Send Lette
Інші воєнні злочини

Із Маріуполя в Естонію через росію: історія українки, яка пережила примусову депортацію

Аліні з Маріуполя довелося евакуюватися у Естонію через територію росії. Їй пощастило не проходити так звану «процедуру фільтрації», як іншим українцям. Жінка каже, що іншого вибору виїхати у безпечну територію не було. А залишатися під обстрілами російських військових у районі заводу Азовсталі, де жила родина, загрожувало смертю. Про свій шлях евакуації вона розповіла в ефірі МІПЛ у Twitter Spaces з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.

«Кожного дня ми чули, що людей вивозять з Бердянська до Запоріжжя, але до Бердянська треба було добиратися власними силами. Ми також чули, що ці коридори дуже часто обстрілюють і боялися їхати цією дорогою», – розповідає Аліна. Через відсутність зв’язку її родина навіть не знала, якими шляхами можна евакуюватися, оскільки багато доріг замінували.

«Частина нашої родини поїхала до Бердянська, але повернулися за три дні. Вони казали, що їх не випустили у бік Запоріжжя, бо там йдуть бойові дії і нікого не випускають. У цей день російські військові сказали, що ми маємо негайно виїхати з Маріуполя, інакше потім не зможемо ні виїхати, ні заїхати», – згадує Аліна.

Не маючи іншого виходу, родина українки поїхала в окуповане військами рф село Володарське в Донецькій області, де людей записували на «евакуацію» до росії. У таборі Аліні дозволили зробити два дзвінки, але тільки на територію росію чи у ДНР.  Щоб потрапити у табір на блокпостах, в українців перевіряли документи:

«Ми пройшли три блокпости, на яких перевіряли наші документи та роздягали чоловіків, бо шукали тату. Ми бачили, як двом чоловікам після перевірки зав’язали очі та кудись повезли».

Перед поїздкою до росії українців відправляли на процедуру «фільтрації» і лякали, що без неї люди не зможуть виїхати. Для цього українців кудись вивозили, каже Аліна, а потім повертали. Деякі українці чекали «фільтрації» близько двох тижнів. Коли підійшла черга на «евакуацію» до росії для родини Аліни, їх посадили у автобуси та обіцяли відвезти у російський Ростов. Проте відвезли на кордон з росією та тримали там 17 годин, бо не було автобусів, щоб вивезти людей до Таганрогу.

«Перевірку ми майже не проходили, бо жінки з дітьми обурювалися через затримку на кордоні. У нас перевірили лише речі, а у чоловіків телефони», – розповідає Аліна. Зрештою, родину Аліни відвезли у Таганрог, де їх зустріли родичі. «А інші люди сподівалися, що їм дадуть житло, але їм сказали сідати на потяг. Потім з’ясувалось, що їх вивезли у Казань», – додає українка.

Евакуйованим українцям після приїзду пропонували одноразову виплату у розмірі 10 тисяч рублів та пропонували оформити статус біженця, щоб отримати житло – для цього просили українські документи. Однак, замість них видавали довідку, яка забороняє залишати територію рф. А обіцяні гроші можна отримати з часом, а не відразу.

«Жодних документів ми не віддавали та допомогу не оформлювали. Одразу поїхали у Санкт-Петербург, а звідти змогли виїхати в Естонію. На російському кордоні з Естонією ще годину проводили допит з чоловіками, а після цього ми пішки пройшли кордон», – так закінчилась «евакуація» для родини Аліни.

Наразі родина знаходиться у Німеччині та оформлює всі необхідні документи. На питання про повернення в Україну каже: «Мені б хотілося, але дуже страшно жити у країні, яка межує з росією».

Після ефіру МІПЛ у Twitter Spaces нам надали інформацію про українців, які перетинали кордон Естонії з 24 лютого 2022 року. За даними Естонської поліції та прикордонного управління, на південному сході прибули 2746 громадян України. Половина з них – проїжджають транзитом. Через прикордонний пост у Нарві прибуло 7450 громадян, з них 6086 вже переїхали в інші країни.

Запис ефіру буде доступний у twitter ще протягом місяця. Ефіри у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Українського пілота Олександра Морозова тримають у СІЗО Лефортово. Його справу засекретили

Російські слідчі засекретили справу українського пілота малої авіації Олександра Морозова, якого затримали у Брянській області. Що відбувається у судовому процесі, невідомо навіть рідним обвинуваченого. Олександра утримують у СІЗО Лефортово у Москві. Його дружина розповідає, що в ув'язнені чоловіка били і катували.

11 Липня 2024

Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Більше публікацій