Send Lette
Адвокація

Коаліція “Україна. П’ята ранку”: Час ратифікувати Римський Статут

Коаліція “Україна. П’ята ранку” вітає крок Володимира Зеленського на шляху поглиблення співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Вважаємо, що офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Гааги 4 травня 2023 року, зокрема до  Міжнародного кримінального суду (МКС), є свідченням безумовної відданості нашої держави принципам правосуддя та невідворотності покарання за найтяжчі міжнародні злочини та захисту інтересів постраждалих від війни, спричиненої агресією Російської Федерації. 

Попри всі міфи та сумніви, що останніми роками ширилися навколо МКС, і попри намагання російської пропаганди нівелювати в інформаційному просторі роль цієї інституції для міжнародного правопорядку, відкриття розслідування по ситуації в Україні через тиждень з моменту вторгнення, а вже через рік видача ордерів на арешт президента РФ Владіміра Путіна і уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової, дієво демонструють, що МКС був і залишається ключовим органом у забезпеченні правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини вищого керівництва будь-якої держави.

Втім, за дев’ять років триваючого збройного конфлікту парламент України не ратифікував Римський Статут МКС попри численні заяви про відданість принципам верховенства права і міжнародного права. 

Юрисдикція МКС розповсюджується на територію України з 2015 року внаслідок двох декларацій, поданих Верховною Радою України відповідно до статті 12 (3) Римського Статуту. І хоча між ратифікацією РС та деклараціями немає суттєвої різниці з точки зору зобов’язань держави щодо розслідувань та співпраці або мандату МКС, різниця полягає в правах участі, які отримує держава після ратифікації. 

Зокрема, лише після ратифікації Римського Статуту Україна отримає право номінувати власних громадян для участі у виборах прокурора МКС, голови канцелярії, суддів, брати участь у розробці резолюцій, спрямованих на розвиток та посилення роботи МКС, та голосувати під час Асамблеї країн – учасниць Римського Статуту, збирати робочі групи з напрацювань змін до РС, зокрема щодо злочину агресії, отримувати технічну допомогу для посилення національної спроможності від інших країн – учасниць Асамблеї, брати участь в робочих групах з реформування, розвитку та укріплення МКС як інституції.

Наразі Україна залишається місцем вчинення масових воєнних злочинів, але до ратифікації Римського Статуту наша держава не набуває прав повноцінної учасниці МКС дієвого механізму притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини. 

Важливо, що ратифікація Римського Статуту МКС — це зобов’язання України, закріплене в Угоді про Асоціацію з ЄС. Тож  якщо Україна дійсно має намір стати членом Європейського Союзу, ратифікація Римського Статуту є неминучим кроком.

Широке коло українських громадських організацій у Спільних керівних принципах щодо відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в Україні, підкреслює, що  прийняття Римського Статуту та створення МКС стало цивілізаційним проривом і що всі подальші дії щодо забезпечення відповідальності за міжнародні злочини в ході війни Росії проти України мають розвивати та посилювати систему міжнародного кримінального правосуддя, в основі якої є Римський Статут та МКС.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” закликає Президента України ініціювати перед Верховної Радою України процес ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. 

Президент Зеленський під час прес-конференції заявив, що свобода і правосуддя є універсальними цінностями. Ратифікація Україною Римського Статуту МКС продемонструє щирий намір стати на бік постраждалих і на бік народу України, який вже десятий рік поспіль бореться за ці самі універсальні цінності свободу і правосуддя.  

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Адвокація
Держава має визначити єдиний орган, куди звертатися українцям, якщо їхнього цивільного родича викрала і утримує Росія, — правозахисники

Держава не має “єдиного вікна”, куди родини цивільних українців, яких незаконно утримує РФ, можуть першочергово звернутися по допомогу. Система органів, які займаються цим питанням, дуже широка — наразі таких органів більше десяти. Крім того, реєстри обліку зниклих цивільних українців у цих органів різні та не мають єдиної кількості утримуваних людей.

25 Липня 2024

Адвокація
Потрібен режим тиші. Як тривають пошуки 16 зниклих моряків з катерів “Слов’янськ” та “Станіслав”

Навесні 2022 року через російські ракетні удари у Чорному морі затонули два українські військові катери — “Словʼянськ” і “Станіслав”. Частину моряків врятували. Однак доля ще 16-ти залишається невідомою.

24 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій