Send Lette
Війна і правосуддя

Із обвинуваченим у вбивстві чоловіка на Сумщині було четверо інших військових рф. Яка їх участь у злочині

Перший обвинувачений у воєнному злочині після повномасштабного вторгнення рф в Україну Вадим Шишимарін повністю визнав свою вину у вбивстві цивільного чоловіка із Сумщини. Про це він заявив на засіданні Солом’янського суду Києва 18 травня 2022 року.

Під час засідання прокурор Андрій Синюк зачитав обвинувальний акт Шишимаріну, а суд визначив порядок дослідження доказів. Як з’ясувалося у суді, разом із Шишимаріним у групі було четверо інших військових рф. МІПЛ відтворює події на основі обвинувального акту та розповідаємо про решту росіян, які були із обвинуваченим.

Вадим Шишимарін

Вадим Шишимарін — командир відділення четвертої гвардійської танкової Кантемирівської дивізії Московської області. Вранці 24-го лютого Шишимарін з іншими військовими, зокрема з танкістами із 13-го гвардійського танкового полку, вирушили з міста Грайворон Білгородської області в бік російсько-українського кордону. Близько 9-ї години ранку росіяни перетнули держкордон у Сумській області.

«Таким чином Шишимарін набув статус комбатанта», — зазначив прокурор Синюк.

Кілька днів росіяни рухалися територією України. В Сумській області неодноразово потрапляли під обстріли військових ЗСУ. 27-28 лютого вони сформували колону з п’яти одиниць техніки: БМП, Камаз, два бензовози та ще одна БМП з військовими. Цією колоною вони почали відступати до кордону.

Російські військові поїхали в напрямку смт. Чупахівка Охтирського району. 28 лютого колона рухалася вулицею Леніна, через міст річки Ташань, згодом виїхала на вулицю Лебединську та продовжувала рух до села Грінченкове. Саме там її розбили українські військові. Вони повністю знищили КАМАЗ та одну з БМП. Близько 15 російських військових залишилися без транспорту. Вони розділилися на кілька груп. В одну з них увійшов Шишимарін та ще четверо російських військових:

Старший лейтенант Олександр Калінін, 1995 р.н.

Прапорщик Микола Макєєв, 1993 р.н.

Солдат-контрактник Іван Мальтісов, 2001 р.н.

Купаков І.В. (деталі щодо нього невідомі)

Таким складом росіяни деякий час рухалися пішки, доки не зустріли цивільний автомобіль між Чупахівкою та Грінченковим. Російські військові обстріляли машину — вибили лобове скло та пробили колесо. Водій автомобіля зміг врятуватися.

Росіяни забрали машину. За кермо сів Макєєв. Праворуч від нього був Купаков. За водієм позаду сидів Шишимарін, а праворуч від нього Мальтісов. У багажнику, кришка якого була піднята, розмістився Калінін.

Росіяни розвернулися та поїхали назад у напрямку Чупахівки. На вулиці Лебединській вони побачили чоловіка Олександра Шеліпова, який повертався додому та говорив по телефону. Він був у цивільному одязі та відповідно без зброї.

За даними обвинувачення, Купаков наказав Шишимаріну вбити чоловіка, бо той, нібито, може передавати військовим ЗСУ дані про їх розташування. Шишимарін через вікно автомобіля вистрілив 3-4 рази в голову Шеліпову. Той помер на місці.

Фото: Артур Пріхно

Після цього усі п’ятеро військових рф поїхали в напрямку моста через річку, де зустріли ще один цивільний автомобіль. Пригрозивши водію, вони відібрали авто, та невдовзі потрапили в засідку, організовану місцевими мешканцями. Люди з гладкоствольними рушницями зустріли російських військових — зав’язався бій. Купраков у цьому бою загинув, а решта вимушені були втікати до місцевої свиноферми.

Там росіяни ховалися до ранку 1 березня, а тоді вирішили йти в село Камиші Охтирського району та здатися місцевим мешканцям.

Калінін, Макєєв та Мальтісов уже будучи військовополоненими, розповіли свої історії перебування на території України. Всі вони перегукуються між собою, однак жоден з них, крім Шишимаріна, не сказав про вбивство цивільного.

Зокрема, Іван Мальтісов розповів, чому колона взагалі вирушила в напрямку росії. Як виявилося, російські військові обстріляли своїх же, а поранених вирішили евакуювати.

«Ми стояли в лісі і наші підбили наших. Сапери поставили фішки-свістульки. Один зі срочників наступив. Танкісти туди провели залп, ранили мого командира взводу. З іншого підрозділу старшого лейтенанта убили і ще когось ранили. Командир полку наступного дня сказав збирати колону і їхати в росію — везти поранених. У нас було дві БМП, «медичка» і два бензовоза. Проїхали десь кілометрів 20-25 і нас підбили — першу БМП і медичку», — розповів Мальтісов.

Калінін же розповів, що був командиром роти забезпечення. За його словами, всього в його колоні на Сумщину вирушило близько ста машин. На питання, чи бачив він, як російські військові розстрілюють цивільних, відповів:

«Ми стояли два дні на дорозі там була стрільба лише вгору по безпілотникам. Коли проїжджали через якісь села, бачили, що машини горіли, але це була наша техніка. А те що будинки почали бомбити, це я дізнався уже в поліції», — сказав Калінін.

Микола Макєєв розповів, що здалися росіяни цивільним у селі Комиші.

«Я побачив на пагорбі скупчення людей. Я автомат за спину прибрав, підняв руки і ми здалися. Віддали зброю, екіпірування. Цивільні були без зброї, лише один дід потім підійшов з обрізом. Нас погодували, а потім приїхали військові», — сказав Макєєв.

На лаві ж підсудних нині один Вадим Шишимарін, який зізнався, що «вистріляв чергу в голову чоловіку». Шишимаріна судять за ст. 438 Кримінального кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни» – фактично єдиною статтею за воєнні злочини, яка є в українську кримінальному кодексі, при цьому, як вказують експерти, доволі розмитою.

Раніше справи за цією статтею щодо подій на сході України та в Криму з 2014 року вже передавалися в українські суди. За нею з початку збройного конфлікту в Україні винесено чотири вироки, лише один з яких — не заочний. Вадим Шишимарін — перший, кого судять за воєнний злочин під час повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Фото: Артур Пріхно

Зазначимо, що справу Шишимаріна доволі швидко передали до суду — з моменту затримання військового рф минуло трохи більше двох місяців. Суд своєю чергою також оперативно перейшов до розгляду справи по суті. Така оперативність раніше була великою рідкістю для української судової системи, розгляд справ щодо війни міг відкладатися роками, що не сприяло інтересу медіа та спостерігачів. Про це МІПЛ писала в аналітичному звіті «Право на правду». Сподіваємося, що нові практики Солом’янського суду змінять нарешті цю сумну традицію.

Перший процес над російським військовим після повномасштабного вторгнення рф викликав величезний резонанс — на засідання, за словами головуючого судді Сергія Агафонова, прийшли близько 150 представників медіа різних країн. Однак, зала судових засідань не могла вмістити всіх бажаючих висвітлювати процес.

«Аби забезпечити гласність судового процесу», суддя Агафонов оголосив перерву в засіданні та анонсував, що продовжиться воно вже в приміщенні Київського апеляційного суду, де є більші зали. Також процес транслюється на Youtube-каналі «Судової влади».

Сьогодні, 19 травня в процесі над Шишимаріним планують допитати потерпілу — дружину вбитого Олександра Шеліпова, а також свідків.

___________

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу [email protected].

 

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Ворожка, керівник СБУ та вербування мера Очакова: 85 справ щодо війни в анонсі від МІПЛ

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

10 Січня 2025

Війна і правосуддя
Перші засідання 2025 року: січневі анонси МІПЛ

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

6 Січня 2025

Війна і правосуддя
Аграрій із Куп’янська, який нібито торгував із Росією, каже про “погрози СБУ”. Репортаж із суду в Харкові про справу, яка триває два роки

Едуард Лебеденко з Куп`янська Харківської області. Він був директором приватного підприємства “Полесадсервіс”. Слідчі вважають, що під час окупації району він співпрацював із росіянами — отримав від них дозвіл на торгівлю та продавав продукцію в Росію. МІПЛ побувала на двох останніх засіданнях та розповідає про перебіг справи.

30 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Правозахисники встановили імена майже 1900 викрадених Росією українців і розповіли, як це зробили

У 2022 році Медійна ініціатива за права людини створила департамент документування міжнародних злочинів. Відтоді його співробітники системно фіксують випадки насильницьких зникнень, катувань, незаконного утримання та інші злочини Росії проти українців. Точна кількість затриманих цивільних невідома, МІПЛ же зафіксувала 1887 осіб, викрадених на окупованих територіях України. Ця цифра весь час змінюється.

10 Січня 2025

Війна і правосуддя
Ворожка, керівник СБУ та вербування мера Очакова: 85 справ щодо війни в анонсі від МІПЛ

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

10 Січня 2025

Адвокація
У роботі на ідентифікацію загиблих і зниклих безвісти військових та інших осіб понад 12 тисяч ДНК-експертиз — МВС

Завдяки ДНК-експертизі навіть найменші зразки тканин чи кісток можуть пролити світло на долю військового. Про те, як відбувається цей процес, ризики хибних висновки експертів і куди звертатися рідним зниклих безвісти, МІПЛ поговорила з Русланом Аббасовим, заступником директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

9 Січня 2025

Більше публікацій