Коордштаб призупинив роботу своїх регіональних центрів: родини полонених і зниклих безвісти проти
З 1 квітня 2025 року регіональні консультаційні центри Координаційного штабу у Миколаєві, Харкові, Львові та Вінниці призупинили свою роботу.
Розповідаємо, що створять натомість та як реагують на це родин полонених та зниклих безвісти.
Чому закрили регіональні центри?
Представник Координаційного штабу Петро Яценко у коментарі для МІПЛ наголосив, що Коордштаб залишається єдиним органом, що здійснює повноваження щодо звільнення військових та цивільних з російського полону. Втім закриває свої регіональні консультаційні центри.
Натомість планують створити регіональні робочі групи. Офіси запрацюють у Луцьку, Слов’янську, Івано-Франківську, Кропивницькому, Одесі, Рівному, Чернігові, Житомирі, Ужгороді, Полтаві, Тернополі, Хмельницькому, Черкасах та Чернівцях.
Вони працюватимуть як частина Координаційного штабу, але за їх функціонування (забезпечення, графік, якість послуг, приміщення тощо) відповідатиме Секретаріат Уповноваженого з прав людини та Національна поліція.
Куди рідним звертатися зараз?
Громадська приймальня Координаційного штабу в Києві продовжує проводити індивідуальні й групові зустрічі. Також працює гаряча лінія Координаційного штабу (0 800 300 529) та Особистий кабінет, зареєструвавшись у якому родичі можуть комунікувати зі Штабом, додавати всю відому інформацію про своїх близьких та отримувати зворотний зв’язок від держави.
Крім цього, рідні у регіонах можуть звертатись до представників Секретаріату Уповноваженого з прав людини та Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, які будуть членами майбутніх регіональних робочих груп Штабу.
Реакція родин
1 квітня з’явилася петиція родин військовополонених та зниклих безвісти захисників України, які протестують проти закриття регіональних центрів.
“Саме Координаційний штаб та його регіональні центри стали тією комунікативною ланкою, та відіграють критично важливу роль у наданні допомоги родинам полонених, пошуку зниклих безвісти, комунікації з державними органами та міжнародними інституціями. Регіональні Центри Координаційного штабу, стали точкою опори для десятків тисяч сімей, які опинилися в складній життєвій ситуації знаючи, що їх рідні та близькі потрапили до полону або ж зникли безвісти”, — йдеться у петиції.
У тексті мовиться про те, що впродовж трьох років роботи регіональні центри провели тисячі індивідуальних та сотні групових зустрічей з рідними, допомагали, коли була відсутня дієва комунікація військових частин чи державних органів, надавали роз’яснення у розв’язанні соціальних питань, підтримували рідних психологічно. Також родини зазначають, що завдяки роботі центрів вдалося досягти значного прогресу у зборі та систематизації інформації щодо полонених та зниклих безвісти, а також сприянні обміну військовополоненими. Підписанти вважають, що закриття регіональних центрів:
- позбавить родини військовополонених доступної підтримки та ускладнить їхнє спілкування з Координаційним штабом
- знизить ефективність роботи Коордштабу через централізацію
- порушить налагоджену співпрацю з місцевою владою та міжнародними партнерами
- посилить психологічне та емоційне навантаження на родини, які залишаться без оперативної допомоги
- може спричинити соціальну напругу та недовіру до влади щодо звільнення полонених і пошуку зниклих
Відтак вони вимагають зберегти й відновити роботу регіональних центрів, посилити підтримку центрів та розширити їхню діяльність, забезпечити належне фінансування та кадрове забезпечення для ефективного виконання функцій центрів. Наразі петиція зібрала 2451 підписи з необхідних 25 000, до кінця збору підписів залишилося 90 днів.
Петро Яценко у коментарі МІПЛ пояснив, що робота Регіональних центрів може бути поновлена у разі внесення змін до постанови Кабміну № 257 та врегулювання юридичних підстав роботи Регіональних центрів Коородинаційного штабу.
Авторка: Яна Ільків, журналістка МІПЛ
