Send Lette
Війна і правосуддя

Маніпуляції представників рф та фото руйнувань: правозахисники назвали підстави, щоб вважати бомбардування полового будинку у Маріуполі воєнним злочином

Правозахисники Truth Hounds проаналізували авіаналіт на пологовий будинок у Маріуполі та кажуть: є більш ніж достатньо підстав вважати напад воєнним злочином. Серед них – розбіжності та маніпуляції у повідомленнях представників рф та фото руйнувань будинку.

За два дні до нападу, 7.03, російська сторона почала заявляти, що пологовий будинок №1 зайняли українські військові. Правозахисники Truth Hounds зазначають, що жодних повідомлень про факт розміщення в приміщенні ані військових ЗСУ, ані представників полку “Азов” у відкритих джерелах (в тому числі, в російських пабліках та каналах) не знайдено.

Єдина стаття, де є інформація про військових у пологовому будинку, з’явилася 8.03 на сайті видання lenta.ru. У ній чоловік, на ім’я Ігор розповів, що українські військові, чи ЗСУ, чи полк “Азов”, облаштували вогневі точки та розігнали персонал. Одразу після нападу на пологовий будинок у Маріуполі, статтю видалили.

Які саме військові були у лікарні, плутали і представники рф: постійний представник РФ Василь Небезня казав про ЗСУ, міністр закордонних справ росії Сергій Лавров – про “Азов”. Розбіжності були також у ЗМІ. Окрім того, частіше у медіа рф згадували пологовий будинок №1. У той час, як напад здійснили на “Маріупольське територіальне медичне об’єднання здоров’я дитини та жінки”, який знаходиться за 8 км від згадуваного закладу.

Представники “Азову” справді були у цьому закладі. Але вони завозили гуманітарну допомогу: памперси, дитяче харчування, косметику. Це відбулося 3 березня, натомість лікарню обстріляли 9 березня.

Ще один доказ відсутності військових – це фото та відео лікарні після обстрілу. На них чітко видно травмованих пацієнтів та працівників лікарні. А також залишки меблів, медичної апаратури та особистих речей людей, що перебували всередині зовсім недавно.

Фото полового будинку у Маріуполі, одразу після бомбардування. Скріншот звіту Truth Hounds

З допиту полоненого льотчика збройних сил рф Олександра Красноярцева стало відомо, що російським військовим командуванням свідомо віддаються накази про бомбові удари по об’єктах мирної інфраструктури та житлових кварталах українських міст. При цьому, для ударів використовується не високоточна зброя, а некеровані авіабомби вільного падіння. За характером руйнувань, схоже, використовували ФАБ 500. Такіж бомби війська рф скидували у Сирії.

Основні типорозміри бомб у порівнянні. Скріншот звіту Truth Hounds

Аналізуючи положення гуманітарного права правозахисники зазначили, що заборона нападу на медичні установи може бути знята лише в тому разі, якщо вони використовуються для переховування в медичній установі комбатантів, розміщення там складу зброї, розміщення військового спостережного пункту тощо.

Як було продемонстровано вище, пологовий будинок, що зазнав нападу, не використовувався для завдання шкоди супротивнику. Навіть якщо на його території розміщувалися комбатанти, чому доказів наразі немає, то це не знімало захист з нього за МГП.

Нагадаємо, 9 березня внаслідок бомбардування полового будинку у Маріуполі загинули троє людей, зокрема одна дитина, 17 – постраждали.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Ухилянти, афганські літаки та аграрії: 51 справа щодо війни, за якою радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

12 Квітня 2024

Війна і правосуддя
У Бородянці Радіка Гукасяна засудили до 12 років за воєнні злочини на Київщині

Девʼятого квітня Бородянський районний суд завершив розгляд справи Радіка Гукасяна — російського військового, механіка-водія 7 роти 3 батальйону 331 парашутно-десантного полку 98 повітряно-десантної дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
“Ми використовуємо всі можливі механізми та інструменти, щоб показати масштаб вчинених проти України злочинів Росії”, — Любов Смачило

Медійна ініціатива за права людини розпочала адвокаційний візит в ОБСЄ. Сьогодні у Відні Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ, взяла участь у заході “Переслідування цивільних українців на окупованих територіях як злочин проти людяності: зусилля українського громадянського суспільства для відновлення справедливості”.

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Більше публікацій