Адвокація

Коаліція “Україна. П’ята ранку”: Час ратифікувати Римський Статут

Коаліція “Україна. П’ята ранку” вітає крок Володимира Зеленського на шляху поглиблення співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Вважаємо, що офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Гааги 4 травня 2023 року, зокрема до  Міжнародного кримінального суду (МКС), є свідченням безумовної відданості нашої держави принципам правосуддя та невідворотності покарання за найтяжчі міжнародні злочини та захисту інтересів постраждалих від війни, спричиненої агресією Російської Федерації. 

Попри всі міфи та сумніви, що останніми роками ширилися навколо МКС, і попри намагання російської пропаганди нівелювати в інформаційному просторі роль цієї інституції для міжнародного правопорядку, відкриття розслідування по ситуації в Україні через тиждень з моменту вторгнення, а вже через рік видача ордерів на арешт президента РФ Владіміра Путіна і уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової, дієво демонструють, що МКС був і залишається ключовим органом у забезпеченні правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини вищого керівництва будь-якої держави.

Втім, за дев’ять років триваючого збройного конфлікту парламент України не ратифікував Римський Статут МКС попри численні заяви про відданість принципам верховенства права і міжнародного права. 

Юрисдикція МКС розповсюджується на територію України з 2015 року внаслідок двох декларацій, поданих Верховною Радою України відповідно до статті 12 (3) Римського Статуту. І хоча між ратифікацією РС та деклараціями немає суттєвої різниці з точки зору зобов’язань держави щодо розслідувань та співпраці або мандату МКС, різниця полягає в правах участі, які отримує держава після ратифікації. 

Зокрема, лише після ратифікації Римського Статуту Україна отримає право номінувати власних громадян для участі у виборах прокурора МКС, голови канцелярії, суддів, брати участь у розробці резолюцій, спрямованих на розвиток та посилення роботи МКС, та голосувати під час Асамблеї країн – учасниць Римського Статуту, збирати робочі групи з напрацювань змін до РС, зокрема щодо злочину агресії, отримувати технічну допомогу для посилення національної спроможності від інших країн – учасниць Асамблеї, брати участь в робочих групах з реформування, розвитку та укріплення МКС як інституції.

Наразі Україна залишається місцем вчинення масових воєнних злочинів, але до ратифікації Римського Статуту наша держава не набуває прав повноцінної учасниці МКС дієвого механізму притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини. 

Важливо, що ратифікація Римського Статуту МКС — це зобов’язання України, закріплене в Угоді про Асоціацію з ЄС. Тож  якщо Україна дійсно має намір стати членом Європейського Союзу, ратифікація Римського Статуту є неминучим кроком.

Широке коло українських громадських організацій у Спільних керівних принципах щодо відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в Україні, підкреслює, що  прийняття Римського Статуту та створення МКС стало цивілізаційним проривом і що всі подальші дії щодо забезпечення відповідальності за міжнародні злочини в ході війни Росії проти України мають розвивати та посилювати систему міжнародного кримінального правосуддя, в основі якої є Римський Статут та МКС.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” закликає Президента України ініціювати перед Верховної Радою України процес ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. 

Президент Зеленський під час прес-конференції заявив, що свобода і правосуддя є універсальними цінностями. Ратифікація Україною Римського Статуту МКС продемонструє щирий намір стати на бік постраждалих і на бік народу України, який вже десятий рік поспіль бореться за ці самі універсальні цінності свободу і правосуддя.  

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Заручники Росії: МІПЛ презентувала першу аналітику на основі задокументованих в системі iDoc воєнних злочинів РФ

Презентація аналітики “Безпідставні арешти та утримання цивільних заручників на північних територіях України. Аналіз задокументованих свідчень” відбулася в Осло. Співорганізаторами заходу стали МIПЛ і Норвезький Гельсінський Комітет.

21 Вересня 2023

Адвокація
“Україна готова забирати всіх, але Росія не готова віддавати”. МІПЛ бере участь у Міжнародному конгресі у Вільнюсі

Виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко бере участь у Міжнародному конгресі "Переосмислення України та Європи: Нові виклики для істориків". Конгрес відбувається у Вільнюсі. До нього долучилися понад 100 істориків та експертів із різних країн.

15 Вересня 2023

Адвокація
Росія ігнорує закиди ООН щодо катувань українських цивільних та військовополонених

Спецдоповідачка ООН з питань катувань Еліс Джил Едвардс заявляє, що Російська Федерація ігнорує документ, у якому зафіксовано факти катувань українців російськими військовими. Про це Едвардс повідомила на своїй сторінці в Twitter.

17 Серпня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Інші воєнні злочини
На Генасамблеї ООН нагадали про вбивство 16-річного Тіграна Оганнісяна

Під час виступу в рамках Генасамблеї ООН Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що просто перед вильотом до Сполучених Штатів мав розмову з матір’ю загиблого підлітка Тіграна Оганнісяна

22 Вересня 2023

Аналітика
Заручники Росії: МІПЛ презентувала першу аналітику на основі задокументованих в системі iDoc воєнних злочинів РФ

Презентація аналітики “Безпідставні арешти та утримання цивільних заручників на північних територіях України. Аналіз задокументованих свідчень” відбулася в Осло. Співорганізаторами заходу стали МIПЛ і Норвезький Гельсінський Комітет.

21 Вересня 2023

Війна і правосуддя
“Чи може вона зрадити?” У справі Світлани Оголь допитали перших свідків

У Миколаєві судять Світлану Оголь. Жінку обвинувачують у тому, що вона здала окупантам колишнього атовця Сергія Кучерешка і ніби як зрадила Україну. МІПЛ побувала на судовому засіданні, де допитали перших свідків.

18 Вересня 2023

Більше публікацій