Коаліція “Україна. П’ята ранку” щодо заяви Amnesty International про застосування бойових тактик, що ставлять під загрозу цивільних
4 серпня 2022 року штаб-квартира Amnesty International (АІ) оприлюднила пресреліз, який буцімто презентує результати звіту (моніторингу), що провела міжнародна команда дослідників цієї організації. Утім, повний текст звіту так і не було опубліковано. Деякі з висновків, зазначені в пресрелізі, збігаються з даними, які АІ вже публікувала у своєму попередньому звіті від 13 червня “Anyone can die at any time”: Indiscriminate attacks by Russian forces in Kharkiv”. Дані, на основі яких було написано дослідження та на які посилається реліз, збирали ще у квітні та травні 2022 року.
Коаліція “Україна. П’ята ранку” від початку широкомасштабної агресії РФ на території України документує воєнні злочини для подальшої оцінки змісту наказів, військової субординації, наявності чи відсутності військових цілей під час здійснення атак. Ці дані мають стати підґрунтям належного правосуддя та справедливості.
Коаліція підкреслює важливість документування всіх можливих порушень міжнародного гуманітарного права (МГП) під час російської збройної агресії в Україні. У тому числі це стосується роботи міжнародних команд дослідників. Водночас наголошуємо на тому, що таке документування має відбуватись не тільки відповідно до стандартів МГП, але й із розумінням контексту.
Норми МГП – це не теоретизований чи філософський концепт. Вони є інструментом, який забезпечує захист як цивільних осіб, так і військових. Тому будь-яка оцінка застосування норм міжнародного гуманітарного права, особливо у випадках відсутності прямих заборон атак, повинна проводитися із застосуванням принципу воєнної необхідності. Це фактично не було враховано при проведенні дослідження Amnesty International.
В основі опублікованого АІ пресрелізу та інформаційної кампанії, яку почала провадити штаб-квартира організації, містяться лише дані зі старого звіту і жодних нових фактів чи аналітики, які би підкріплювали оприлюднені закиди. Такий підхід до поводження з інформацією можна лише засуджувати. Це не тільки шкодить адекватному сприйняттю характеру подій, що відбуваються в Україні, але також спотворює розуміння стандартів прав людини та принципів МГП.
Ключові зауваження Коаліції “Україна. П’ята ранку”:
1) Документування та представлення доказів воєнних злочинів, особливо у збройному конфлікті, який триває, потребує виваженого та обґрунтованого викладу. Обов’язково має бути врахований контекст, пропорційність викладу інформації про сторони конфлікту. Заявлені тези мають бути підкріплені доказами не лише у вигляді фрагментів інтерв’ю, а й додатковими деталями та контекстом подій. Наприклад, чи були наявні наміри використати цивільне населення та об’єкти саме у вигляді захисту від атак? Чи було знехтувано принципом військової необхідності і командування свідомо проігнорувало можливості ефективно протидіяти атакам з інших локацій, де б не було цивільних об’єктів та людей, без втрати бойової спроможності? На жаль, у представленому пресрелізі ці питання проігноровані. Окремі епізоди, наведені у матеріалі, не підкріплені фактичними даними у тій кількості та якості, щоб зробити бодай якісь висновки щодо них. Тим більше їх недостатньо для висновків щодо тактики, яка, на думку дослідників, має системний характер.
2) Коаліція оцінює як неналежну стратегію комунікації АІ, яка розпочалась із суттєвим часовим розривом між оприлюдненням самого звіту та появою релізу. Виглядає дивною відмінність у тональності та акцентах пресрелізу та заявлених у дослідженні результатах і рекомендаціях, і тим більше є неприйнятною подальша комунікація перших осіб організації. Все це підриває довіру як до представників національного офісу AI, так і до роботи правозахисного сектору в цілому. А у довгостроковій перспективі – закладає ефект доміно падіння авторитету міжнародної правозахисної спільноти. Обрана стратегія звинувачень за відсутності належного аналізу, як мінімум, дискредитує та ставить під питання неупередженість правозахисного руху.
3) Принцип неупередженості в проведенні дослідження не дорівнює відсутності розуміння місцевого контексту. Не є доцільним і механічне перенесення рамок та особливостей конфліктів з інших регіонів та відмежування від місцевої експертизи. Проведення таких досліджень має залучати комплексну та різноманітну експертизу, у тому числі національну. Незрозумілою залишається відмова у можливості надати коментар щодо результатів моніторингу ключовому актору звіту (Збройним силам України) та ігнорування неодноразових спроб донести локальний контекст.
Пропозиції
До міжнародних організацій: враховувати локальний та міжнародний контексти збройних конфліктів і залучати різноманітну експертизу, що надає необхідні знання та розуміння специфіки подій. Продумувати належні антикризові комунікації, які можуть виникати під час оприлюднення результатів з урахуванням як перебігу воєнних дій, так і безпеки власних співробітників та партнерів.
До національних правозахисних організацій: ініціювати широку внутрішню/професійну та публічну дискусію щодо стандартів процесу документування. Започаткувати обговорення контраверсійних та складних тем, які виникають чи будуть виникати під час перебігу російсько-української війни, щоб виробити консолідовану позицію та рекомендації до органів влади щодо дотримання норм МГП.
До представників (міжнародних) ЗМІ: виважено та обґрунтовано добирати експертів та джерела інформації, які б спиралися на тривалий експертний досвід, мали у розпорядженні перевірені та верифіковані дані. А також враховувати позиції та коментарі ключових акторів, щодо яких готується відповідний матеріал.
Організації, що входять до Коаліції “Україна. П’ята ранку”, усвідомлюють необхідність збору, аналізу й оприлюднення даних про верифіковані порушення норм МГП. Системна робота наших команд забезпечує, у тому числі докази для майбутнього правосуддя і притягнення до відповідальності за всі воєнні злочини та злочини проти людяності. Інструментом для цього слугують комплексні дослідження та належна комунікація їх результатів та рекомендації органам влади, що допомагає підвищити рівень безпеки для цивільних громадян. Прикінцеві, ми ще раз наголошуємо, що документування та верифікація мають відповідати найвищим стандартам роботи, ґрунтуватись на засадах неупередженості, на врахуванні контексту і ключових принципах МГП.
