Send Lette
Аналітика

Історичне рішення ЄСПЛ: суд у Страсбурзі розглядатиме справу проти Росії. Що це означає для України

Європейський суд з прав людини визнав прийнятною спільну міждержавну справу “Україна та Нідерланди проти Росії”. Це означає, що суд лише взяв до розгляду справу, в основі якої лежать різні епізоди воєнних злочинів росіян в Україні. Однак юристи наголошують: це історичне рішення, яке означає, що ЄСПЛ багато в чому погодився з доводами України.

Журналісти МІПЛ відстежують судові процеси щодо воєнних злочинів, а відтак нам важливо проаналізувати, як це рішення вплине на порушені в Україні справи проти ймовірних воєнних злочинців.


З чим погодився ЄСПЛ

ЄСПЛ одностайно вирішив, що з 11 травня 2014 року події на окупованому Росією Донбасі підпадають під юрисдикцію суду. Іншими словами, ЄСПЛ може розглядати та оцінювати ці події.

Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко назвала цей результат мегарішенням ЄСПЛ для України. За її словами, суд визнав, що російські військові присутні на сході України з квітня 2014 року, а не пізніше серпня 2014 року РФ здійснила там широкомасштабне розгортання своїх військ.

Маргарита Сокоренко

Загалом, як говорить експерт МІПЛ, керуючий партнер АО “Амбрела” Андрій Яковлєв, є кілька ключових категорій порушень прав людини на Донбасі, які здійснює Росія і які ЄСПЛ  розглядатиме по суті:

  1. Незаконні військові напади на цивільних осіб та цивільні об’єкти, включаючи збиття літака рейсу MH17 17 липня 2014 року;
  2. Розстріл мирних жителів, страти без судочинства та тортури або побиття до смерті цивільних осіб та українських солдатів, які були військовополоненими;
  3. Примусова праця;
  4. Незаконні арешти і позбавлення волі;
  5. Навмисні напади і залякування релігійних діячів, які не відповідають російській православній традиції;
  6. Переслідування незалежних журналістів і блокування українських мовників;
  7. Знищення чи розкрадання приватної власності, в тому числі будинки і транспортні засоби цивільних; 
  8. Заборона навчання українською мовою;
  9. Напади на цивільних осіб української етнічної приналежності або громадян, які підтримують територіальну цілісність України;
  10. Викрадення та передача в Росію трьох груп дітей і дорослих, які їх супроводжували.


Що відкинув суд?

В ЄСПЛ представники Росії стверджували про фальсифікацію доказової бази проти РФ, про упередженість експертних висновків і досліджень. Ці аргументи ЄСПЛ не взяв до уваги.

За словами Маргарити Сокоренко, суд відкинув твердження РФ, що міждержавна справа є повністю необґрунтованою та не відповідає вимогам справжніх скарг у розумінні статті 33 Конвенції. “Улюблені закиди: справи проти Росії — це спосіб перекласти відповідальність за порушення прав людини ЗСУ”, — прокоментувала Сокоренко.  

Деякі аргументи уряду України суд також відхилив. Українська сторона скаржилася на бомбардування та обстріли територій, що не перебували під контролем російських окупаційних адміністрацій. 

“ЄСПЛ відзначив, що оскільки жертви перебували поза межами контрольованих окупаційними адміністраціями територій, ці скарги не підпадають під територіальну юрисдикцію Росії”, — наголошує Маргарита Сокоренко. 


Що це значить для судових справ в Україні?

Перш за все рішення ЄСПЛ означає, що саме Росія несе відповідальність за катування, вбивство, викрадення цивільних та інші серйозні порушення прав людини і одночасно законів і звичаїв війни, що мали місце на окупованих територіях. На цьому наголошує Андрій Яковлєв:

“Це спростить процедуру розгляду інших подібних скарг, оскільки вже вирішено питання відповідальності РФ і констатовано наявність адміністративних практик, тобто підтримуваних РФ триваючих порушень, що мають системний характер. Це значить, що доводити порушення прав людини стане простіше. Спроститься також рух справ у Європейському суді за скаргами громадян та юридичних осіб — жертв подібних порушень. Водночас я не думаю, що рішення ЄСПЛ визначально вплине на кримінальні справи, які розглядаються в українських судах, позаяк у кримінальних процесах встановлюється вина конкретних осіб у вчиненні злочинів, а не держави. Інша справа — притягнення до цивільної відповідальності. Тут рішення Європейського суду буде помічне”.

Андрій Яковлєв

За словами Яковлєва, з рішення ЄСПЛ можна зробити висновок, що квазісудова система на окупованих територіях нелегітимна, що в так званих “ДНР” і “ЛНР” відсутній справедливий суд. На думку юриста, це сприятиме довірі до української Феміди, яка тривалий час констатує вчинення РФ численних воєнних злочинів.

Яковлєв рішення ЄСПЛ називає історичним і визначальним:

“Той факт, що констатовано застосування адміністративних практик, дозволяє уже зараз передбачити фінальне рішення в цій міждержавній справі. Плюс воно спростить і пришвидшить рух індивідуальних справ у Європейському суді, оскільки ключові питання прийнятності для їх розгляду в ЄСПЛ уже вирішені”. 

Насамкінець Маргарита Сокоренко наголошує, що юридичне визнання Росії учасницею війни на сході України з 2014 року є важливим для інших юридичних механізмів. На її думку, рішення ЄСПЛ враховуватимуть під час розгляду справ проти Росії іншими судами.

“Ми, звісно, не можемо вказувати українським судам, як розглядати справи і що враховувати. Але висновки ЄСПЛ у міждержавній справі дають додаткові аргументи для громадян України, які звертатимуться з тих чи інших питань до суду, при розгляді судами кримінальних справ, які пов’язані з обставинами війни”, наголошує Сокоренко.  

За її словами, в таких справах суди досліджують злочини в контексті загальної ситуації та обставин, тому рішення щодо прийнятності стане в пригоді українським судам.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Правозахисники довели, що Росія катує українських військових так само, як це робив СРСР 

Медійна ініціатива за права людини презентувала новий аналітичний звіт, який порівнює методи катувань, що їх сучасна РФ застосовує до українських військовополонених, із практиками радянської доби. Автори звіту довели не лише спадковість використання певних практик тортур, але й політичних мотивів їх застосування. 

29 Квітня 2025

Аналітика
Сповіщають про загибель телефоном: як держоргани порушують права родин захисників

Проблеми комунікації родин військовослужбовців із державними органами та шляхи їхнього вирішення обговорили під час презентації нового аналітичного огляду Медійної ініціативи за права людини. У заході взяли участь родини військовослужбовців, правозахисники, представники Офісу Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин та Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ.

7 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Жінку з Харкова судитимуть через спілкування з російським “воєнкором”. І ще 70 справ початку літа в українських судах

Відстежуємо найцікавіші судові справи про злочини, скоєні в умовах війни. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з матеріалу з анонсами на сайті.

30 Травня 2025

Адвокація
Трибунал для Путіна: лідери незахідного світу не квапляться судити Росію за війну проти України

Попри підтримку Заходу, більшість лідерів країн Африки, Азії та Латинської Америки тримаються осторонь ідеї Спеціального трибуналу щодо Росії за агресію проти України. МІПЛ обговорила цю проблему під час відкритої дискусії “Поза межами Заходу: Глобальні перспективи щодо Спеціального трибуналу за злочин агресії”.

30 Травня 2025

Військовополонені
МІПЛ долучилась до створення мапи місць утримання бійців “Азову” в російському полоні 

28 травня у Києві презентували сайт та інтерактивну мапу проєкту Inferno. Це ініціатива Асоціації родин захисників “Азовсталі” та відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ “Азов”. Медійна ініціатива за права людини стала одним із партнерів проєкту, надавши дані для створення мапи місць утримання.

29 Травня 2025

Більше публікацій