Send Lette
Адвокація

Коаліція «Україна. 5 ранку» проаналізувала діючі статті ККУ щодо колабораційної діяльності. Які існують проблеми та як їх вирішити

Журналісти Медійної ініціативи за права людини відстежують судові справи щодо збройного конфлікту і фіксують проблеми, які виникають під час розгляду певних категорій справ. Зокрема, вони стосуються нових складів злочинів, які з’явилися в українському законодавстві після повномасштабного вторгнення РФ. 

Суть у тому, що нині існують відразу кілька статей ККУ, положення яких перегукуються між собою: «колабораційна діяльність» (стаття 111-1 КК України); державна зрада (стаття 111 КК України), виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (ст. 436-2 КК України) та інші суміжні статті. 

Це створює нерозуміння як для учасників процесу, так і для мешканців окупованих територій, які не можуть чітко простежити, за які саме дії українським законодавством передбачена відповідальність. 

Наші партнери в Коаліції «Україна. П‘ята ранку» підготували аналітичну записку та рекомендації про те, як розв’язати цю проблему. Ось до яких висновків вони доходять:

  • відсутність критеріїв розмежування зазначених статей створює проблеми подвійної кваліфікації та порушує принцип правової визначеності;
  • покарання за дії, що можуть бути кваліфіковані за статтею 111-1 або суміжними статтями, є неспівмірним. В окремих випадках покарання занадто суворе, в інших — не виконує функцію виправлення та запобігання скоєнню особою нових кримінальних правопорушень.

Експерти наголошують, що оптимальним варіантом є виділення тих видів діяльності, які напряму заборонені та можуть кваліфікуватися за статтею 111-1. На їхню думку, це сприятиме недвозначності тлумачення і таке доповнення відповідає логіці кримінального законодавства.

Зазначимо, що нині в Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів, щодо уточнення заборонених видів та способів діяльності. Найбільш ефективним в контексті розмежування експерти Коаліції «Україна. П‘ята ранку» називають законопроєкт 7570 і запропонований в ньому спосіб сформулювати відмінні ознаки складу злочину. 

Зокрема, експерти вважають доцільним виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України зі статті 111-1 КК України та виключити статтю 111-2 КК України, щоб усунути множення статей Кримінального кодексу, що містять ті ж склади злочинів при встановленні за них різних санкцій.

Почитати звіт українською – http://surl.li/eenxu; англійською – http://surl.li/eenya

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Адвокація
У Гаазі відбулася дискусія про російські репарації за зниклих безвісти в Україні. Ось чотири важливі тези

Репарації — зобовʼязання держави, яка порушила норми міжнародного права, відшкодувати завдану втрату чи шкоду. Це важливий елемент відновлення справедливості для жертв збройних конфліктів і запобіжник повторення злочинів у майбутньому. Про це йшлося під час експертної дискусії у Гаазі, на якій обговорили правові та інституційні рішення репарацій за зниклих безвісти в Україні.

10 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Суд над росіянками, які викрали херсонських дітей у Москву — та ще 90 справ в українських судах

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

11 Квітня 2025

Більше публікацій