Інші воєнні злочини

Катували в ізюмській залізничній лікарні. Атовець Валерій Фатєєв розповів про тортури росіян

Бригадирівка, маленьке селище Ізюмського району Харківської області, потрапило під окупацію на початку березня. Щойно російські військові зайшли в село, розмістили свою техніку у городах, а самі поселилися у покинутих будинках.

Як і на всіх окупованих територіях, окупаційна влада продовжувала полювання на учасників АТО і волонтерів. Журналісти МІПЛ поспілкувалися з Валерієм Фатєєвим, місцевим жителем Бригадирівки, який у 2014 році брав участь в АТО, а під час окупації рідного села займався волонтерством. На початку червня чоловіка забрали з власного дому і повезли в Ізюм, де два тижні катували. 

Росіяни два тижні базувалися у Бригадирівці. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Вивели, мов бандита 


Перші три місяці окупації до Валерія Фатєєва ніхто не приходив. Місцеві жителі, як могли, намагалися співіснувати з російськими військовими, які поселилися поруч. Світла, води та газу на той час у селі вже не було, як і зв’язку, тож про те, що відбувається в країні, ніхто не знав. Для того, щоб виїхати, потрібно було отримати дозвіл від окупаційної адміністрації.

Валерія Фатєєва затримали після спілкування росіян із місцевою колаборанткою. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

На початку червня, каже Валерій, у селі з’явилася місцева окупаційна влада, коли одна з місцевих жительок самообралася «старостою». 

Одного дня у село приїхали військові з Ізюма, шукали цю жінку. Після розмови з нею прийшли прямо до будинку Валерія. 

«Приїхало чотири чоловіки. Наручники на мене одягли і вивели, мов бандита, на вулицю. У дружини запитували про мої нагороди. Вона їм відповіла, що немає. Я сказав, що спалив їх», – розповідає Фатєєв. 

Валерія привезли до Ізюма. У приміщенні залізничної лікарні росіяни влаштували катівню, а полонених утримували в гаражах на території лікарні. 

«У гаражах нас тримали, а у приміщення лікарні водили на допити. Мішок на голові, очі зав’язані. Народу було багато. В одному гаражі нас було 16-17 людей. На цементі спали, в іншому гаражі – так само. Ще була одиночна камера, для жінок», – говорить Валерій.

Закинуте приміщення залізничної лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Чоловік розповідає, що в гаражі утримували різних людей. Наймолодшому хлопцю було 16 років, найстаршому – 73. 

«Сусіди здали, сказали, що він “свободівцем” був, – каже чоловік про найстаршого утримуваного. – В його домі знайшли прапор “Свободи”, забрали, сюди привезли, він тиждень із нами сидів. Його не катували, а потім вивели. Він у камері рушник забув, але росіяни сказали, що йому вже не потрібно, його ведуть на розстріл. Не знаю, що з ним сталося далі».

Катували струмом


Ізюмська залізнична лікарня – непримітне одноповерхове приміщення. Сама територія лікарні невелика. Три маленькі будівлі лікарні і гаражі позаду, закритий внутрішній двір, тому з вулиці не видно, що там відбувається.  

Валерій розповідає, що в росіян були найрізноманітніші засоби тортур, в основному – пристрої для катування струмом. «У них там якась така штука електрична була, кому на ноги кидали, комусь – на статеві органи, комусь – на вуха», – каже він.

Один з гаражів на території лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Людей здебільшого привозили з Ізюма та з села Бабенкове. Окрім Валерія, затримали ще одного колишнього атовця на ім’я Євген. 

«Його катували 3 години, били струмом. У нього руки повністю відмовили. Ми за ним доглядали, тому що самостійно їсти чи ходити в туалет він не міг», – каже Фатєєв. 

Додає, що згодом Євгена відпустили. Те саме, за його словами, стосувалося жінок. 

«Жінок на допити водили, так само як і чоловіків. Ми чули, як вони кричали. Одна з мішком на голові всю ніч біля охорони просиділа. Катували всіх, били по голові. Поки я там був, тільки діда не чіпали».

На допиті у Валерія запитували, чи він азовець, із ким служив, чи може назвати їхні імена.

Чоловік відповідав, що він – прикордонник, служив у 2014 році, жодних імен не пам’ятає. Натомість росіяни зазначили, що знають, як він радів збитому російському літаку неподалік. 

«Хтось із місцевих також здав, що я передавав координати, де їхня техніка стоїть», – додає чоловік. 

Фатєєв говорить, що здебільшого це були військові з Росії. Чоловік запам’ятав позивні двох із них – «Мангуст» та «Беркут». 

Зі слів місцевих, у росіян постійно відбувалася ротація. Серед них були як молоді військові, так і досвідчені. Бачили люди і військових не європейської зовнішності, яких вони називають бурятами.

У вересні, напередодні звільнення Харківщини, Генштаб повідомляв, що навколо Ізюма розташовані ті ж самі підрозділи російських військ, які вчиняли злочини в Бучі та Ірпені – 64-та окрема мотострілецька бригада з Хабаровського краю.

Правоохоронці ідентифікували десятьох із них. Їхню справу слухають в Ірпінському суді.

За 10 хвилин ви вільні


Люди в камері постійно змінювалися, пригадує Валерій Фатєєв. Когось забирали, на їхнє місце приводили нових. Після двох тижнів полону Валерія та ще трьох чоловіків вивели з гаража, накинули мішки на голову та завели в приміщення лікарні. 

Українські правоохоронці вже провели слідчі дії в лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

«Поставили до стінки, побили. Потім зав’язала руки, мішок зняли і замотали очі скотчем. Кинули до машини і сказали: “Їдемо на розстріл”. Привезли на розбиту заправку, завели до вбиральні, розв’язали руки, сказали: “За 10 хвилин ви – вільні», – каже Валерій. 

Так чоловік повернувся додому. Після цього до нього більше не приходили. Росіяни, що були у селі, втекли у навколишні села, після того, як українські збройні сили завдали удару по їхніх позиціях.  

Однак навколишні території продовжували перебувати під окупацією, тому виїхати з Бригадирівки можливості не було. 

Сліди перебування росіян на території лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Команда МІПЛ побували на території залізничної лікарні. Як і більшість будівель в  Ізюмі, вона постраждала від ракетних ударів. Українські правоохоронці уже провели там слідчі дії, територію розмінували. Залишилися лише поодинокі сліди тортур і присутності росіян: розірвані стяжки на землі біля гаражів, російська форма та пачки з-під цигарок.

За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Щось занадто гордо пішла, давай гранату в спину кинемо”, — Людмила Никитенко про викрадення окупантами та депортацію із власного дому

Мешканку Запорізької області Людмилу Никитенко росіяни викрали із дому восени минулого року. Після побоїв та майже місяця […]

17 Травня 2023

Інші воєнні злочини
Армія, кохання, війна і зрада сусідів: як колишні атовці з-під Маріуполя опинилися в російському полоні

Понад рік на тимчасово окупованій території Донецької області росіяни утримують у заручниках колишніх атовців Артема Кобилівського і Дмитра Кацуру. До повномасштабного вторгнення Росії чоловіки не були знайомі, але їхні життєві шляхи виявилися дуже схожими

12 Травня 2023

Інші воєнні злочини
“Ми лежали на полі бою. Був страшенний мороз, мінус 14. Лежали на дітях — вони мовчали”, — Ганна Поповиченко про розстріл своєї автівки російськими військовими

Ганна Поповиченко втратила батька та найкращу подругу навесні 2022 року, коли всі  разом намагалися евакуюватися із Сєвєродонецька, […]

8 Травня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Жодних вил не було”: у справі російського льотчика Красноярцева, який бомбив Чернігів, спростували версію, ніби на нього кидались із вилами

У Чернігові, який минулого року піддавався бомбардуванням з російських літаків, нині судять одного з військових льотчиків РФ […]

26 Травня 2023

Квазіправова система
ТЕРМІНОВО: Росія обвинувачує українських дітей у диверсії — їм загрожує від 10 до 20 років ув’язнення

24 травня 2023 року Тігран Оганнісян та Микита Ханганов, обидва 2006 року народження, у тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області отримали обвинувачення від Слідчого комітету РФ у нібито підготовці диверсії на залізниці. Обвинуваченню передували кілька місяців знущань, затримання та катування.

25 Травня 2023

Військовополонені
Після полону: чи мають право колишні військовополонені звільнитися з військової служби

“Для кожного, хто повернувся з полону, найстрашніша перспектива вдруге потрапити в полон. А якщо нас знову повертають на службу в зону бойових дій — ця перспектива реальна”, — говорить колишній військовополонений Євген.

25 Травня 2023

Більше публікацій