Send Lette
Адвокація

Коаліція “Україна. П’ята ранку”: Час ратифікувати Римський Статут

Коаліція “Україна. П’ята ранку” вітає крок Володимира Зеленського на шляху поглиблення співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Вважаємо, що офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Гааги 4 травня 2023 року, зокрема до  Міжнародного кримінального суду (МКС), є свідченням безумовної відданості нашої держави принципам правосуддя та невідворотності покарання за найтяжчі міжнародні злочини та захисту інтересів постраждалих від війни, спричиненої агресією Російської Федерації. 

Попри всі міфи та сумніви, що останніми роками ширилися навколо МКС, і попри намагання російської пропаганди нівелювати в інформаційному просторі роль цієї інституції для міжнародного правопорядку, відкриття розслідування по ситуації в Україні через тиждень з моменту вторгнення, а вже через рік видача ордерів на арешт президента РФ Владіміра Путіна і уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової, дієво демонструють, що МКС був і залишається ключовим органом у забезпеченні правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини вищого керівництва будь-якої держави.

Втім, за дев’ять років триваючого збройного конфлікту парламент України не ратифікував Римський Статут МКС попри численні заяви про відданість принципам верховенства права і міжнародного права. 

Юрисдикція МКС розповсюджується на територію України з 2015 року внаслідок двох декларацій, поданих Верховною Радою України відповідно до статті 12 (3) Римського Статуту. І хоча між ратифікацією РС та деклараціями немає суттєвої різниці з точки зору зобов’язань держави щодо розслідувань та співпраці або мандату МКС, різниця полягає в правах участі, які отримує держава після ратифікації. 

Зокрема, лише після ратифікації Римського Статуту Україна отримає право номінувати власних громадян для участі у виборах прокурора МКС, голови канцелярії, суддів, брати участь у розробці резолюцій, спрямованих на розвиток та посилення роботи МКС, та голосувати під час Асамблеї країн – учасниць Римського Статуту, збирати робочі групи з напрацювань змін до РС, зокрема щодо злочину агресії, отримувати технічну допомогу для посилення національної спроможності від інших країн – учасниць Асамблеї, брати участь в робочих групах з реформування, розвитку та укріплення МКС як інституції.

Наразі Україна залишається місцем вчинення масових воєнних злочинів, але до ратифікації Римського Статуту наша держава не набуває прав повноцінної учасниці МКС дієвого механізму притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини. 

Важливо, що ратифікація Римського Статуту МКС — це зобов’язання України, закріплене в Угоді про Асоціацію з ЄС. Тож  якщо Україна дійсно має намір стати членом Європейського Союзу, ратифікація Римського Статуту є неминучим кроком.

Широке коло українських громадських організацій у Спільних керівних принципах щодо відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в Україні, підкреслює, що  прийняття Римського Статуту та створення МКС стало цивілізаційним проривом і що всі подальші дії щодо забезпечення відповідальності за міжнародні злочини в ході війни Росії проти України мають розвивати та посилювати систему міжнародного кримінального правосуддя, в основі якої є Римський Статут та МКС.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” закликає Президента України ініціювати перед Верховної Радою України процес ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. 

Президент Зеленський під час прес-конференції заявив, що свобода і правосуддя є універсальними цінностями. Ратифікація Україною Римського Статуту МКС продемонструє щирий намір стати на бік постраждалих і на бік народу України, який вже десятий рік поспіль бореться за ці самі універсальні цінності свободу і правосуддя.  

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
У Будапешті відкрилася виставка про українських цивільних, незаконно утримуваних Росією

У столиці Угорщини відкрилася виставка “Цивільні в неволі: Історії незаконних затримань”, організована Медійною ініціативою за права людини (МІПЛ) у партнерстві з Державним самоврядуванням українців в Угорщині (ДСУУ). Вона присвячена одній з маловідомих гуманітарних проблем російської війни проти України — насильницьким зникненням та незаконному утриманню в тюрьмах РФ українських цивільних з окупованих територій. 

28 Березня 2025

Адвокація
Британський музикант випустив трек, основою якого стала історія полону Максима Буткевича

Call Me Maks (“Називай мене Макс”) — це перший реліз рамках кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення тисяч українських військовополонених та цивільних, які перебувають у російській неволі.

28 Березня 2025

Адвокація
100 тисяч за поранення: як військовому отримати додаткові виплати

Додаткова винагорода — це виплата, яка є доповненням до основного грошового забезпечення військовослужбовця. Зокрема, на винагороду у розмірі 100 тисяч гривень можуть розраховувати військові, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане з захистом батьківщини. Однак є випадки, коли виплату не нараховують, а деякі поранені захисники навіть не знають про таку можливість. Розповідаємо, чому можуть не виплачувати кошти, які документи необхідно подати, аби оформити виплату, та від чого залежить її розмір. 

25 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
ФСБ за спинами зрадників: як росіяни окуповували Голу Пристань

Упродовж всього 2022 року росіяни намагалися збудувати на окупованій Херсонщині власні органи влади, і головне — репресивний апарат із місцевих колаборантів. Вони мали б працювати під наглядом ФСБ, яку підсилювали передусім зрадниками із Криму, окупованих частин Донеччини і Луганщини, бійцями “Беркуту”, що втекли після Майдану, колишніми українськими топпосадовцями.

1 Квітня 2025

Аналітика
На 300% зросли терміни ув’язнення: Росія засуджує українців жорстокіше, ніж до повномасштабної війни  

31 березня в інформаційному агентстві “Укрінформ” представили дослідження про політику судового переслідування українських цивільних та військовополонених Росією, яке має ознаки воєнних злочинів та злочину проти людяності. Авторами дослідження стали Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), онлайн видання “Ґрати” та ГО “Кримський процес”.

31 Березня 2025

Аналітика
Російські суди переслідують українських військових як терористів — аналітика

Медійна ініціатива за права людини презентувала аналітику про те, як судова система Росії переслідує полонених українців. Документ ґрунтується на дослідженні понад 30 справ, які Росія порушила проти українських військових. Головний висновок полягає у тому, що кримінальне переслідування військовополонених — це широкомасштабна і системна урядова політика РФ.

31 Березня 2025

Більше публікацій