Send Lette
Війна і правосуддя

Маніпуляції представників рф та фото руйнувань: правозахисники назвали підстави, щоб вважати бомбардування полового будинку у Маріуполі воєнним злочином

Правозахисники Truth Hounds проаналізували авіаналіт на пологовий будинок у Маріуполі та кажуть: є більш ніж достатньо підстав вважати напад воєнним злочином. Серед них – розбіжності та маніпуляції у повідомленнях представників рф та фото руйнувань будинку.

За два дні до нападу, 7.03, російська сторона почала заявляти, що пологовий будинок №1 зайняли українські військові. Правозахисники Truth Hounds зазначають, що жодних повідомлень про факт розміщення в приміщенні ані військових ЗСУ, ані представників полку “Азов” у відкритих джерелах (в тому числі, в російських пабліках та каналах) не знайдено.

Єдина стаття, де є інформація про військових у пологовому будинку, з’явилася 8.03 на сайті видання lenta.ru. У ній чоловік, на ім’я Ігор розповів, що українські військові, чи ЗСУ, чи полк “Азов”, облаштували вогневі точки та розігнали персонал. Одразу після нападу на пологовий будинок у Маріуполі, статтю видалили.

Які саме військові були у лікарні, плутали і представники рф: постійний представник РФ Василь Небезня казав про ЗСУ, міністр закордонних справ росії Сергій Лавров – про “Азов”. Розбіжності були також у ЗМІ. Окрім того, частіше у медіа рф згадували пологовий будинок №1. У той час, як напад здійснили на “Маріупольське територіальне медичне об’єднання здоров’я дитини та жінки”, який знаходиться за 8 км від згадуваного закладу.

Представники “Азову” справді були у цьому закладі. Але вони завозили гуманітарну допомогу: памперси, дитяче харчування, косметику. Це відбулося 3 березня, натомість лікарню обстріляли 9 березня.

Ще один доказ відсутності військових – це фото та відео лікарні після обстрілу. На них чітко видно травмованих пацієнтів та працівників лікарні. А також залишки меблів, медичної апаратури та особистих речей людей, що перебували всередині зовсім недавно.

Фото полового будинку у Маріуполі, одразу після бомбардування. Скріншот звіту Truth Hounds

З допиту полоненого льотчика збройних сил рф Олександра Красноярцева стало відомо, що російським військовим командуванням свідомо віддаються накази про бомбові удари по об’єктах мирної інфраструктури та житлових кварталах українських міст. При цьому, для ударів використовується не високоточна зброя, а некеровані авіабомби вільного падіння. За характером руйнувань, схоже, використовували ФАБ 500. Такіж бомби війська рф скидували у Сирії.

Основні типорозміри бомб у порівнянні. Скріншот звіту Truth Hounds

Аналізуючи положення гуманітарного права правозахисники зазначили, що заборона нападу на медичні установи може бути знята лише в тому разі, якщо вони використовуються для переховування в медичній установі комбатантів, розміщення там складу зброї, розміщення військового спостережного пункту тощо.

Як було продемонстровано вище, пологовий будинок, що зазнав нападу, не використовувався для завдання шкоди супротивнику. Навіть якщо на його території розміщувалися комбатанти, чому доказів наразі немає, то це не знімало захист з нього за МГП.

Нагадаємо, 9 березня внаслідок бомбардування полового будинку у Маріуполі загинули троє людей, зокрема одна дитина, 17 – постраждали.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій