Насильницькі зникнення

Херсонця затримали та звинуватили у підготовці викрадення експрокурорки Криму Наталії Поклонської

Херсонець Андрій Горшков упродовж п’яти років служив у спецпідрозділі національної поліції «Тор», рік тому звільнився. Коли почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, подався в тероборону, але місто окупували настільки швидко, що тероборону так і не сформували. Тож Андрій просто волонтерив.

30 березня хлопця викрали представники федеральної служби безпеки рф. Звинуватили у підготовці викрадення колишньої прокурорки Криму Наталії Поклонської, яка приїжджала у Херсон разом із російськими військовими на початку березня 2022 року. 

Втікаючи вистрибнув із третього поверху


Зранку 30 березня близько п’ятнадцяти російських військових та ефесбешників увірвалися до будинку, в якому Андрій жив зі своєю двоюрідною сестрою Алісою. Люди у формі приїхали на трьох машинах. Із собою прихопили торби, аби винести з квартири те, що сподобається. 

«Забрали два ноутбуки, спиртне, їжу…», — розповідає пані Марія, мама Андрія. 

Хлопець зрозумів, що просто так росіяни його не відпустять, тому вирішив тікати. Коли його вели сходами, він вистрибнув у вікно під’їзду на третьому поверсі. Під час падіння пошкодив руку, але побіг за ріг будинку. Там чатувала решта росіян, які приїхали його затримувати. Андрія скрутили, посадили в машину та повезли. 

«Там був один хлопець, який намагався зняти все це на телефон, але його побили, а телефон відібрали», — говорить пані Марія. 

Кілька днів про Андрія не було чутно нічого. 

Ефесбешники пропонували «евакуювати» Алісу… в росію


Сестра Андрія намагалася дізнатися про те, де тримають хлопця, зокрема писала листи до окупаційної «комендатури», приходила туди особисто. 

«Для мене було морально важко комунікувати з російськими солдатами, але я старалася дізнатися хоч щось», — каже вона.  

Росіяни спочатку пропонували дівчині працювати на них, а потім «евакуюватися з України в росію». Коли Аліса відмовилася, їй почали погрожувати. 

«Один із російських солдатів сказав: «Ми тебе депортуємо, хочеш ти цього чи ні», — розповідає Аліса. 

3 квітня Андрій прислав мамі аудіоповідомлення. Сказав, що з ним усе гаразд, хвилюватися не варто. Говорив українською. Це важливо, оскільки напередодні пані Марія домовилася з сином: якщо в нього все добре, то він говоритиме українською, якщо погано — російською. 

11 квітня повідомлення було вже російською. У ньому син натякає, що Алісу потрібно терміново вивозити з Херсону, оскільки на неї відкрито полюють. «Мамо, не переживай, твоя племінниця в Миколаєві», — написав Андрій російською мовою.

Згодом від Андрія прийшло ще одне повідомлення російською — цього разу він вітав маму з днем народження. 

Вже в травні російські пропагандисти поширили відео з допитом Андрія. Там йшлося про те, що хлопець мав завдання викрасти колишню прокурорку Криму Наталію Поклонську, яку в Україні підозрюють у державній зраді.

 

Андрій Горшков під час інтерв’ю російських пропагандистів

Це відео стало доказом, що Андрій живий, але пані Марія помітила, що його права рука, яку син травмував під час втечі, схована в рукаві, на неї, ймовірно, накладена шина. Також мати припустила, що в хлопця немає правої кисті.

Після оприлюднення цього відео жінка написала синові в телеграмі з проханням дати бодай якусь інформацію про його стан та місце перебування, отримала відповідь: «Ваш син був затриманий за скоєння злочинів проти російських військ. Він зараз з усіма полоненими в СІЗО Севастополя. З його здоров’ям усе в порядку, більше інформації у мене немає».

Пані Марія не впевнена, що Андрій точно перебуває в окупованому Криму. Припускає, що його можуть тримати в Херсоні. 

Сестра Андрія Аліса під час свого виступу на Twitter space, присвяченому воєнним злочинам росії в Херсоні, зазначила:

«Для російських солдатів абсолютно байдуже, чи ви є цивільним, військовим, волонтером, активістом, чоловіком чи жінкою. Кожен житель Херсона живе під ризиком застосування тортур. Просто через те що вони українці, просто через те, що не згодні з окупацією територій». 

Військовий чи цивільний


У випадку херсонських тероборонців, які залишилися в місті та продовжували спротив в умовах окупації, а згодом були захоплені росіянами, важливо розуміти, ким вони є: військовополоненими чи цивільними. 

Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас називає два основних принципи в цьому питанні:

  • військовополоненими є комбатанти, тобто особи, що належать до збройних сил держави-учасниці конфлікту, або члени інших ополчень чи формувань, якщо вони мають знаки розрізнення, відкрито носять зброю і перебувають під командуванням відповідальної особи (командира);
  • у разі сумніву, чи є особа комбатантом або цивільною, з нею потрібно поводитись, як із цивільною.

«Якщо людину встигли зарахувати до лав Сил територіальної оборони ЗСУ і вона мала при собі відповідні документи, що були виявлені окупантами, тоді так, ця людина є військовополоненим. Якщо таких документів при людині не було і вона перебувала в цивільному одязі та не носила відкрито зброю — це цивільна особа», — говорить Кіккас.

У будь-якому випадку, що для військовополоненого, що для цивільного, міжнародне гуманітарне право передбачає наступні мінімальні стандарти поводження:

  • заборона насилля над життям та особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження і тортури;
  • заборона захоплення заручників;
  • заборона наруги над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження. 

Рідні Андрія продовжують його шукати та намагаються пришвидшити повернення чоловіка додому.

______________________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Тетяна Катриченко: “Ми не можемо перекладати на потерпілих обовʼязок самим доводити, що Росія позбавила їх свободи. Це так само і наша робота”

Відбулась міжвідомча нарада щодо роботи Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України під головуванням Ірини Верещук, пані віцепрем’єр-міністра України.

18 Листопада 2023

Насильницькі зникнення
Полон, рабство і довгий шлях додому: історія Олени Ягупової

Мешканка Кам’янки-Дніпровської Олена Ягупова добре знає і тих, хто написав на неї донос, і тих, хто знущався над нею в ув’язненні. Свої 50 років вона зустріла в полоні. А ще пережила рабство та дивом вирвалася на свободу.

3 Жовтня 2023

Насильницькі зникнення
Тримали в ямі з водою і контейнері для авто: історія колишнього військового, якого росіяни викрали на Херсонщині

Для колишнього військового Василя Шевченка (імʼя змінено з міркувань безпеки) візити російських армійців стали звичними. Після того, як захопили Херсонщину, росіяни регулярно проводили обшуки в домі чоловіка: нишпорили в шафах, під ліжками, перевіряли сараї.

15 Вересня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
В ОБСЄ закликали повернути тіла українських підлітків Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова

У Скопʼє під час щорічної зустрічі Ради міністрів ОБСЄ голова МІПЛ Ольга Решетилова порушила питання повернення тіл убитих в окупованому Бердянську неповнолітніх Тіграна Оганнісяна і Микити Ханганова. Вона закликала ОБСЄ втрутитися в цю ситуацію, позаяк тіла підлітків не віддають рідним уже понад пʼять місяців.

2 Грудня 2023

Адвокація
МІПЛ отримала відзнаку захисників демократії в ОБСЄ

Під час 30-го щорічного засідання Ради міністрів ОБСЄ в Скоп’є представники восьми держав-учасниць, що входять до Ініціативи захисників демократії (DDI), відзначили МІПЛ за документування російських злочинів та постійну адвокаційну діяльність. Церемонія відбулася за участі представників Канади, Данії, Чорногорії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та США.  

1 Грудня 2023

Війна і правосуддя
Вісім судів в одному. Як під час війни працює один із найбільших судів Дніпропетровщини 

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області — другий у регіоні за навантаженням. Від Павлограда до Донецька менше 200 кілометрів, але суд жодного дня не зупиняв роботу. 21 листопада суд провів звітну пресконференцію про роботу в умовах воєнного стану. Журналістка МІПЛ побувала на ній. 

1 Грудня 2023

Більше публікацій