Send Lette
Інші воєнні злочини

Катували в ізюмській залізничній лікарні. Атовець Валерій Фатєєв розповів про тортури росіян

Бригадирівка, маленьке селище Ізюмського району Харківської області, потрапило під окупацію на початку березня. Щойно російські військові зайшли в село, розмістили свою техніку у городах, а самі поселилися у покинутих будинках.

Як і на всіх окупованих територіях, окупаційна влада продовжувала полювання на учасників АТО і волонтерів. Журналісти МІПЛ поспілкувалися з Валерієм Фатєєвим, місцевим жителем Бригадирівки, який у 2014 році брав участь в АТО, а під час окупації рідного села займався волонтерством. На початку червня чоловіка забрали з власного дому і повезли в Ізюм, де два тижні катували. 

Росіяни два тижні базувалися у Бригадирівці. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Вивели, мов бандита 


Перші три місяці окупації до Валерія Фатєєва ніхто не приходив. Місцеві жителі, як могли, намагалися співіснувати з російськими військовими, які поселилися поруч. Світла, води та газу на той час у селі вже не було, як і зв’язку, тож про те, що відбувається в країні, ніхто не знав. Для того, щоб виїхати, потрібно було отримати дозвіл від окупаційної адміністрації.

Валерія Фатєєва затримали після спілкування росіян із місцевою колаборанткою. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

На початку червня, каже Валерій, у селі з’явилася місцева окупаційна влада, коли одна з місцевих жительок самообралася «старостою». 

Одного дня у село приїхали військові з Ізюма, шукали цю жінку. Після розмови з нею прийшли прямо до будинку Валерія. 

«Приїхало чотири чоловіки. Наручники на мене одягли і вивели, мов бандита, на вулицю. У дружини запитували про мої нагороди. Вона їм відповіла, що немає. Я сказав, що спалив їх», – розповідає Фатєєв. 

Валерія привезли до Ізюма. У приміщенні залізничної лікарні росіяни влаштували катівню, а полонених утримували в гаражах на території лікарні. 

«У гаражах нас тримали, а у приміщення лікарні водили на допити. Мішок на голові, очі зав’язані. Народу було багато. В одному гаражі нас було 16-17 людей. На цементі спали, в іншому гаражі – так само. Ще була одиночна камера, для жінок», – говорить Валерій.

Закинуте приміщення залізничної лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Чоловік розповідає, що в гаражі утримували різних людей. Наймолодшому хлопцю було 16 років, найстаршому – 73. 

«Сусіди здали, сказали, що він “свободівцем” був, – каже чоловік про найстаршого утримуваного. – В його домі знайшли прапор “Свободи”, забрали, сюди привезли, він тиждень із нами сидів. Його не катували, а потім вивели. Він у камері рушник забув, але росіяни сказали, що йому вже не потрібно, його ведуть на розстріл. Не знаю, що з ним сталося далі».

Катували струмом


Ізюмська залізнична лікарня – непримітне одноповерхове приміщення. Сама територія лікарні невелика. Три маленькі будівлі лікарні і гаражі позаду, закритий внутрішній двір, тому з вулиці не видно, що там відбувається.  

Валерій розповідає, що в росіян були найрізноманітніші засоби тортур, в основному – пристрої для катування струмом. «У них там якась така штука електрична була, кому на ноги кидали, комусь – на статеві органи, комусь – на вуха», – каже він.

Один з гаражів на території лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Людей здебільшого привозили з Ізюма та з села Бабенкове. Окрім Валерія, затримали ще одного колишнього атовця на ім’я Євген. 

«Його катували 3 години, били струмом. У нього руки повністю відмовили. Ми за ним доглядали, тому що самостійно їсти чи ходити в туалет він не міг», – каже Фатєєв. 

Додає, що згодом Євгена відпустили. Те саме, за його словами, стосувалося жінок. 

«Жінок на допити водили, так само як і чоловіків. Ми чули, як вони кричали. Одна з мішком на голові всю ніч біля охорони просиділа. Катували всіх, били по голові. Поки я там був, тільки діда не чіпали».

На допиті у Валерія запитували, чи він азовець, із ким служив, чи може назвати їхні імена.

Чоловік відповідав, що він – прикордонник, служив у 2014 році, жодних імен не пам’ятає. Натомість росіяни зазначили, що знають, як він радів збитому російському літаку неподалік. 

«Хтось із місцевих також здав, що я передавав координати, де їхня техніка стоїть», – додає чоловік. 

Фатєєв говорить, що здебільшого це були військові з Росії. Чоловік запам’ятав позивні двох із них – «Мангуст» та «Беркут». 

Зі слів місцевих, у росіян постійно відбувалася ротація. Серед них були як молоді військові, так і досвідчені. Бачили люди і військових не європейської зовнішності, яких вони називають бурятами.

У вересні, напередодні звільнення Харківщини, Генштаб повідомляв, що навколо Ізюма розташовані ті ж самі підрозділи російських військ, які вчиняли злочини в Бучі та Ірпені – 64-та окрема мотострілецька бригада з Хабаровського краю.

Правоохоронці ідентифікували десятьох із них. Їхню справу слухають в Ірпінському суді.

За 10 хвилин ви вільні


Люди в камері постійно змінювалися, пригадує Валерій Фатєєв. Когось забирали, на їхнє місце приводили нових. Після двох тижнів полону Валерія та ще трьох чоловіків вивели з гаража, накинули мішки на голову та завели в приміщення лікарні. 

Українські правоохоронці вже провели слідчі дії в лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

«Поставили до стінки, побили. Потім зав’язала руки, мішок зняли і замотали очі скотчем. Кинули до машини і сказали: “Їдемо на розстріл”. Привезли на розбиту заправку, завели до вбиральні, розв’язали руки, сказали: “За 10 хвилин ви – вільні», – каже Валерій. 

Так чоловік повернувся додому. Після цього до нього більше не приходили. Росіяни, що були у селі, втекли у навколишні села, після того, як українські збройні сили завдали удару по їхніх позиціях.  

Однак навколишні території продовжували перебувати під окупацією, тому виїхати з Бригадирівки можливості не було. 

Сліди перебування росіян на території лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Команда МІПЛ побували на території залізничної лікарні. Як і більшість будівель в  Ізюмі, вона постраждала від ракетних ударів. Українські правоохоронці уже провели там слідчі дії, територію розмінували. Залишилися лише поодинокі сліди тортур і присутності росіян: розірвані стяжки на землі біля гаражів, російська форма та пачки з-під цигарок.

За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Українського пілота Олександра Морозова тримають у СІЗО Лефортово. Його справу засекретили

Російські слідчі засекретили справу українського пілота малої авіації Олександра Морозова, якого затримали у Брянській області. Що відбувається у судовому процесі, невідомо навіть рідним обвинуваченого. Олександра утримують у СІЗО Лефортово у Москві. Його дружина розповідає, що в ув'язнені чоловіка били і катували.

11 Липня 2024

Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Більше публікацій