустила, що в хлопця немає правої кисті.
Після оприлюднення цього відео жінка написала синові в телеграмі з проханням дати бодай якусь інформацію про його стан та місце перебування, отримала відповідь: «Ваш син був затриманий за скоєння злочинів проти російських військ. Він зараз з усіма полоненими в СІЗО Севастополя. З його здоров’ям усе в порядку, більше інформації у мене немає».
Пані Марія не впевнена, що Андрій точно перебуває в окупованому Криму. Припускає, що його можуть тримати в Херсоні.
Сестра Андрія Аліса під час свого виступу на Twitter space, присвяченому воєнним злочинам росії в Херсоні, зазначила:
«Для російських солдатів абсолютно байдуже, чи ви є цивільним, військовим, волонтером, активістом, чоловіком чи жінкою. Кожен житель Херсона живе під ризиком застосування тортур. Просто через те що вони українці, просто через те, що не згодні з окупацією територій».
Військовий чи цивільний
У випадку херсонських тероборонців, які залишилися в місті та продовжували спротив в умовах окупації, а згодом були захоплені росіянами, важливо розуміти, ким вони є: військовополоненими чи цивільними.
Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас називає два основних принципи в цьому питанні:
- військовополоненими є комбатанти, тобто особи, що належать до збройних сил держави-учасниці конфлікту, або члени інших ополчень чи формувань, якщо вони мають знаки розрізнення, відкрито носять зброю і перебувають під командуванням відповідальної особи (командира);
- у разі сумніву, чи є особа комбатантом або цивільною, з нею потрібно поводитись, як із цивільною.
«Якщо людину встигли зарахувати до лав Сил територіальної оборони ЗСУ і вона мала при собі відповідні документи, що були виявлені окупантами, тоді так, ця людина є військовополоненим. Якщо таких документів при людині не було і вона перебувала в цивільному одязі та не носила відкрито зброю — це цивільна особа», — говорить Кіккас.
У будь-якому випадку, що для військовополоненого, що для цивільного, міжнародне гуманітарне право передбачає наступні мінімальні стандарти поводження:
- заборона насилля над життям та особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження і тортури;
- заборона захоплення заручників;
- заборона наруги над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження.
Рідні Андрія продовжують його шукати та намагаються пришвидшити повернення чоловіка додому.
______________________
Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.