Без категорії

Хто представляє проросійські сили у Франції і чи мають вони реальний вплив

У французькому МЗС нещодавно повідомили, що Франція разом із партнерами розпочала роботу зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Французьке керівництво запевняє, що залишається надійним парнером України, Франція постачає Україні озброєння і гуманітарну допомогу. 

Водночас проросійські сили продовжують просувати антиукраїнські наративи через марґінальні рухи, які російські пропагандистські медіа представляють як мейнстрім. Саме через марґіналів вони поширюють дезінформацію у соціальних мережах та влаштовують маніфестації. Про те, як відбувається поширення російської пропаганди у Франції, розповідає Євгенія Руденко, журналістка, з якою співпрацює Медійна ініціатива за права людини.

— Наприкінці листопада французька асоціація SOS Donbass організувала мітинги «За мир» у Парижі, Ліоні, Перпіньяні, Руені, Каені і По. Географію мітингів розширили також на кілька міст у сусідніх Іспанії та Італії.

Французьку асоціацію SOS Donbass дуже легко переплутати з потужною українською громадською організацією Донбас СОС, яка існує з 2014 року і активно допомогає мешканцям і переселенцям з Донбасу та є членом Коаліції “Україна. П’ята ранку”. Схоже, що на це і розраховано, адже SOS Donbass звертається до французів серед іншого по фінансову допомогу для мешканців Донбасу. Швидкий пошук SOS Donbass в інтернеті виводить на авторитетну українську організацію Донбас СОС і, якщо не вдивлятися в деталі, то легко можна переплутати і надіслати гроші прокремлівським марґіналам. До того ж, згідно з інформацією газети La République des Pyrénées, асоціація SOS Donbass досі офіційно не зареєстрована. Її засновниця Анна Новікова-Берне так і пише на сторінці #StopKillingDonbass у Телеграмі, що асоціація в процесі створення, але “чеки вже можете надсилати” на адресу офісу, який розташований у передмісті По.

Одна з головних вимог SOS Donbass – припинити постачати зброю в Україну і «фінансування державного тероризму та геноциду проти народу Донбасу». Для цього організатори створили петицію до французьких парламентарів, де на момент написання цієї статті було трохи більше 800 підписів із необхідних 100 тисяч для того, щоб документ з’явився на сайті Національної Асамблеї. Аби Національна Асамбеля розглянула петицію, необхідно 500 тисяч підписів із щонайменше 30 різних департаментів або заморських територій. Очевидно, що ініціаторам петиції до цього ще дуже далеко, водночас на збір підписів у них є майже 5 років.

Мені було цікаво побачити, як відбуваються такі мітинги, тому я пішла на анонсовану маніфестацію в Ліоні. Вона відбувалася не на центральній площі, де зазвичай збирають свої мітинги українці, але все ж у центрі міста – на площі Круа Рус.

«Ми вимагаємо, щоб Франція припинила постачання зброї Україні, бо цією зброєю Україна атакує Донбас», – заявив учасник мітингу «За мир».

На моюрепліку, що Україну без зброї знищать, отримала відповідь: «Це і є стратегія США, які організували в Україні державний переворот у 2014 році».

Ці наративи відомі, саме через їх поширення у Франції заблоковані російські телеканали. Однак зі мною говорив не росіянин, який переїхав у Францію, а француз, мешканець Ліона. В цілому, абсолютна більшість присутніх малочисельного мітингу (кілька десятків людей) були французькими чоловіками пенсійного чи передпенсійного віку. Також було кілька російськомовних жінок, які назвалися біженками з Донбасу.

Після того як я представилася українською журналісткою, навколо мене почали збиратися учасники акції і активно розповідати про американські війська в Україні, присутність яких начебто підтвердив Пентагон (ця інформація розміщена в телеграм-каналі #StopKillingDonbass). Також говорили про нелегітимність української влади, яка керує країною внаслідок державного перевороту. Було й про націоналіста Бандеру.

Ситуація змінилася, коли я почала все це знімати телефоном – більшість мітингарів розбіглася, а згаданий раніше учасник протесту почав кричати на мене, що знімати обличчя людей без їхнього дозволу заборонено.

У Франції, як і в Україні, журналістам не потрібен спеціальний дозвіл для зйомки людей у громадському місці, якщо це становить суспільний інтерес. Я про це голосно повідомила маніфестантам. У відповідь на мене накинулися троє чоловіків, почали заламувати мені руки і силоміць відбирати телефон, аби розбити його. Я почала кричати, поруч був мій дорослий син, який допоміг мені відбитися і викликати поліцію.

Головного нападника і активіста вдалося ідентифікувати. Це Домінік Ґаре – один із учасників «Жовтих жилетів», активіст руху проти вакцинації від ковіду і колишній однопартієць Марін Лє Пен («Національний Фронт»). Із двома партнерами він заснував асоціацію «Суверенний Альянс», де завідує грошима. Мета організації – «зібрати захисників суверенітету Франції». Секретар цієї асоціації – Ніколя Нефф – називає французьку владу «тоталітарною сектою фальшивомонетників і комплотистів», має сторінку в Вконтакті і дружить там із Філіппом Халфіном – французом, якій поїхав воювати на Донбас на боці терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».

Домінік Ґаре / Фото з сайту Le DL

Але на самому мітингу Домінік Ґаре представляв асоціацію Tous Unis Lyon («Всі разом Ліон»), яка фігурує партнером на афіші SOS Donbass із інформацією про маніфестацію. Президентка цієї асоціації Бріжіт Роде теж має профіль в Вконтакті, де вона цікавиться російською мовою і культурою. Водночас її організація має не так проросійську спрямованість, як антиурядову і комплотистську (про всесвітню фінансову змову і тому подібне).

Усі ці невеличкі асоціації збирають людей, які підтримують ідеї крайніх правих – із «жовтих жилетів» вони переключилися на антиковід, а згодом – на антивакцинацію. Тепер вони стали цільовою аудиторією проросійських сил, які намагаються грати на антиамериканських настроях і представляти Україну як штучно створену проблему для поширення інтересів Вашингтона. Говорять, що немає України – немає проблеми. Ці настрої непопулярні і складають дуже невелику частку серед поглядів французького населення, але вони існують і зовсім не зважати на них не варто.

Медійна ініціатива за права людини реалізовує проєкт “Громадяни країн ЄС, що беруть участь у збройному конфлікті в Україні: привернення уваги задля подолання безкарності” в рамках спільного конкурсу програми «Права людини і правосуддя» Міжнародний фонд “Відродження” та проєкту ПРООН “Права людини для України” що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *