Send Lette
Адвокація

Коаліція “Україна. П’ята ранку”: Час ратифікувати Римський Статут

Коаліція “Україна. П’ята ранку” вітає крок Володимира Зеленського на шляху поглиблення співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Вважаємо, що офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Гааги 4 травня 2023 року, зокрема до  Міжнародного кримінального суду (МКС), є свідченням безумовної відданості нашої держави принципам правосуддя та невідворотності покарання за найтяжчі міжнародні злочини та захисту інтересів постраждалих від війни, спричиненої агресією Російської Федерації. 

Попри всі міфи та сумніви, що останніми роками ширилися навколо МКС, і попри намагання російської пропаганди нівелювати в інформаційному просторі роль цієї інституції для міжнародного правопорядку, відкриття розслідування по ситуації в Україні через тиждень з моменту вторгнення, а вже через рік видача ордерів на арешт президента РФ Владіміра Путіна і уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової, дієво демонструють, що МКС був і залишається ключовим органом у забезпеченні правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини вищого керівництва будь-якої держави.

Втім, за дев’ять років триваючого збройного конфлікту парламент України не ратифікував Римський Статут МКС попри численні заяви про відданість принципам верховенства права і міжнародного права. 

Юрисдикція МКС розповсюджується на територію України з 2015 року внаслідок двох декларацій, поданих Верховною Радою України відповідно до статті 12 (3) Римського Статуту. І хоча між ратифікацією РС та деклараціями немає суттєвої різниці з точки зору зобов’язань держави щодо розслідувань та співпраці або мандату МКС, різниця полягає в правах участі, які отримує держава після ратифікації. 

Зокрема, лише після ратифікації Римського Статуту Україна отримає право номінувати власних громадян для участі у виборах прокурора МКС, голови канцелярії, суддів, брати участь у розробці резолюцій, спрямованих на розвиток та посилення роботи МКС, та голосувати під час Асамблеї країн – учасниць Римського Статуту, збирати робочі групи з напрацювань змін до РС, зокрема щодо злочину агресії, отримувати технічну допомогу для посилення національної спроможності від інших країн – учасниць Асамблеї, брати участь в робочих групах з реформування, розвитку та укріплення МКС як інституції.

Наразі Україна залишається місцем вчинення масових воєнних злочинів, але до ратифікації Римського Статуту наша держава не набуває прав повноцінної учасниці МКС дієвого механізму притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини. 

Важливо, що ратифікація Римського Статуту МКС — це зобов’язання України, закріплене в Угоді про Асоціацію з ЄС. Тож  якщо Україна дійсно має намір стати членом Європейського Союзу, ратифікація Римського Статуту є неминучим кроком.

Широке коло українських громадських організацій у Спільних керівних принципах щодо відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в Україні, підкреслює, що  прийняття Римського Статуту та створення МКС стало цивілізаційним проривом і що всі подальші дії щодо забезпечення відповідальності за міжнародні злочини в ході війни Росії проти України мають розвивати та посилювати систему міжнародного кримінального правосуддя, в основі якої є Римський Статут та МКС.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” закликає Президента України ініціювати перед Верховної Радою України процес ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. 

Президент Зеленський під час прес-конференції заявив, що свобода і правосуддя є універсальними цінностями. Ратифікація Україною Римського Статуту МКС продемонструє щирий намір стати на бік постраждалих і на бік народу України, який вже десятий рік поспіль бореться за ці самі універсальні цінності свободу і правосуддя.  

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Верховна Рада ухвалила закон про виплату 15 мільйонів гривень родинам загиблих в полоні військових

Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт №13168, який гарантує одноразову виплату у розмірі 15 млн грн родинам військовослужбовців, загиблих у полоні — незалежно від причини смерті. Для набрання чинності закон має підписати президент України.

16 Липня 2025

Адвокація
Україна має підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції МКС щодо злочину агресії – заява правозахисників

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

4 Липня 2025

Адвокація
Підтримка родин полонених і фіксація наслідків катувань. У Києві міркують про підтримку постраждалих від дій РФ

26 червня у світі відзначають Міжнародний день на підтримку жертв катувань. За ініціативи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Києві в цей день відбулась панельна дискусія, участь у якій взяли спільноти родин військовополонених, громадські організації та представники держорганів.

26 Червня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Розслідування
Війна все спише: військові звинувачують командира Юрчука у зловживаннях

Цього тексту, ймовірно, не було би, якби в Україні повноцінно працювали правоохоронні органи і особливо суди. Якби права військовослужбовців мали дієві механізми захисту. Якби те, що відбувається у збройних силах, було більш прозорим і зрозумілим принаймні для тих, кого це безпосередньо стосуються.

30 Липня 2025

Війна і правосуддя
Депортації, обстріли й “суди” як репресивний апарат: що показали червневі вироки за воєнні злочини

У червні українські суди винесли три вироки у справах про воєнні злочини, вчинені на тимчасово окупованих територіях — у Криму та на Херсонщині. Йдеться про депортацію, переміщення засуджених до Росії та обстріл цивільних з дрона. Разом із Андрієм Яковлєвим, експертом МІПЛ з міжнародного гуманітарного права, ми проаналізували ці рішення. Пояснюємо, які проблеми кваліфікації, доведення вини та дотримання прав сторін залишаються актуальними.

28 Липня 2025

Військовополонені
В Україні почали ховати військовополонених, які загинули в авіатрощі літака ІЛ-76 над Бєлгородом 

У Львові попрощалися з дванадцятьма українськими захисниками. Всі вони воювали у складі 24-ї окремої механізованої бригади, виконували бойові завдання і потрапили у російській полон, з якого не повернулися додому живими.

25 Липня 2025

Більше публікацій