Send Lette
Адвокація

Коаліція “Україна. П’ята ранку”: Час ратифікувати Римський Статут

Коаліція “Україна. П’ята ранку” вітає крок Володимира Зеленського на шляху поглиблення співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Вважаємо, що офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Гааги 4 травня 2023 року, зокрема до  Міжнародного кримінального суду (МКС), є свідченням безумовної відданості нашої держави принципам правосуддя та невідворотності покарання за найтяжчі міжнародні злочини та захисту інтересів постраждалих від війни, спричиненої агресією Російської Федерації. 

Попри всі міфи та сумніви, що останніми роками ширилися навколо МКС, і попри намагання російської пропаганди нівелювати в інформаційному просторі роль цієї інституції для міжнародного правопорядку, відкриття розслідування по ситуації в Україні через тиждень з моменту вторгнення, а вже через рік видача ордерів на арешт президента РФ Владіміра Путіна і уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової, дієво демонструють, що МКС був і залишається ключовим органом у забезпеченні правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини вищого керівництва будь-якої держави.

Втім, за дев’ять років триваючого збройного конфлікту парламент України не ратифікував Римський Статут МКС попри численні заяви про відданість принципам верховенства права і міжнародного права. 

Юрисдикція МКС розповсюджується на територію України з 2015 року внаслідок двох декларацій, поданих Верховною Радою України відповідно до статті 12 (3) Римського Статуту. І хоча між ратифікацією РС та деклараціями немає суттєвої різниці з точки зору зобов’язань держави щодо розслідувань та співпраці або мандату МКС, різниця полягає в правах участі, які отримує держава після ратифікації. 

Зокрема, лише після ратифікації Римського Статуту Україна отримає право номінувати власних громадян для участі у виборах прокурора МКС, голови канцелярії, суддів, брати участь у розробці резолюцій, спрямованих на розвиток та посилення роботи МКС, та голосувати під час Асамблеї країн – учасниць Римського Статуту, збирати робочі групи з напрацювань змін до РС, зокрема щодо злочину агресії, отримувати технічну допомогу для посилення національної спроможності від інших країн – учасниць Асамблеї, брати участь в робочих групах з реформування, розвитку та укріплення МКС як інституції.

Наразі Україна залишається місцем вчинення масових воєнних злочинів, але до ратифікації Римського Статуту наша держава не набуває прав повноцінної учасниці МКС дієвого механізму притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини. 

Важливо, що ратифікація Римського Статуту МКС — це зобов’язання України, закріплене в Угоді про Асоціацію з ЄС. Тож  якщо Україна дійсно має намір стати членом Європейського Союзу, ратифікація Римського Статуту є неминучим кроком.

Широке коло українських громадських організацій у Спільних керівних принципах щодо відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в Україні, підкреслює, що  прийняття Римського Статуту та створення МКС стало цивілізаційним проривом і що всі подальші дії щодо забезпечення відповідальності за міжнародні злочини в ході війни Росії проти України мають розвивати та посилювати систему міжнародного кримінального правосуддя, в основі якої є Римський Статут та МКС.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” закликає Президента України ініціювати перед Верховної Радою України процес ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. 

Президент Зеленський під час прес-конференції заявив, що свобода і правосуддя є універсальними цінностями. Ратифікація Україною Римського Статуту МКС продемонструє щирий намір стати на бік постраждалих і на бік народу України, який вже десятий рік поспіль бореться за ці самі універсальні цінності свободу і правосуддя.  

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
В ООН фіксують ієрархію в системі російських служб, які катують українців: чому це важливо 

Міжнародна незалежна комісія ООН з розслідування порушень в Україні оприлюднила черговий звіт, у якому містяться важливі висновки щодо злочинів Росії в Україні. Частина з них ґрунтується на фактах, про які заявляє МІПЛ, ОМСТ і ZMINA.

18 Березня 2024

Адвокація
Переслідування Росією цивільних українців треба кваліфікувати як злочин проти людяності

Медійна ініціатива за права людини разом із ОМСТ і Центром прав людини ZMINA, які входять у Коаліцію “Україна. Пʼята ранку”, а також із партнерською організацією Physicians for Human Rights взяли участь у спеціальному заході Human Rights Watch під час 55 сесії Ради ООН з прав людини в Женеві. 

12 Березня 2024

Адвокація
“Запуск Московського механізму щодо затримання Росією цивільних українців — один із перших етапів плану їхнього звільнення”, — Ольга Решетилова 

У Медіацентрі Україна — Укрінформ відбувся брифінг “Московський механізм ОБСЄ щодо свавільного позбавлення свободи цивільних українців Російською Федерацією. Навіщо його запустили і що це дасть?”, який МІПЛ організувала за участі Центру прав людини ZMINA та Коаліції “Україна. Пʼята ранку”.

4 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Морський піхотинець з 501 батальйону. Історія Олексія Шевченка, якому в полоні відмовляють у медичній допомозі

Олексій Шевченко — бойовий медик 501 окремого батальйону морської піхоти. Четвертого квітня 2022 року, перебуваючи в Маріуполі на заводі ім. Ілліча, потрапив у полон. МІПЛ поспілкувалася з його сестрою Катериною, яка бореться за звільнення брата. Олексій, каже, хворіє на астму, але належної медичної допомоги в полоні не отримує.

29 Березня 2024

Військовополонені
Військовий зник на полі бою. Ось 10 кроків, які варто зробити, аби розпочати пошук армійця 

В умовах бойових дій часом трапляється так, що військовослужбовець зникає безвісти. Для старту пошуку родинам необхідно дотримуватися чіткого алгоритму дій. Пропонуємо 10 ключових кроків.

28 Березня 2024

Війна і правосуддя
Вироки лютого: катування на Херсонщині, обстріл Тростянецької лікарні та пограбування на Чернігівщині

МІПЛ продовжує відстежувати вироки щодо воєнних злочинів та аналізувати з експертами їхні особливості і правову якість. Упродовж лютого у реєстрі судових рішень з’явилося ще три вироки за статтею 438 КК України щодо порушень законів і звичаїв ведення війни. Усі судові процеси були заочними

26 Березня 2024

Більше публікацій