Колишні заручники, родини нинішніх в’язнів та правозахисники озвучили свої аргументи задля ухвалення закону про соцзахист “в’язнів Кремля”

31 травня під час пресконференції колишні заручники ОРДЛО, екс-кримські в’язні, родини нинішніх “в’язнів Кремля”, а також адвокати та правозахисники оприлюднили заяву, в якій аргументували, чому Україні потрібен закон закон про правовий статус та соціальні гарантії для “в’язнів Кремля”, і чому його ухвалення важливе саме зараз.

Подивитися відеозапис заходу можна за посиланням. Текст заяви неурядових організацій щодо необхідності невідкладного ухвалення законодавства про правову та соціальну підтримку “в’язнів Кремля” читайте тут.

По суті, заява та пресконференція приурочені до наближення “Кримської платформи”, масштабного міжнародного заходу, анонсованого МЗС та Офісом Президента України. У контексті підготовки до цього заходу український уряд та окремі народні депутати заявляли про намір напрацювати та ухвалити низку необхідних та довгоочікуваних “кримських законів”, серед них – і закон про правовий статус та соціальні гарантії для “в’язнів Кремля”. Утім, на відміну від деяких інших анонсованих документів, законопроект, спрямований на допомогу в’язням, так і не був досі внесений до парламенту ні народними депутатами, ні президентом.

Хоча ще наприкінці 2019 року спільними зусиллями неурядових організацій, а також Представництва Президента України в АРК та (на той час) Мінветеранів був розроблений та оприлюднений документ, який максимально враховував попередні суспільні дискусії, а також потреби як осіб, які наразі перебувають в ув’язненні та їхніх родин, так і звільнених із незаконного утримання. Цей документ був пізніше переданий до Офісу Президента України, але до сьогодні в парламенті так і не був зареєстрований. 

Учасники та учасниці пресконференції мали на меті нагадати як урядовцям, так і громадськості, що питання щодо ухвалення закону залишається відкритим.

Так, Ігор Козловський, український вчений, релігієзнавець, громадський діяч та колишній заручник ОРДЛО зауважив, що ухвалення цього закону є іспитом на зрілість держави, “яка не просто повинна декларувати, що людина є цінністю, а повинна саме приймати такі законодавчі механізми, які будуть регулювати саме ті проблеми, з якими стикається кожна людина, яка пройшла через полон”.

Козловський розповів, що етап повернення з полону для нього був новим етапом продовження цього полону.

“Ми стикаємося з тим, що після першого невеличкого періоду, коли тебе оглянули медики, ти залишаєшся сам на сам зі своїми проблемами”, — розповів колишній політв’язень. 

Ігор Котелянець, голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, розповів, чому постанови КМУ про виплату 100 тисяч гривень заручникам Кремля, яка діє наразі, – недостатньо та потрібно ухвалювати цей законопроєкт.

“Постанова — це інструмент ручного керування. Сьогодні є політична воля комусь допомагати і давати якісь гроші, завтра її немає. І політичним в’язням, полоненим та заручникам ця допомога ніяк не гарантована наразі”, — пояснив Котелянець. 

Також він наголосив, що цю допомогу отримують тільки ті, хто звільнився за так званим обміном. Але тим, хто звільнився через закінчення строків ув’язнення, держава допомоги не надає.

Оксана Коляда, екс-міністерка у справах ветеранів, яка за своєї каденції брала участь у розробці законопроєкту, а також діючою наразі постанови КМУ, зазначила, що на момент свого ухвалення постанова мала бути тимчасовим заходом, але вона аж ніяк не нівелювала необхідності ухвалення закону.

“Постанова не дає можливості використовувати або закладати у повній мірі бюджетні кошти різними відомствами… Всі ці відомства мають привести у відповідність усю свою нормативну базу для того, щоб виконувати закон. Після прийняття цього законопроєкту на рівні Верховної Ради, буде досить тривалий процес приведення усією нормативно-правової бази усіх відомств у відповідність до закону. Дуже важливо, щоб це відбулося найближчим часом, тому що у вересні відбудеться планування бюджету на наступний рік і усім відомствам, які задіяні у виконанні цього закону, потрібно закласти кошти на 2022 рік, щоб якісно виконувати та надавати усі послуги, які передбачені цим законопроєктом”, — розповіла Коляда.

Олег Сенцов, колишній політв’язень та представник Платформи звільнення політв’язнів, також наголосив на необхідності ухвалення законопроєкту.

“Не усі політв’язні та заручники відомі, не у всіх я якась підтримка, є люди, які дійсно виходять тихо і живуть, ніхто про них не знає, але доля їхня зламана. Вони відчувають себе забутими, покинутими, вони відчувають, що держава про них не піклується. Піклуються активісти, патріоти, але увага держави має бути на законодавчому рівні”, — зазначив Сенцов.

Еміль Курбедінов, правозахисник, захисник багатьох кримських політв’язнів та представник ініціативи “Кримська солідарність”  розповів, що всі політв’язні Криму з першого дня арешту та у всіх інстанціях наголошують на тому, що вони є громадянами України, а Росія — це окупант, тому до них має бути застосована четверта Женевська конвенція. Саме тому Україна має нарешті визнати факт незаконного переслідування цих осіб на рівні закону.

“Цей законопроєкт зніме великий камінь з душі політв’язнів, тому що він буде відчувати та розуміти, що він не покинутий своєю державою і що його рідні не бігають по організаціям, правозахисникам і не шукають фінансування для оплати послуг адвокатів. Також він буде розуміти, що є допомога його сім’ї та рідним, які повинні боротися за звільнення”, — зазначила Катерина Єсипенко, дружина нещодавно затриманого в Криму журналіста Владислава Єсипенка.

 Олена Майбоженко, донька заручника ОРДЛО Віталія Атаманчука, одночасно наголошуючи на необхідності ухвалення цього законопроєкту та відсутності системної допомоги з боку держави і для заручників ОРДЛО, розповіла про стан здоров’я свого незаконно ув’язненого батька, який з невідомих їй причин отримав перелом стегна та знаходиться у тюремній лікарні. Родина не має зв’язку з батьком та не може передати йому продукти та ліки. Раніше брат Олени, який також утримувався бойовиками в заручниках, помер внаслідок отриманих тортур.

Наприкінці пресконференції Петро Вигівський, батько політв’язня Валентина Вигівського, одного із трьох кримських політв’язнів, які знаходяться в ув’язненні від 2014 року, підтримав ухвалення законопроєкту та розповів про стан свого сина. Він зазначив, що родину турбує фізичний та психологічний стан Валентина, який через жорсткі умови утримання та відсутність будь-яких перспектив звільнення, втратив віру у повернення. Валентин пообіцяв оголосити безстрокове голодування і не реагує на вмовляння батьків у листах не робити цього.

Учасники прескоференції все ж таки висловили надію на те, що найбличжим часом законопроєкт буде зареєстрований у парламенті та буде ухвалений разом із іншими законопроєктами із “кримського пакету”.