Війна і правосуддя

Маніпуляції представників рф та фото руйнувань: правозахисники назвали підстави, щоб вважати бомбардування полового будинку у Маріуполі воєнним злочином

Правозахисники Truth Hounds проаналізували авіаналіт на пологовий будинок у Маріуполі та кажуть: є більш ніж достатньо підстав вважати напад воєнним злочином. Серед них – розбіжності та маніпуляції у повідомленнях представників рф та фото руйнувань будинку.

За два дні до нападу, 7.03, російська сторона почала заявляти, що пологовий будинок №1 зайняли українські військові. Правозахисники Truth Hounds зазначають, що жодних повідомлень про факт розміщення в приміщенні ані військових ЗСУ, ані представників полку “Азов” у відкритих джерелах (в тому числі, в російських пабліках та каналах) не знайдено.

Єдина стаття, де є інформація про військових у пологовому будинку, з’явилася 8.03 на сайті видання lenta.ru. У ній чоловік, на ім’я Ігор розповів, що українські військові, чи ЗСУ, чи полк “Азов”, облаштували вогневі точки та розігнали персонал. Одразу після нападу на пологовий будинок у Маріуполі, статтю видалили.

Які саме військові були у лікарні, плутали і представники рф: постійний представник РФ Василь Небезня казав про ЗСУ, міністр закордонних справ росії Сергій Лавров – про “Азов”. Розбіжності були також у ЗМІ. Окрім того, частіше у медіа рф згадували пологовий будинок №1. У той час, як напад здійснили на “Маріупольське територіальне медичне об’єднання здоров’я дитини та жінки”, який знаходиться за 8 км від згадуваного закладу.

Представники “Азову” справді були у цьому закладі. Але вони завозили гуманітарну допомогу: памперси, дитяче харчування, косметику. Це відбулося 3 березня, натомість лікарню обстріляли 9 березня.

Ще один доказ відсутності військових – це фото та відео лікарні після обстрілу. На них чітко видно травмованих пацієнтів та працівників лікарні. А також залишки меблів, медичної апаратури та особистих речей людей, що перебували всередині зовсім недавно.

Фото полового будинку у Маріуполі, одразу після бомбардування. Скріншот звіту Truth Hounds

З допиту полоненого льотчика збройних сил рф Олександра Красноярцева стало відомо, що російським військовим командуванням свідомо віддаються накази про бомбові удари по об’єктах мирної інфраструктури та житлових кварталах українських міст. При цьому, для ударів використовується не високоточна зброя, а некеровані авіабомби вільного падіння. За характером руйнувань, схоже, використовували ФАБ 500. Такіж бомби війська рф скидували у Сирії.

Основні типорозміри бомб у порівнянні. Скріншот звіту Truth Hounds

Аналізуючи положення гуманітарного права правозахисники зазначили, що заборона нападу на медичні установи може бути знята лише в тому разі, якщо вони використовуються для переховування в медичній установі комбатантів, розміщення там складу зброї, розміщення військового спостережного пункту тощо.

Як було продемонстровано вище, пологовий будинок, що зазнав нападу, не використовувався для завдання шкоди супротивнику. Навіть якщо на його території розміщувалися комбатанти, чому доказів наразі немає, то це не знімало захист з нього за МГП.

Нагадаємо, 9 березня внаслідок бомбардування полового будинку у Маріуполі загинули троє людей, зокрема одна дитина, 17 – постраждали.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
“Жодних вил не було”: у справі російського льотчика Красноярцева, який бомбив Чернігів, спростували версію, ніби на нього кидались із вилами

У Чернігові, який минулого року піддавався бомбардуванням з російських літаків, нині судять одного з військових льотчиків РФ […]

26 Травня 2023

Війна і правосуддя
Суд визнав ексмера Рубіжного Хортіва винним у колабораціонізмі

Хортіва засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, заборонивши впродовж 15 років обіймати посади в органах влади

18 Травня 2023

Війна і правосуддя
Псковський десантник Андрій Медведєв домігся, аби його справу розглядала колегія суддів

В Ірпені суд вдруге не зміг провести підготовче засідання у справі російського військового, якого обвинувачують у скоєнні воєнного злочину. Чому це трапилося, розповідає журналістка МІПЛ, яка побувала в суді.

16 Травня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Жодних вил не було”: у справі російського льотчика Красноярцева, який бомбив Чернігів, спростували версію, ніби на нього кидались із вилами

У Чернігові, який минулого року піддавався бомбардуванням з російських літаків, нині судять одного з військових льотчиків РФ […]

26 Травня 2023

Квазіправова система
ТЕРМІНОВО: Росія обвинувачує українських дітей у диверсії — їм загрожує від 10 до 20 років ув’язнення

24 травня 2023 року Тігран Оганнісян та Микита Ханганов, обидва 2006 року народження, у тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області отримали обвинувачення від Слідчого комітету РФ у нібито підготовці диверсії на залізниці. Обвинуваченню передували кілька місяців знущань, затримання та катування.

25 Травня 2023

Військовополонені
Після полону: чи мають право колишні військовополонені звільнитися з військової служби

“Для кожного, хто повернувся з полону, найстрашніша перспектива вдруге потрапити в полон. А якщо нас знову повертають на службу в зону бойових дій — ця перспектива реальна”, — говорить колишній військовополонений Євген.

25 Травня 2023

Більше публікацій