Інші воєнні злочини

«Кримська платформа»: реакції та думки з Лондона

Британське Товариство Генрі Джексона, трансатлантичний аналітичний центр із питань зовнішньої політики та національної безпеки, у квітні провів захід, присвячений “Кримській платформі”. Відео дискусії можна переглянути тут. Цей інтерес не спонтанний, свого часу ця організація, приміром, була співорганізатором заходу, присвяченого в’язням Кремля в Британському парламенті, в якому брала участь також МІПЛ. Ця ж годинна дискусія була важливою для отримання реакції західних експертів на ініціативу “Кримської платформи”. 

 

У зустрічі, що модерував член парламенту Великої Британії Боб Сілі, який системно стежить за подіями в нашому регіоні та підтримує Україну, взяли участь у тому числі представники Міністерства закордонних справ України, які озвучили бачення українського уряду щодо “Кримської платформи”, а далі свої думки озвучили британські учасниці дискусії.

 

Орися Луцевич як очільниця проєкту “Український форум” в рамках програми “Росія та Євразія” британського дослідницького центру Chatham House, дуже добре розуміє міжнародний і водночас український контекст. Цікаво було почути думку також д-рки Джейд Макглінн, директорки дослідницького відділу Товариства Генрі Джексона, яка спеціалізується на вивченні російської політичної культури та зовнішніх відносин, а попередньо працювала викладачкою та дослідницею в Оксфордському університеті. Загалом, на її думку, Великобританія має не просто підтримати «Кримську платформу», а й відігравати у цій ініціативі одну з ключових ролей. 

 

Ось на які аргументи і думки промовиць ми звернули увагу.

 

  • – Крим у глобальному контексті та безпекові аргументи для наших західних партнерів. Орися Луцевич вдало контекстуалізує російські дії в Криму та посилається на них як на потенційний взірець для, приміром, Китаю, який, спостерігаючи за слабкою реакцією міжнародної спільноти на російську агресію, може вдатися до подібних дій у своєму регіоні, розраховуючи на аналогічну реакцію. Докторка Макглінн наголосила на тому, що часто забувають про стратегічну роль Криму не лише для України, і що дії Росії в Чорному та Азовському морях є загрозою потенційно також для союзників Британії у рамках НАТО. Саме тому – «Кримська платформа» має бути підтримана.  
  •  – В умовах окупації Крим потенційно може також стати джерелом інших нестабільностей та небезпек. Низка дослідників наголошує на тому факті, що десятиліттями Крим був простором толерантності та мирного співіснування різних національностей і етнічних груп. Наразі ж окупація Росії провокує появу зовсім іншої атмосфери. До того ж, Росія намагається перетворити на зброю історію, точніше, спотворену її версію(насправді, за словами Орисі Луцевич, тільки 6% багатосторічної кримської історії – напряму пов’язані з Росією, значно більшою мірою кримська історія є орієнтальною). У контексті розпалювання ворожнечі на півострові варто згадати зокрема про мілітаризацію публічного простору, про підтримку агресивних настроїв, російського націоналізму. Ці всі проблеми – вже є на порядку денному «Кримської платформи». Окрім цього, в згаданій дискусії спливла важлива та чутлива тема, яка також потенційно може бути предметом обговорення в рамках «Кримської платформи», зокрема, експертного виміру. Це питання деколонізації. Яким чином Україна буде деколонізувати Крим? До яких методів готова вдатися? Цю теми ми порушували раніше у дискусії щодо затвердженої Україною «Кримської стратегії». Відповідь, яка прозвучала від МЗС цього разу, відрізняється від того бачення, яке раніше озвучувалося представниками МінРе. І це не дивно, бо затвердженого єдиного бачення наразі немає. «Кримська платформа» може бути важливим інструментом для вироблення такого бачення експертами, з урахуванням міжнародного досвіду, а в подальшому, після ухвалення рішення українським урядом, підтримки цього бачення союзниками. 
  • «Кримська платформа» як зміна парадигми бачення Криму, а також України як «традиційної російської сфери впливу». Докторка Макглінн звернула увагу на тенденцію, притаманну і Великобританії, і іншим країнам – розглядати Крим як історичний fait accompli (“доконаний факт”), закрите питання. “Путін хоче Ялту-2, де великі нації розподілили б сфери впливу, він оперує в межах парадигми, в якій Україна належить до сфери впливу Росії”, – вважає Орися Луцевич. Власне, «Кримська платформа» як потужна міжнародна коаліція, яка заявляє, що не приймає путінської парадигми – сама по собі є важливим кроком. Але тут варто говорити не лише про запуск роботи платформи, а й про її продовження та системність.   
  •   – Підтримка «Кримської платформи» як елемент ширшої рамки співпраці між Україною та Великобританією. Підтримку України і “Кримської платформи” зокрема докторка Макглінн пропонує розглядати в контексті Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Великобританією, яка, нагадаємо, була підписана та ратифікована минулого року. У тексті угоди, зокрема, йдеться про те, що її сторони «віддані неухильному дотриманню політики невизнання спроб анексії Росією АР Крим та м.Севастополя». Важливо пам’ятати, що для західних країн важливою є позиція українського суспільства і на цьому важливо наголошувати щоразу, коли дискусія сповзає у “сфери впливу”. Наприклад, д-рка Джейд Макглінн посилається на дослідження, в якому йдеться про високу довіру та симпатію української молоді до Великобританії, а також на той факт, що Україна визнає Британію однією із топ-5 своїх союзників. Для британців це, вочевидь, є аргументами на користь того, що їхній уряд повинен активніше включатися в підтримку України. 
  • – «Кримська платформа» як інструмент стримування Росії. І Україна, і її союзники повинні мати чітку позицію щодо Криму. На думку учасників і учасниць дискусії, це саме по собі слугуватиме меті стримування Росії. У розумінні Орисі Луцевич чітка позиція з боку Великобританії має означати – військову підтримку, сприяння нарощування стійкості українського суспільства у протидії агресивним діям з боку Росії, а також санкції. Важливо те, що дослідниця звертає увагу на проблему порушення санкційного режиму, які, за її словами, відбувається і всім про це відомо. На важливості жорстких санкцій та їх імплементації у контексті чіткої політики стримування говорила і докторка Макглінн. Загалом, за її словами, потрібен чіткий план стримування, а не просто реакція на дії Росії. Тобто “Кримська платформа” має розглядатися також як інструмент вироблення та впровадження проактивної політики стримування Росії.
  •  – «Кримська платформа» як спосіб стримування Росії, але водночас – уникнення ескалації. Це цікавий аргумент, який був озвучений докторкою Макглінн. “Кримська платформа”, на її думку, має стати майданчиком, який дозволить у послідовний і дуже чуткий спосіб сигналізувати Росії про “червоні лінії”,але водночас може допомогти уникнути військової ескалації. Як приклад експертка згадала епізод у Керченській протоці, захоплення Росією українських кораблів і моряків. У такій ситуації «Кримська платформа» могла б дати чітку реакцію від союзників України задля стримування дій РФ, але водночас задля уникнення військового загострення. 
  • – Важливо, що попри очевидний дискомфорт теми про обмеження свободи медіа для західних експертів, з боку докторки Макглінн прозвучала чітка підтримка дій України щодо запровадження санкцій проти ВіктораМедведчука та афілійованих із ним медіа. Вона розглядає цей крок саме в контексті розвитку стійкості українського суспільства. 
  •  – Британія визнає на рівні офіційних документів і стратегій той факт, що Росія є для неї загрозою, але таке визнання та сильна мова, за спостереженнями Орисі Луцевич, не є характерною для країн ЄС. Тут є простір для адвокації на рівні «Кримської платформи». Докторка Макглінн вважає, що міжнародні союзники України могли б і мали би робити значно більше, і висловила сподівання, що “Кримська платформа” може бути частиною такого нарощування підтримки України західними країнами. 

 

Текст підготовлено в рамках співпраці МІПЛ із UNDP Ukraine / ПРООН в Україні

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
“Щось занадто гордо пішла, давай гранату в спину кинемо”, — Людмила Никитенко про викрадення окупантами та депортацію із власного дому

Мешканку Запорізької області Людмилу Никитенко росіяни викрали із дому восени минулого року. Після побоїв та майже місяця […]

17 Травня 2023

Інші воєнні злочини
Армія, кохання, війна і зрада сусідів: як колишні атовці з-під Маріуполя опинилися в російському полоні

Понад рік на тимчасово окупованій території Донецької області росіяни утримують у заручниках колишніх атовців Артема Кобилівського і Дмитра Кацуру. До повномасштабного вторгнення Росії чоловіки не були знайомі, але їхні життєві шляхи виявилися дуже схожими

12 Травня 2023

Інші воєнні злочини
“Ми лежали на полі бою. Був страшенний мороз, мінус 14. Лежали на дітях — вони мовчали”, — Ганна Поповиченко про розстріл своєї автівки російськими військовими

Ганна Поповиченко втратила батька та найкращу подругу навесні 2022 року, коли всі  разом намагалися евакуюватися із Сєвєродонецька, […]

8 Травня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Жодних вил не було”: у справі російського льотчика Красноярцева, який бомбив Чернігів, спростували версію, ніби на нього кидались із вилами

У Чернігові, який минулого року піддавався бомбардуванням з російських літаків, нині судять одного з військових льотчиків РФ […]

26 Травня 2023

Квазіправова система
ТЕРМІНОВО: Росія обвинувачує українських дітей у диверсії — їм загрожує від 10 до 20 років ув’язнення

24 травня 2023 року Тігран Оганнісян та Микита Ханганов, обидва 2006 року народження, у тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області отримали обвинувачення від Слідчого комітету РФ у нібито підготовці диверсії на залізниці. Обвинуваченню передували кілька місяців знущань, затримання та катування.

25 Травня 2023

Військовополонені
Після полону: чи мають право колишні військовополонені звільнитися з військової служби

“Для кожного, хто повернувся з полону, найстрашніша перспектива вдруге потрапити в полон. А якщо нас знову повертають на службу в зону бойових дій — ця перспектива реальна”, — говорить колишній військовополонений Євген.

25 Травня 2023

Більше публікацій