Send Lette
Насильницькі зникнення

Херсонця затримали та звинуватили у підготовці викрадення експрокурорки Криму Наталії Поклонської

Херсонець Андрій Горшков упродовж п’яти років служив у спецпідрозділі національної поліції «Тор», рік тому звільнився. Коли почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, подався в тероборону, але місто окупували настільки швидко, що тероборону так і не сформували. Тож Андрій просто волонтерив.

30 березня хлопця викрали представники федеральної служби безпеки рф. Звинуватили у підготовці викрадення колишньої прокурорки Криму Наталії Поклонської, яка приїжджала у Херсон разом із російськими військовими на початку березня 2022 року. 

Втікаючи вистрибнув із третього поверху


Зранку 30 березня близько п’ятнадцяти російських військових та ефесбешників увірвалися до будинку, в якому Андрій жив зі своєю двоюрідною сестрою Алісою. Люди у формі приїхали на трьох машинах. Із собою прихопили торби, аби винести з квартири те, що сподобається. 

«Забрали два ноутбуки, спиртне, їжу…», — розповідає пані Марія, мама Андрія. 

Хлопець зрозумів, що просто так росіяни його не відпустять, тому вирішив тікати. Коли його вели сходами, він вистрибнув у вікно під’їзду на третьому поверсі. Під час падіння пошкодив руку, але побіг за ріг будинку. Там чатувала решта росіян, які приїхали його затримувати. Андрія скрутили, посадили в машину та повезли. 

«Там був один хлопець, який намагався зняти все це на телефон, але його побили, а телефон відібрали», — говорить пані Марія. 

Кілька днів про Андрія не було чутно нічого. 

Ефесбешники пропонували «евакуювати» Алісу… в росію


Сестра Андрія намагалася дізнатися про те, де тримають хлопця, зокрема писала листи до окупаційної «комендатури», приходила туди особисто. 

«Для мене було морально важко комунікувати з російськими солдатами, але я старалася дізнатися хоч щось», — каже вона.  

Росіяни спочатку пропонували дівчині працювати на них, а потім «евакуюватися з України в росію». Коли Аліса відмовилася, їй почали погрожувати. 

«Один із російських солдатів сказав: «Ми тебе депортуємо, хочеш ти цього чи ні», — розповідає Аліса. 

3 квітня Андрій прислав мамі аудіоповідомлення. Сказав, що з ним усе гаразд, хвилюватися не варто. Говорив українською. Це важливо, оскільки напередодні пані Марія домовилася з сином: якщо в нього все добре, то він говоритиме українською, якщо погано — російською. 

11 квітня повідомлення було вже російською. У ньому син натякає, що Алісу потрібно терміново вивозити з Херсону, оскільки на неї відкрито полюють. «Мамо, не переживай, твоя племінниця в Миколаєві», — написав Андрій російською мовою.

Згодом від Андрія прийшло ще одне повідомлення російською — цього разу він вітав маму з днем народження. 

Вже в травні російські пропагандисти поширили відео з допитом Андрія. Там йшлося про те, що хлопець мав завдання викрасти колишню прокурорку Криму Наталію Поклонську, яку в Україні підозрюють у державній зраді.

 

Андрій Горшков під час інтерв’ю російських пропагандистів

Це відео стало доказом, що Андрій живий, але пані Марія помітила, що його права рука, яку син травмував під час втечі, схована в рукаві, на неї, ймовірно, накладена шина. Також мати припустила, що в хлопця немає правої кисті.

Після оприлюднення цього відео жінка написала синові в телеграмі з проханням дати бодай якусь інформацію про його стан та місце перебування, отримала відповідь: «Ваш син був затриманий за скоєння злочинів проти російських військ. Він зараз з усіма полоненими в СІЗО Севастополя. З його здоров’ям усе в порядку, більше інформації у мене немає».

Пані Марія не впевнена, що Андрій точно перебуває в окупованому Криму. Припускає, що його можуть тримати в Херсоні. 

Сестра Андрія Аліса під час свого виступу на Twitter space, присвяченому воєнним злочинам росії в Херсоні, зазначила:

«Для російських солдатів абсолютно байдуже, чи ви є цивільним, військовим, волонтером, активістом, чоловіком чи жінкою. Кожен житель Херсона живе під ризиком застосування тортур. Просто через те що вони українці, просто через те, що не згодні з окупацією територій». 

Військовий чи цивільний


У випадку херсонських тероборонців, які залишилися в місті та продовжували спротив в умовах окупації, а згодом були захоплені росіянами, важливо розуміти, ким вони є: військовополоненими чи цивільними. 

Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас називає два основних принципи в цьому питанні:

  • військовополоненими є комбатанти, тобто особи, що належать до збройних сил держави-учасниці конфлікту, або члени інших ополчень чи формувань, якщо вони мають знаки розрізнення, відкрито носять зброю і перебувають під командуванням відповідальної особи (командира);
  • у разі сумніву, чи є особа комбатантом або цивільною, з нею потрібно поводитись, як із цивільною.

«Якщо людину встигли зарахувати до лав Сил територіальної оборони ЗСУ і вона мала при собі відповідні документи, що були виявлені окупантами, тоді так, ця людина є військовополоненим. Якщо таких документів при людині не було і вона перебувала в цивільному одязі та не носила відкрито зброю — це цивільна особа», — говорить Кіккас.

У будь-якому випадку, що для військовополоненого, що для цивільного, міжнародне гуманітарне право передбачає наступні мінімальні стандарти поводження:

  • заборона насилля над життям та особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження і тортури;
  • заборона захоплення заручників;
  • заборона наруги над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження. 

Рідні Андрія продовжують його шукати та намагаються пришвидшити повернення чоловіка додому.

______________________

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій