Send Lette
Інші воєнні злочини

Катували в ізюмській залізничній лікарні. Атовець Валерій Фатєєв розповів про тортури росіян

Бригадирівка, маленьке селище Ізюмського району Харківської області, потрапило під окупацію на початку березня. Щойно російські військові зайшли в село, розмістили свою техніку у городах, а самі поселилися у покинутих будинках.

Як і на всіх окупованих територіях, окупаційна влада продовжувала полювання на учасників АТО і волонтерів. Журналісти МІПЛ поспілкувалися з Валерієм Фатєєвим, місцевим жителем Бригадирівки, який у 2014 році брав участь в АТО, а під час окупації рідного села займався волонтерством. На початку червня чоловіка забрали з власного дому і повезли в Ізюм, де два тижні катували. 

Росіяни два тижні базувалися у Бригадирівці. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Вивели, мов бандита 


Перші три місяці окупації до Валерія Фатєєва ніхто не приходив. Місцеві жителі, як могли, намагалися співіснувати з російськими військовими, які поселилися поруч. Світла, води та газу на той час у селі вже не було, як і зв’язку, тож про те, що відбувається в країні, ніхто не знав. Для того, щоб виїхати, потрібно було отримати дозвіл від окупаційної адміністрації.

Валерія Фатєєва затримали після спілкування росіян із місцевою колаборанткою. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

На початку червня, каже Валерій, у селі з’явилася місцева окупаційна влада, коли одна з місцевих жительок самообралася «старостою». 

Одного дня у село приїхали військові з Ізюма, шукали цю жінку. Після розмови з нею прийшли прямо до будинку Валерія. 

«Приїхало чотири чоловіки. Наручники на мене одягли і вивели, мов бандита, на вулицю. У дружини запитували про мої нагороди. Вона їм відповіла, що немає. Я сказав, що спалив їх», – розповідає Фатєєв. 

Валерія привезли до Ізюма. У приміщенні залізничної лікарні росіяни влаштували катівню, а полонених утримували в гаражах на території лікарні. 

«У гаражах нас тримали, а у приміщення лікарні водили на допити. Мішок на голові, очі зав’язані. Народу було багато. В одному гаражі нас було 16-17 людей. На цементі спали, в іншому гаражі – так само. Ще була одиночна камера, для жінок», – говорить Валерій.

Закинуте приміщення залізничної лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Чоловік розповідає, що в гаражі утримували різних людей. Наймолодшому хлопцю було 16 років, найстаршому – 73. 

«Сусіди здали, сказали, що він “свободівцем” був, – каже чоловік про найстаршого утримуваного. – В його домі знайшли прапор “Свободи”, забрали, сюди привезли, він тиждень із нами сидів. Його не катували, а потім вивели. Він у камері рушник забув, але росіяни сказали, що йому вже не потрібно, його ведуть на розстріл. Не знаю, що з ним сталося далі».

Катували струмом


Ізюмська залізнична лікарня – непримітне одноповерхове приміщення. Сама територія лікарні невелика. Три маленькі будівлі лікарні і гаражі позаду, закритий внутрішній двір, тому з вулиці не видно, що там відбувається.  

Валерій розповідає, що в росіян були найрізноманітніші засоби тортур, в основному – пристрої для катування струмом. «У них там якась така штука електрична була, кому на ноги кидали, комусь – на статеві органи, комусь – на вуха», – каже він.

Один з гаражів на території лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Людей здебільшого привозили з Ізюма та з села Бабенкове. Окрім Валерія, затримали ще одного колишнього атовця на ім’я Євген. 

«Його катували 3 години, били струмом. У нього руки повністю відмовили. Ми за ним доглядали, тому що самостійно їсти чи ходити в туалет він не міг», – каже Фатєєв. 

Додає, що згодом Євгена відпустили. Те саме, за його словами, стосувалося жінок. 

«Жінок на допити водили, так само як і чоловіків. Ми чули, як вони кричали. Одна з мішком на голові всю ніч біля охорони просиділа. Катували всіх, били по голові. Поки я там був, тільки діда не чіпали».

На допиті у Валерія запитували, чи він азовець, із ким служив, чи може назвати їхні імена.

Чоловік відповідав, що він – прикордонник, служив у 2014 році, жодних імен не пам’ятає. Натомість росіяни зазначили, що знають, як він радів збитому російському літаку неподалік. 

«Хтось із місцевих також здав, що я передавав координати, де їхня техніка стоїть», – додає чоловік. 

Фатєєв говорить, що здебільшого це були військові з Росії. Чоловік запам’ятав позивні двох із них – «Мангуст» та «Беркут». 

Зі слів місцевих, у росіян постійно відбувалася ротація. Серед них були як молоді військові, так і досвідчені. Бачили люди і військових не європейської зовнішності, яких вони називають бурятами.

У вересні, напередодні звільнення Харківщини, Генштаб повідомляв, що навколо Ізюма розташовані ті ж самі підрозділи російських військ, які вчиняли злочини в Бучі та Ірпені – 64-та окрема мотострілецька бригада з Хабаровського краю.

Правоохоронці ідентифікували десятьох із них. Їхню справу слухають в Ірпінському суді.

За 10 хвилин ви вільні


Люди в камері постійно змінювалися, пригадує Валерій Фатєєв. Когось забирали, на їхнє місце приводили нових. Після двох тижнів полону Валерія та ще трьох чоловіків вивели з гаража, накинули мішки на голову та завели в приміщення лікарні. 

Українські правоохоронці вже провели слідчі дії в лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

«Поставили до стінки, побили. Потім зав’язала руки, мішок зняли і замотали очі скотчем. Кинули до машини і сказали: “Їдемо на розстріл”. Привезли на розбиту заправку, завели до вбиральні, розв’язали руки, сказали: “За 10 хвилин ви – вільні», – каже Валерій. 

Так чоловік повернувся додому. Після цього до нього більше не приходили. Росіяни, що були у селі, втекли у навколишні села, після того, як українські збройні сили завдали удару по їхніх позиціях.  

Однак навколишні території продовжували перебувати під окупацією, тому виїхати з Бригадирівки можливості не було. 

Сліди перебування росіян на території лікарні. Фото: Віктор Ковальчук/МІПЛ

Команда МІПЛ побували на території залізничної лікарні. Як і більшість будівель в  Ізюмі, вона постраждала від ракетних ударів. Українські правоохоронці уже провели там слідчі дії, територію розмінували. Залишилися лише поодинокі сліди тортур і присутності росіян: розірвані стяжки на землі біля гаражів, російська форма та пачки з-під цигарок.

За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд виправдав Оголь, обвинувачену у державній зраді: ймовірно, це перший подібний вирок 

Через недоведення провини Ленінський районний суд Миколаєва виправдав Світлану Оголь, обвинувачену у держзраді. Про це повідомляє кореспондентка МІПЛ, яка була на засіданні. За даними моніторингу МІПЛ, це перший виправдувальний вирок за статтею про державну зраду з початку повномасштабної війни.

8 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше очно судять російського армійця за страту військовополоненого — репортаж із зали суду

У Запоріжжі розпочали судовий процес щодо Дмитра Курашова, російського військового. Його обвинуваченого у розстрілі Віталія Годнюка, українського військовополоненого. На початку цього року Курашова взяли у полон. Тож це перший випадок, коли обвинувачений у страті перебуває на лаві підсудних. Раніше суди розглядали такі справи лише заочно.  

7 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Один злочин — три держави. Чи поширюється юрисдикція МКС на злочини проти українців, які вчиняють у Росії чи Білорусі

Наприкінці жовтня 2024 року президент Зеленський підписав другий закон для імплементації Римського статуту. Завдяки цьому в Кримінальному кодексі України нарешті з'явилася стаття “злочини проти людяності”. Проте норми про кримінальну відповідальність не мають зворотної дії, тож розслідувати вчинені за попередні десять років війни злочини проти людяності українські правоохоронці не зможуть.

7 Листопада 2024

Більше публікацій